Єдиний економічний простір Україні вигідний, щоб експортувати товари та отримувати дешеві енергоносії, зазначає експертка економічних програм Центру імені Разумкова Марта Кузьман:
“Як і будь-який вільний та безмитний ринок, це дає переваги у зовнішній торгівлі. А зовнішня торгівля напряму впливає на ВВП. У цих одинадцяти угодах, які згодна підписати Україна, власне й йдеться про безмитний ринок з цими країнами. Решта угод, які ми не захотіли підписати, це є політичний союз. Вони вимагають, зокрема, єдиний керівний орган, проти чого ми виступаємо”.
Натомість економістка Ярослава Базилюк вважає, що користі від ЄЕПу для України мало:
“Це можна побачити на прикладі стосунків Білорусі та Російської Федерації. Бачимо вже таку прагматичну позицію щодо ключових моментів, таких як ціна на газ. Росія веде свою самостійну політику, де присутні такі чинники, як геополітика, геоекономіка. Тому ЄЕП не буде дуже корисний для України”.
Представник Європейського інституту безпеки та конверсії Іван Галенко зазначає, що Україні варто орієнтуватися на євроструктури, однак не відкидати співпрацю і з єепівськими:
“Україна просто має сказати, вибачте, економічні угоди ми готові підписати хоч сьогодні, а щодо політичних угод ми маємо провести громадське обговорення. На це потрібно буде 5-10 років. І, можливо, через 5-10 років ми із задоволенням підпишемо ці ваші пропозиції”.
Про бажання створити Єдиний економічний простір президенти Білорусі, Казахстану, Росії та України заявили 23 лютого 2003 року. А вже 19 вересня підписали угоду про формування ЄЕП.
“Як і будь-який вільний та безмитний ринок, це дає переваги у зовнішній торгівлі. А зовнішня торгівля напряму впливає на ВВП. У цих одинадцяти угодах, які згодна підписати Україна, власне й йдеться про безмитний ринок з цими країнами. Решта угод, які ми не захотіли підписати, це є політичний союз. Вони вимагають, зокрема, єдиний керівний орган, проти чого ми виступаємо”.
Натомість економістка Ярослава Базилюк вважає, що користі від ЄЕПу для України мало:
“Це можна побачити на прикладі стосунків Білорусі та Російської Федерації. Бачимо вже таку прагматичну позицію щодо ключових моментів, таких як ціна на газ. Росія веде свою самостійну політику, де присутні такі чинники, як геополітика, геоекономіка. Тому ЄЕП не буде дуже корисний для України”.
Представник Європейського інституту безпеки та конверсії Іван Галенко зазначає, що Україні варто орієнтуватися на євроструктури, однак не відкидати співпрацю і з єепівськими:
“Україна просто має сказати, вибачте, економічні угоди ми готові підписати хоч сьогодні, а щодо політичних угод ми маємо провести громадське обговорення. На це потрібно буде 5-10 років. І, можливо, через 5-10 років ми із задоволенням підпишемо ці ваші пропозиції”.
Про бажання створити Єдиний економічний простір президенти Білорусі, Казахстану, Росії та України заявили 23 лютого 2003 року. А вже 19 вересня підписали угоду про формування ЄЕП.