Афганець на ім’я Абдул Рахман покинув іслам і перейшов у християнство років п’ятнадцять тому, коли працював у сусідньому Пакистані в християнській гуманітарній організації, яка допомагала афганським біженцям. Повернувшись додому, Абдул Рахман розповів про свою нову віру родичам. Саме вони, як повідомляють, і донесли на нього. Абдула Рахмана арештували, ще й із Біблією при собі, і звинуватили у віровідступництві. 16 березня на суді Абдул Рахман визнав, що перейшов в іншу віру. Тепер, за ісламськими законами «шаріяту», йому загрожує за це кара смерті.
Таким перебігом подій занепокоєні на лише правозахисні й гуманітарні організації, зокрема християнські, а й західні уряди. Про це говорив, наприклад, у Вашинґтоні речник державного департаменту США Шон МакКормак:
«На нашу думку, важливо, щоб афганська влада провела весь цей процес якомога відкритіше. Ми, звичайно, вважаємо, як ви знаєте і як ми неодноразово зазначали, що віротерпимість, свобода віри – це важлива складова будь-якої демократії. І на ці питання афганська демократія, яка набуває зрілості, має звертати увагу дедалі більше».
Представник правозахисної організації «Г’юман Райтс Воч» Браян Адамз, який очолює в ній управління в справах Азії, в інтерв’ю «Радіо Свобода» наголосив, що Абдул Рахман не скоїв жодного злочину:
«Він має право обирати собі релігію. Віровідступництво не визнається міжнародним законодавством за злочин. Усі мають право на свободу сумління. Гадаю, це ознака, що деякі з-поміж консервативніших елементів в Афганістані намагаються взяти під контроль судову систему країни й обговорення в ній суспільних проблем».
Інші правозахисники закликають негайно звільнити Абдула Рахмана, а до президента Афганістану Хаміда Карзая звертаються з проханням помилувати його й так захистити свободу релігії.
Але, як повідомляють із апарату Хаміда Карзая, вже дали знати, що президент не втручатиметься в цю справу. Суддя ж заявляв, що, коли Абдул Рахман не повернеться до ісламу, суд не матиме іншого вибору, ніж засудити його до смерті. Наразі звинувачений відмовився від такої пропозиції.
За повідомленнями, суд може винести ухвалу упродовж двох місяців. Якщо Абдула Рахмана визнають винним, він матиме право на два оскарження у вищих судах.
Конституція Афганістану зазначає, що країна дотримується Загальної декларації прав людини ООН – а в ній мовиться, що кожен має право змінювати релігію чи віру. Але водночас конституція встановлює, що в Афганістані жоден закон не може суперечити «священній релігії ісламу».
Таким перебігом подій занепокоєні на лише правозахисні й гуманітарні організації, зокрема християнські, а й західні уряди. Про це говорив, наприклад, у Вашинґтоні речник державного департаменту США Шон МакКормак:
«На нашу думку, важливо, щоб афганська влада провела весь цей процес якомога відкритіше. Ми, звичайно, вважаємо, як ви знаєте і як ми неодноразово зазначали, що віротерпимість, свобода віри – це важлива складова будь-якої демократії. І на ці питання афганська демократія, яка набуває зрілості, має звертати увагу дедалі більше».
Представник правозахисної організації «Г’юман Райтс Воч» Браян Адамз, який очолює в ній управління в справах Азії, в інтерв’ю «Радіо Свобода» наголосив, що Абдул Рахман не скоїв жодного злочину:
«Він має право обирати собі релігію. Віровідступництво не визнається міжнародним законодавством за злочин. Усі мають право на свободу сумління. Гадаю, це ознака, що деякі з-поміж консервативніших елементів в Афганістані намагаються взяти під контроль судову систему країни й обговорення в ній суспільних проблем».
Інші правозахисники закликають негайно звільнити Абдула Рахмана, а до президента Афганістану Хаміда Карзая звертаються з проханням помилувати його й так захистити свободу релігії.
Але, як повідомляють із апарату Хаміда Карзая, вже дали знати, що президент не втручатиметься в цю справу. Суддя ж заявляв, що, коли Абдул Рахман не повернеться до ісламу, суд не матиме іншого вибору, ніж засудити його до смерті. Наразі звинувачений відмовився від такої пропозиції.
За повідомленнями, суд може винести ухвалу упродовж двох місяців. Якщо Абдула Рахмана визнають винним, він матиме право на два оскарження у вищих судах.
Конституція Афганістану зазначає, що країна дотримується Загальної декларації прав людини ООН – а в ній мовиться, що кожен має право змінювати релігію чи віру. Але водночас конституція встановлює, що в Афганістані жоден закон не може суперечити «священній релігії ісламу».
