Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 18:04

Парламентські вибори в Угорщині.


Василь Плоскіна Угорщина, 10 квітня 2006 (RadioSvoboda.Ua) – У неділю в Угорщині відбувся перший тур парламентських виборів. Правом голосу в цій країні користуються понад вісім мільйонів угорських громадян, які мали можливість обирати депутатів Національної асамблеї з-поміж п’яти партій та одного виборчого блоку. Найбільша боротьба за виборчі голоси розгорнулась між правлячою ліво-ліберальною коаліцією та консервативним Союзом молодих демократів (скорочено ФІДЕС).

- Василю, яка картина з голосуванням вимальовується у вас на цей час?

- Згідно з опрацьованими на цю годину даними ЦВК, перед веде Угорська соціалістична партія з результатом 43,25 %. На другому місці стоїть Союз молодих демократів (ФІДЕС) – 42,08 %. Ліберали на цей час мають 6,41 %, консервативний Угорський демократичний форум заручився підтримкою 5,04 % голосів угорських виборців. Блок радикальних правих сил у складі Партії життя і справедливості, Об’єднання дрібних господарів та деяких інших нечисленних партій правого толку не подолав парламентського порогу, відповідно набравши 2,2 %. Центрвиборчком Угорщини повідомив також, що в неділю на виборчих дільницях проголосувало майже 68 відсотків від загальної кількості виборців країни. Однак не дивлячись на це, у 104 округах скоріш за все відбудеться другий тур тур парламентських виборів. Запланований він на 23 квітня.

- Як можуть вплинути цьогорічні результати на ситуацію в Угорщині?

- Треба сказати, що соціалісти і їхні союзники по коаліції ліберали сповідують, так би мовити, доцільний прагматизм у політиці. Передусім вони більш відкриті в питаннях залучення економічних інвестицій з-за кордону, досить активно стимулюють приватизацію, готові піти навіть на такий малопопулярний у населення крок, як продаж орної землі іноземцям. Нагадаю, що переважна частина оброблюваних ланів в Угорщині – це родючі чорноземи. За кордоном, особливо в економічно заможніших країнах Євросоюзу, зокрема, в Австрії та Німеччині, багато покупців радо придбали б такі земельні угіддя, тим більше, що дозволити продаж землі угорський уряд постійно закликають з Євросоюзу. Дуже багатьом угорським політикам це не подобається, особливо - у стані консерваторів. Що ж до зовнішньополітичних стосунків, то в цій сфері ліво-ліберали намагаються не прогавити політичних та економічних вигод не тільки з країнами Заходу, а й зі Сходом – у першу голову з Росією та Китаєм. Мають ліві й кілька пріоритетних програм у внутрішній політиці. Це будівництво швидкісних автодоріг, розвиток високих технологій, варті уваги освітні програми для школярів та студентів, реформа сфери охорони здоров’я та ін. Дещо їм вже вдалося здійснити упродовж минулого 4-річного циклу перебування при владі, деякі справи вони хотіли б продовжити. Лідерство у виборчих перегонах дає їм непогані шанси щодо практичного втілення своїх програм, але для цього ліво-лібералам треба виграти ще й другий тур голосів. А тут не все так просто, оскільки їм буквально у спину дихають консервативні партії. Їхнє відставання на дистанції мінімальне.

- Чого слід сподіватися від партій-переможців у сфері двосторонніх стосунків між Угорщиною та Україною?

- Тут у партій приблизно однакові погляди. Ніхто з них не піддає сумніву необхідність лобіювати інтереси України в ЄС. Наприклад, депутат Європарламенту від соцпартії Чаба Табайді так само палко переконує своїх колег у Страсбурзі піти назустріч Україні щодо євроінтеграції, як і представники угорських правих у складі фракції народної партії європарламенту. Ідеологічні розходження між угорськими лівими й правими тим не менше не перешкоджають їм тверезо дивитися і на економічні складники двосторонньої співпраці між Будапештом і Києвом. Зараз сторони вийшли на солідний рівень торгівлі: наприклад, загальний товарообіг становить майже 1,5 млрд. дол. США. Ліво-ліберали охоче підтримують ідею вкладення економічних інвестицій з боку Угорщини в місцях компактного проживання угорської нацменшини на Закарпатті ( а це прибл. 150 тис. осіб), щоб зупинити економічну іміграцію з України. Консерватори ж не дають згаснути думці серед громадсько-культурницьких організацій українських угорців про виборювання національно-територіальної автономії етнічних угорців в Україні й обіцяють ввести подвійне громадянство, яке, втім, не підтримує українська влада. Разом з тим Союз молодих демократів (ФІДЕС) на чолі з його головою Віктором Орбаном, який очолював угорський уряд з 1998 до 2002 року, з великою симпатією ставиться до українських помаранчевих сил. До речі, ФІДЕС і сам виступає на виборах під таким кольором. Якщо заглянути трошки глибше в історію угорсько-українських стосунків, то на думку спадає такий приклад. Правитель довоєнної Угорщини адмірал Мікловш Горті, затятий ворог більшовизму, також проявляв велику симпатію до українських державників. За його сприяння в Будапешті цілих 5 років працювала Надзвичайна Дипломатична Місія УНР з 1919 до 1924 року, яку очолювали Микола Галаган і Володимир Сікевич. Інкогніто в ній працював під псевдонімом і Симон Петлюра. Так що угорсько-українські стосунки розвиваються далеко не на порожньому місці.

- Ви згадали у розмові про другий тур парламенського голосування в Угорщині. Чим викликана ця необхідність?

- Справа в тому, що згідно з угорським законодавством, кандидати від політичних партій, які не набрали у своєму окрузі більше половини голосів від загальної кількості зареєстрованих виборців, повинні висуватися у друге коло. Навіть якщо, до прикладу, соціаліст Ґабор Гарш з восьмого району Будапешта набрав 47 відсотків голосів, а його суперники вдвічі менше, то все одно він не проходить у парламент, бо для цього йому не вистачило 4-х відсотків. Такий процентний недобір спостерігається в 104 виборчих округах Угорщини. Тому 23 квітня тут знову відкриються виборчі дільниці. Щоправда, переможця на цей раз визначатимуть вже простою більшістю голосів. Отакі правила діють в Угорщині.
XS
SM
MD
LG