Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 23:21

Вибори та емоції.


Інна Набока /images/photo/Election_2006_regio_party.jpg Київ, 24 березня 2006 (RadioSvoboda.Ua) - Підбиваючи підсумки виборів, здебільшого говорять про їхні політичні, економічні, соціальні наслідки для життя країни. Та не варто забувати і про особистісний вимір, про вплив виборів на психоемоційний стан людей, - вважає психолог Інна Набока.

Ну що ж, виборчі перегони завершилися. Розібрані агітаційні намети, зняті бігборди з обличчями партійних лідерів, двірники прибрали вулиці від залишків летючок, плакатів та іншого політрекламного сміття. А от емоції і пристрасті, розбурхані виборами, все ще не вщухають.

Втім, прибрати вулиці значно легше, ніж приборкати емоції та вгамувати пристрасті. А вони останніми днями розгулялися не на жарт. І хоч спостерігачі відзначають, що нинішня виборча кампанія проходила значно спокійніше, ніж президентські перегони 2004-го року, але напруга в суспільстві була досить відчутною. Попри розчарування і зневіру значної кількості людей, заполітизованість українського суспільства лишається високою, - вважають фахівці. У виборах всіх рівнів постійно бере участь не менше 60-70% населення. Для порівняння – у Сполучених Штатах середній показник явки виборців становить 40-45%. Втім, після багатьох років совєтських „виборів без вибору” і десятиліття стагнації така ситуація не дивина. Люди справді усвідомили, що, хоч і не все, але багато що залежить від них самих, тому так і переживають за результати виборів. Досі палко сперечаються прихильники різних кольорів. Одні засмучені поразкою „своїх” партій чи блоків, інші – радіють перемозі, а ще хтось обурений відсутністю свого імені в списках виборців. І це цілком нормально.

Та все ж, гадаю, настав час трохи заспокоїтись. Надмірне емоційне збудження – не найкращий стан для конструктивних дій. Тому хочу нагадати кілька простих речей, про які ми часом забуваємо у розпалі політичних баталій. Адже вибори закінчуються, а життя триває. Перемога чи поразка – це ще зовсім не кінець життя. За будь-якого результату політична боротьба продовжиться, будуть нові вибори, нові перемоги і поразки. Вибори – це лише одна, хоча і дуже важлива складова демократії, і не варто сприймати їх як останній бій. І вже зовсім не слід впадати в ейфорію у випадку успіху, або піддаватися відчаю, зазнавши невдачі. Адже це – лише початок шляху.

Ще один аспект виборчого протистояння лежить швидше в моральній, а не в психологічній площині. Адже в поствиборчому світі поруч лишаються жити вчорашні політичні опоненти. Це можуть бути колеги по роботі, сусіди по сходовому майданчику чи навіть члени однієї родини. Постараймося не сприймати прибічників протилежної політичної сили як особистих ворогів і поважати чужі погляди навіть, якщо вони нам зовсім не подобаються. Втім, толерантність і пошуки спільної мови - основні засади не лише демократичного суспільства, а й звичайного людського спілкування.
XS
SM
MD
LG