Аудіозапис програми:
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)
Київ, 12 квітня 2006 року.
Кирило Булкін
Ви слухаєте “Вечірню Свободу”. У студії ведучий Кирило Булкін. Вітаю вас!
Сьогодні наша тема така: “Перспективи української євроінтеграції: наскільки чіткі позиції України та Європи?”
Гостями студії є народні депутати України Ігор Осташ та Володимир Зубанов.
Вітаю вас, панове, і дякую за те, що зголосилися взяти участь у програмі!
Я нагадую нашим слухачам такий телефон студії: 490-29-05.
Телефонуйте і ставте запитання нашим гостям!
Ну, а зараз, власне, до теми. Учора засоби масової інформації були сповнені різними інтерпретаціями того, що сказав Президент Європейської комісії Хосе Мануель Баррозо.
Він коментував стосунки з Україною (принаймні так можна судити з того, що писали ЗМІ), але нічого не сказав про перспективи асоційованого членства України в ЄС.
Різні ЗМІ навели різні уривки з його промови і під різними заголовками. Діапазон інтерпретацій можна сформулювати так: від “Євросоюз відмовив Україні у перспективі членства” до “Євросоюз пропонує Україні тіснішу співпрацю, але поки що не може запропонувати перспективу вступу”.
Отже, спробуємо з’ясувати з нашими гостями, якою насправді й наскільки чіткою є позиція Євросоюзу стосовно України. А також і зворотно: наскільки чіткою є позиція України стосовно власних євроінтеграційних планів. Моє перше запитання таке. Що, на вашу думку, превалює в теперішньому ставленні ЄС до України: бажання підтримати демократичний режим на своїх східних кордонах; небажання мати головний біль з інтеграцією ще однієї пострадянської країни; прагнення якось балансувати між цими двома позиціями?
Ігор Осташ
Доброго вечора, шановні слухачі!
Я хотів би сказати, що після того, як ми провели, на мій погляд, дуже демократичні парламентські вибори, ставлення до України серйозно змінилося.
Ясно, що рішення Європарламенту є, на мій погляд, першим сигналом того, що дійсно Україна є бажаною в ЄС. Але знову ж таки і не співав би дифірамби і реляції переможні. Це тільки початок важкого шляху, тому нам всім треба закачати рукава і серйозно працювати Шанс є. Крім того...
Кирило Булкін
Є Європарламент, а є Єврокомісія, президент якої скептично висловлювався щодо української інтеграції.
Ігор Осташ
Вся справа в тому, що, дійсно, з одного боку, є нібито парламент як законодавча влада, з іншого боку, є комісія як виконавча влада. Парламентарі завжди розкутіші у своїх думках, вони дивляться далеко вперед, тоді як бюрократи, які виконують певні циркуляри, є (на мій погляд, абсолютно виправдано) закомплексовані, вони говорять сьогоднішнім днем.
Тому, я думаю, треба слухати політиків, які думають на кілька ходів в шахах наперед.
Володимир Зубанов
Я думаю, що в Європі є багато різних політичних сил, які по-різному налаштовані, що робити з Україною: приймати чи давати їй шанс, чи ні.
Я думаю, що у цьому випадку багато чого буде залежати від самої України. Якщо ми підтвердимо свій демократичний вибір, а зараз дійсно вибори пройшли демократично, якщо надалі буде створена коаліція дієздатна, якщо буде нормальна опозиція, якщо це буде розвиватися цивілізованим шляхом, і ми будемо розвивати економіку теж і будемо міцнішою державою, ніж зараз, то я думаю, що і настрої в Європі будуть теж змінюватися. Я думаю, що нас тоді будуть більш наполегливіше запрошувати до ЄС. Це по-перше.
По-друге – це, звичайно, залежить від ситуації в ЄС, бо ми бачимо, що вона доволі складна, адже уповільнюється економічне зростання, є проблеми етнічні, конфлікти різні. Ми ж бачимо, що дуже великі соціальні зобов’язання в Європі є, а економіка вже не дозволяє це надавати людям. Там зріють отакі конфлікти серйозні.
Європа сама думає: “Ми не можемо розібратися всередині, а потім ще така велика країна, як Україна, з населенням, з православним населенням... Що роботи?” Тобто, і від нас дуже багато залежить, як ми будемо розвиватися і підтвердимо демократичний вибір, і від європейської спільноти, як вони всередині будуть розвиватися теж.
Слухач
Добрий вечір, вітаю гостей. Пане Зубанов, я - пересічний киянин, і мене дещо здивувало в кращому розумінні:Ви, очевидно трансформувались до вибрів і по зрівнянню з сучасністю.
Ви і за Європейський Союз, і за цивілізацію і за все, все, все. Дуже приємно чути це від Вас. Це так, очевидно?
Володимир Зубанов
У нас у програмі нашій передвиборчій навіть було, що наше майбутнє – це Європейський Союз. Просто у нас не було “вступ до НАТО”. Але до Європейського Союзу, як Австрія, Фінляндії, Швеція – вони позаблокові держави, але члени Європейського Союзу.
Я хотів би подякувати за запитання і сказати, що Партія Регіонів – вона представляє в основному східні регіони, які ближче до Росії там кордони. І у нас більш тісні зв’язки, ніж у Галичини, наприклад, з Росією.
Але ми, дійсно, пройшли більше шлях до Європи в розумі своєму, ніж ті самі Галичани, які знали, що таке Європа, які ще 45 років чи 50 були європейцями, просто там були. Але нам було складніше. Бо ми навіть територіально там, на Сході. Але ми пройшли цей шлях, пройшли швидко.
І зараз у нас уже менталітет такий, що ми відчуваємо себе європейцями. Треба рухатися у тому всьому напрямку.
Кирило Булкін
Дякую дуже справді цікаво
Володимир Зубанов
Але треба робити міцну державу економічно. І треба робити демократичну державу, дійсно.
Кирило Булкін
Дякую, пане Зубанов. І для симетрії запитання наступне буде для пана Осташа. Воно полягає ось у чому: деякі посадовці ЄС, здається, шукають якісь проміжні форми співпраці, щоб не відштовхувати Україну і в той же час не пообіцяти зайвого; якусь надструктуру, яка б заміняла наявність структури ЄС – чи торговий, чи митний союз.
Наприклад, схожі думки висловлював комісар з торгівлі Євросоюзу Пітер Мендельсон. Наскільки, на Вашу думку, перспективні пошуки у цьому напрямку?
Ігор Осташ
Ці пошуки, насправді, є спробою наблизити Україну. Ми не повинні до них ставитися особливо критично.
Хоча я особливою, чесно кажучи, кепкую над ідеєю так званого сусідства ЄС, коли поруч з Україною там є і африканські, середземноморські країни. Тому я думаю, що це все так званий перехідний період.
Ми повинні шукати різні інструментарії для того, щоб наближати Україну до ЄС. І тут нам звичайно треба вступати в СОТ. Тому і складною проблемою буде тут консолідація всіх фракцій в парламенті. Тому що це невід’ємна наша необхідність – вступити в СОТ. І вже потім рухатися до зони вільної торгівля з Європейським Союзом.
Якщо ми ці дві щаблинки не пройдемо, звичайно буде дуже складно. Але будь-яка ідея, яка пов’язана із збільшенням товарообороту між Україною і ЄС, в тому числі різні преференції і торгівельному режимі – це для нас тільки позитив.
І всі ці ідеї так чи інакше наближають нас до Європейського Союзу.
Кирило Булкін
Ми починали від ставлення ЄС до України. І на завершення логічно говорити, і це пролунало у нашій розмові, про те, що карти в руках в України.
Що, на Вашу думку, зараз найперше може і має робити Україна, щоб вплинути на позицію Євросоюзу, поглибити той успіх, який після схвальної оцінки виборів було досягнуто?
Ігор Осташ
На мій погляд в зовнішній політиці найголовніше – це організованість і послідовність. Україна має бути саме такою.
Я не хочу образити свого колегу. Але свого часу навіть “Регіони” і Янукович підписували дуже багато документів, які торкаються навіть євроатлантичної інтеграції.
Тому давайте не будемо шарахатися. Є у нас певні забов’язання. Будемо рухатися вперед. Але дійсно, тут для нас дуже важливий консенсус і важлива консолідація всіх політичних сил.
Я відчуваю навіть з уст колеги мого пана Зубанова, що дійсно у нас як ніколи на сьогодні є дуже серйозна можливість дуже далеко просунутися в євроінтеграцію.
Володимир Зубанов
У нас все нормально. І ми зможемо знайти спільну мову з і “Нашою Україною”. Але тільки ми повинні вирішити одне питання і європейцям те сказати, щоб вони знали.
І росіяни, щоб вони знали: куди ми хочемо рухатися як держава.
Я думаю, якщо ми створимо міцну державу і там напишемо у засадах зовнішньої і внутрішньої політики, що ми рухаємося до Європейського Союзу в статусі позаблокової нейтральної країни – все! І тоді всім буде зрозуміло – і американцям, і росіянам, і європейцям - що ми, дійсно країна, яка хоче мирно співіснувати з усіма нашим сусідами і з великими країнами світу.
Такий статус є в багатьох країн, європейських в тому числі. Ми повинні відповісти на це питання: або ми в НАТО – тоді нестабільність внутрішня, або позаблоковість – тоді поступова внутрішня стабільність буде у державі.
Кирило Булкін
Отже такі висновки пролунали від наших гостей. Нагадаю: це -народні депутати України Ігор Осташ та Володимир Зубанов.
А наша програма добігла кінця. Мені залишається лише нагадати, що тему: “Перспективи української євроінтеграції: наскільки чіткі позиції України та Європи?” обговорювали ведучий Кирило Булкін і гості програми: народні депутати України Ігор Осташ та Володимир Зубанов.
Дякую вам, панове, за участь у розмові, дякую всім, хто нам телефонував і просто слухав. До нових зустрічей!
Говорить радіо “Свобода”!
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)
Київ, 12 квітня 2006 року.
Кирило Булкін
Ви слухаєте “Вечірню Свободу”. У студії ведучий Кирило Булкін. Вітаю вас!
Сьогодні наша тема така: “Перспективи української євроінтеграції: наскільки чіткі позиції України та Європи?”
Гостями студії є народні депутати України Ігор Осташ та Володимир Зубанов.
Вітаю вас, панове, і дякую за те, що зголосилися взяти участь у програмі!
Я нагадую нашим слухачам такий телефон студії: 490-29-05.
Телефонуйте і ставте запитання нашим гостям!
Ну, а зараз, власне, до теми. Учора засоби масової інформації були сповнені різними інтерпретаціями того, що сказав Президент Європейської комісії Хосе Мануель Баррозо.
Він коментував стосунки з Україною (принаймні так можна судити з того, що писали ЗМІ), але нічого не сказав про перспективи асоційованого членства України в ЄС.
Різні ЗМІ навели різні уривки з його промови і під різними заголовками. Діапазон інтерпретацій можна сформулювати так: від “Євросоюз відмовив Україні у перспективі членства” до “Євросоюз пропонує Україні тіснішу співпрацю, але поки що не може запропонувати перспективу вступу”.
Отже, спробуємо з’ясувати з нашими гостями, якою насправді й наскільки чіткою є позиція Євросоюзу стосовно України. А також і зворотно: наскільки чіткою є позиція України стосовно власних євроінтеграційних планів. Моє перше запитання таке. Що, на вашу думку, превалює в теперішньому ставленні ЄС до України: бажання підтримати демократичний режим на своїх східних кордонах; небажання мати головний біль з інтеграцією ще однієї пострадянської країни; прагнення якось балансувати між цими двома позиціями?
Ігор Осташ
Доброго вечора, шановні слухачі!
Я хотів би сказати, що після того, як ми провели, на мій погляд, дуже демократичні парламентські вибори, ставлення до України серйозно змінилося.
Ясно, що рішення Європарламенту є, на мій погляд, першим сигналом того, що дійсно Україна є бажаною в ЄС. Але знову ж таки і не співав би дифірамби і реляції переможні. Це тільки початок важкого шляху, тому нам всім треба закачати рукава і серйозно працювати Шанс є. Крім того...
Кирило Булкін
Є Європарламент, а є Єврокомісія, президент якої скептично висловлювався щодо української інтеграції.
Ігор Осташ
Вся справа в тому, що, дійсно, з одного боку, є нібито парламент як законодавча влада, з іншого боку, є комісія як виконавча влада. Парламентарі завжди розкутіші у своїх думках, вони дивляться далеко вперед, тоді як бюрократи, які виконують певні циркуляри, є (на мій погляд, абсолютно виправдано) закомплексовані, вони говорять сьогоднішнім днем.
Тому, я думаю, треба слухати політиків, які думають на кілька ходів в шахах наперед.
Володимир Зубанов
Я думаю, що в Європі є багато різних політичних сил, які по-різному налаштовані, що робити з Україною: приймати чи давати їй шанс, чи ні.
Я думаю, що у цьому випадку багато чого буде залежати від самої України. Якщо ми підтвердимо свій демократичний вибір, а зараз дійсно вибори пройшли демократично, якщо надалі буде створена коаліція дієздатна, якщо буде нормальна опозиція, якщо це буде розвиватися цивілізованим шляхом, і ми будемо розвивати економіку теж і будемо міцнішою державою, ніж зараз, то я думаю, що і настрої в Європі будуть теж змінюватися. Я думаю, що нас тоді будуть більш наполегливіше запрошувати до ЄС. Це по-перше.
По-друге – це, звичайно, залежить від ситуації в ЄС, бо ми бачимо, що вона доволі складна, адже уповільнюється економічне зростання, є проблеми етнічні, конфлікти різні. Ми ж бачимо, що дуже великі соціальні зобов’язання в Європі є, а економіка вже не дозволяє це надавати людям. Там зріють отакі конфлікти серйозні.
Європа сама думає: “Ми не можемо розібратися всередині, а потім ще така велика країна, як Україна, з населенням, з православним населенням... Що роботи?” Тобто, і від нас дуже багато залежить, як ми будемо розвиватися і підтвердимо демократичний вибір, і від європейської спільноти, як вони всередині будуть розвиватися теж.
Слухач
Добрий вечір, вітаю гостей. Пане Зубанов, я - пересічний киянин, і мене дещо здивувало в кращому розумінні:Ви, очевидно трансформувались до вибрів і по зрівнянню з сучасністю.
Ви і за Європейський Союз, і за цивілізацію і за все, все, все. Дуже приємно чути це від Вас. Це так, очевидно?
Володимир Зубанов
У нас у програмі нашій передвиборчій навіть було, що наше майбутнє – це Європейський Союз. Просто у нас не було “вступ до НАТО”. Але до Європейського Союзу, як Австрія, Фінляндії, Швеція – вони позаблокові держави, але члени Європейського Союзу.
Я хотів би подякувати за запитання і сказати, що Партія Регіонів – вона представляє в основному східні регіони, які ближче до Росії там кордони. І у нас більш тісні зв’язки, ніж у Галичини, наприклад, з Росією.
Але ми, дійсно, пройшли більше шлях до Європи в розумі своєму, ніж ті самі Галичани, які знали, що таке Європа, які ще 45 років чи 50 були європейцями, просто там були. Але нам було складніше. Бо ми навіть територіально там, на Сході. Але ми пройшли цей шлях, пройшли швидко.
І зараз у нас уже менталітет такий, що ми відчуваємо себе європейцями. Треба рухатися у тому всьому напрямку.
Кирило Булкін
Дякую дуже справді цікаво
Володимир Зубанов
Але треба робити міцну державу економічно. І треба робити демократичну державу, дійсно.
Кирило Булкін
Дякую, пане Зубанов. І для симетрії запитання наступне буде для пана Осташа. Воно полягає ось у чому: деякі посадовці ЄС, здається, шукають якісь проміжні форми співпраці, щоб не відштовхувати Україну і в той же час не пообіцяти зайвого; якусь надструктуру, яка б заміняла наявність структури ЄС – чи торговий, чи митний союз.
Наприклад, схожі думки висловлював комісар з торгівлі Євросоюзу Пітер Мендельсон. Наскільки, на Вашу думку, перспективні пошуки у цьому напрямку?
Ігор Осташ
Ці пошуки, насправді, є спробою наблизити Україну. Ми не повинні до них ставитися особливо критично.
Хоча я особливою, чесно кажучи, кепкую над ідеєю так званого сусідства ЄС, коли поруч з Україною там є і африканські, середземноморські країни. Тому я думаю, що це все так званий перехідний період.
Ми повинні шукати різні інструментарії для того, щоб наближати Україну до ЄС. І тут нам звичайно треба вступати в СОТ. Тому і складною проблемою буде тут консолідація всіх фракцій в парламенті. Тому що це невід’ємна наша необхідність – вступити в СОТ. І вже потім рухатися до зони вільної торгівля з Європейським Союзом.
Якщо ми ці дві щаблинки не пройдемо, звичайно буде дуже складно. Але будь-яка ідея, яка пов’язана із збільшенням товарообороту між Україною і ЄС, в тому числі різні преференції і торгівельному режимі – це для нас тільки позитив.
І всі ці ідеї так чи інакше наближають нас до Європейського Союзу.
Кирило Булкін
Ми починали від ставлення ЄС до України. І на завершення логічно говорити, і це пролунало у нашій розмові, про те, що карти в руках в України.
Що, на Вашу думку, зараз найперше може і має робити Україна, щоб вплинути на позицію Євросоюзу, поглибити той успіх, який після схвальної оцінки виборів було досягнуто?
Ігор Осташ
На мій погляд в зовнішній політиці найголовніше – це організованість і послідовність. Україна має бути саме такою.
Я не хочу образити свого колегу. Але свого часу навіть “Регіони” і Янукович підписували дуже багато документів, які торкаються навіть євроатлантичної інтеграції.
Тому давайте не будемо шарахатися. Є у нас певні забов’язання. Будемо рухатися вперед. Але дійсно, тут для нас дуже важливий консенсус і важлива консолідація всіх політичних сил.
Я відчуваю навіть з уст колеги мого пана Зубанова, що дійсно у нас як ніколи на сьогодні є дуже серйозна можливість дуже далеко просунутися в євроінтеграцію.
Володимир Зубанов
У нас все нормально. І ми зможемо знайти спільну мову з і “Нашою Україною”. Але тільки ми повинні вирішити одне питання і європейцям те сказати, щоб вони знали.
І росіяни, щоб вони знали: куди ми хочемо рухатися як держава.
Я думаю, якщо ми створимо міцну державу і там напишемо у засадах зовнішньої і внутрішньої політики, що ми рухаємося до Європейського Союзу в статусі позаблокової нейтральної країни – все! І тоді всім буде зрозуміло – і американцям, і росіянам, і європейцям - що ми, дійсно країна, яка хоче мирно співіснувати з усіма нашим сусідами і з великими країнами світу.
Такий статус є в багатьох країн, європейських в тому числі. Ми повинні відповісти на це питання: або ми в НАТО – тоді нестабільність внутрішня, або позаблоковість – тоді поступова внутрішня стабільність буде у державі.
Кирило Булкін
Отже такі висновки пролунали від наших гостей. Нагадаю: це -народні депутати України Ігор Осташ та Володимир Зубанов.
А наша програма добігла кінця. Мені залишається лише нагадати, що тему: “Перспективи української євроінтеграції: наскільки чіткі позиції України та Європи?” обговорювали ведучий Кирило Булкін і гості програми: народні депутати України Ігор Осташ та Володимир Зубанов.
Дякую вам, панове, за участь у розмові, дякую всім, хто нам телефонував і просто слухав. До нових зустрічей!
Говорить радіо “Свобода”!
