Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 04:20

Інтерв’ю з міністром охорони навколишнього природного середовища Павлом Ігнатенком.


Марина Пирожук

Аудіозапис інтерв’ю:

Київ, 17 квітня 2006 року.

Марина Пирожук

Добрий вечір, в ефірі програма радіо “Свобода” – “Перед мікрофоном “Свободи”. Сьогодні нашим гостем є міністр охорони навколишнього природного середовища Павло Ігнатенко.

Пане Ігнатенко, вітаю Вас. І дуже дякую, що знайшли час поспілкуватися з радіо “Свобода” і з нашими слухачами.

Перше запитання, яке б я хотіла Вам поставити, стосується, звісно, довкілля – питання екології, оскільки це питання здоров’я нації. Отже, в якому стані сьогодні довкілля?

Павло Ігнатенко

Що стосується питань екологічних, то, на жаль, ситуацію не можна назвати доброю. Бо тенденція, яка відслідковувалась останні десять років, негативна.

І відбувалося постійне збільшення тих проблем, які стосуються екології. Це і викиди в атмосферу, і забруднення земельних ресурсів, водних ресурсів.

У нас найбільша проблема – це відсутність у державі єдиної, цілісної, сучасної системи моніторингу навколишнього природного середовища.

Це те, над чим ми працюємо рік. І я думаю, що найближчим часом результат отримаємо.

Марина Пирожук

А чому ця проблема існує? Не вистачало коштів, чи уряд не замислювався над цією проблемою?

Павло Ігнатенко

Я думаю, по-перше, що дійсно бракувало коштів. Але найголовніше – це те, що не було чіткого позиціонування на те, що саме Мінприроди має бути основною організацією, основним міністерством, яке займається моніторингом навколишнього природного середовища.

У нас декілька організацій , відомств займаються кожен по-своєму. Починаючи від Мінтрансу і Міністерства надзвичайних ситуацій, закінчуючи (слово незрозуміле) – кожен займається моніторингом. Але, на жаль, у державі не було зведено в одне місце цієї інформації.

Ми цим займаємось. І результати вже будуть найближчим часом. Дійсно, проблема була із коштами. І найголовніше – з підходами.

Бо найголовніше – це зменшити викиди в атмосферу, зменшити небезпечні викиди у водні ресурси, зберегти природнозаповідний фонд, збільшити територію, вкриту лісом.

Марина Пирожук

26 квітня минає 20 років після Чорнобильської трагедії. Чи дається взнаки досі Чорнобиль?

Павло Ігнатенко

Я думаю, що він не один рік і не один десяток років буде однією з основних проблем екологічних для держави.

Країна пережила найстрашнішу катастрофу техногенну в світі. Тому наслідки дуже-дуже серйозні.

І тільки те, що забруднені території складають 259,8 тис км – це дуже велика територія для однієї країни.

Марина Пирожук

А скільки людей мешкає на цій території?

Павло Ігнатенко

Я вам зразу не скажу точну цифру. Там моніторинг після поїздки Президента, він уточнюється.

Але справа у тому, що (загрожені) не тільки ті люди, які проживають на цій забрудненій території. Екологія не має меж, забруднення території саме Чорнобильської зони небезпечне тим, що можливі потрапляння небезпечних речовин у води ґрунтові.

І вони розтікаються по Дніпру. По території цієї зони протікають річки Уж, річка Прип’ять, які впадають в Дніпро. Тому ми проводимо постійний моніторинг у межах своїх повноважень, компетенції стану радіологічного.

І робимо все для того, щоб не допустити будь-яких поширень цих небезпечних речовин. Ми вимагаємо, щоб якомога швидше було зроблене переукриття і перетворення об’єкту укриття саме в екологічно безпечну систему.

Бо ми повинні думати не тільки про ті проблеми, які стоять зараз, а спрогнозувати можливі наслідки і їх попередити.

Тому ми чітко формулюємо свої вимоги і до уряду, і до Верховної Ради, щоб якомога швидше це питання доопрацювати, затвердити в основному порядку загальнодержавну програму зняття (слово незрозуміле) Чорнобильської атомної станції і створення об’єкту укриття у екологічно небезпечних місцях.

Марина Пирожук

Про необхідність побудови нового саркофагу-укриття говорять уже давно. А коли це реально можливо завершити?

Павло Ігнатенко

Такі переговори ведуться конкретно з 2005 року і з інвесторами, і з представниками інших країн.

Посилена робота по всіх напрямках. У Верховній Раді буде доповідь, присвячена Дню Чорнобиля.

Я думаю, що всі слухачі отримають безпосередню інформацію з перших вуст і про об’єкт укриття, і про ситуацію, яка складається в Чорнобилі найближчим часом з трибуни Верховної Ради.

Це буде повна інформація, вичерпна, яка буде включати в себе і інформацію про стан, і ті заходи, які вживаються для того, щоб прискорити цей процес.

Марина Пирожук

Пане Ігнатенко, а чи виконують ті країни, які брали на себе зобов’язання перед Україною, вимагаючи перед тим закриття Чорнобильської атомної станції, чи беруть вони участь у побудові того ж самого саркофагу?

Павло Ігнатенко

Підтвердили своє бажання. Але дуже багато проблем виникало за останні роки саме з української сторони – це не зовсім свідома позиція щодо реалізації цього проекту і переговорів із західними партнерами.

Марина Пирожук

А в чому полягає ця непослідовність?

Павло Ігнатенко

Можливо, в тому числі через часті зміни уряду. І відсутність такої позачерговості цього питання, по іншому я не можу сказати.

Питання не було настільки гостро поставлене, наскільки воно вимагає саме по своїй пріоритетності. І я переконаний, що не зовсім, м’яко кажучи, раціонально використовуються кошти, які виділяються з бюджету.

Я не можу сказати, наскільки неефективно.

Марина Пирожук

Кошти саме на укриття?

Павло Ігнатенко

На укриття і на ті заходи безпеки. І на знешкодження в самій зоні відчуження.

Марина Пирожук

Тобто Ви натякаєте на зловживання якісь?

Павло Ігнатенко

Я не тільки натякаю, я переконаний, що вони були. І зараз, наскільки я знаю, прокуратура займається цими питаннями і буде займатися далі. Ця проблема непроста.

Були і проблеми з боку закордонних наших партнерів. І, однозначно, недостатньо чітка і послідовна політика саме українська.

Марина Пирожук

Пане Ігнатенко, що робиться для того, щоб мінімізувати в цих умовах негативний вплив на здоров’я громадян?

Яку реально допомогу отримують ці люди? Що робиться урядом для того, щоб мінімізувати негативний вплив на здоров’я людей в забруднених зонах?

Павло Ігнатенко

Знаю тільки одне, що всі заходи, які потрібні зараз для реалізації державної політики, вони максимально робляться.

Але наскільки вони достатні, важко сказати, бо коштів в державі не вистачає не тільки на вирішення проблем Чорнобиля, а й на інші проблеми.

Марина Пирожук

Зрозуміло. Пане міністр, Ви вже говорили про водні ресурси України.

Яку воду, до речі, п’ють українці, які харчі вживають? Чи є вони екологічно чистими?

Павло Ігнатенко

В Україні проблема водних ресурсів одна з найбільш гострих. Якість води не відповідає, м’яко кажучи, європейським нормам.

І проблема не тільки в якості води, а й в її кількості для забезпечення нормальної життєдіяльності людини.

Одна з найголовніших проблем – це постійне забруднення, щорічне забруднення водних ресурсів від промислових об’єктів.

Я вам би хотів сказати, що ситуація дуже непроста. І той стан очисних споруд і тих технологій, і кількість скидання зворотних вод у поверхневі води, і той стан очисних споруд, він далеко не відповідає європейським нормам.

І один із найголовніших пріоритетів у фінансуванні природоохоронних заходів - ми саме виділяємо на очисні споруди і на забезпечення людей більш чистою, якісною водою.

Але ще раз скажу, що ситуація з якістю води дуже непроста і вона не відповідає європейським нормам.

Марина Пирожук

Тобто вода, яка тече в наших кранах в домівках, чи є вона безпечною для здоров’я нас усіх?

Павло Ігнатенко

Я не можу казати, наскільки вона небезпечна, бо у кожного населеного пункту є своє специфіка.

І я радив би перед тим, як вживати воду без кип’ятіння, все ж таки брати проби і здавати на аналізи.

Марина Пирожук

А вода з бюветів так званих, чи є вона чистішою?

Павло Ігнатенко

Дуже спірне питання. Хоча у багатьох регіонах України це єдина можливість забезпечити питною водою. Але все ж таки прошу громадян звертатись до санепідемстанцій.

Ми проводили деякі аналізи по Києву і по деяких інших містах, і якість води не задовольняла.

Ми до кінця місяця будемо видавати національну доповідь про стан навколишнього природного середовища і хочемо окремо по питній воді зробити. Обов’язково вивісимо на наш сайт, оприлюднимо інформацію щодо стану у кожному місті і про якість питної води і кюветів в тому числі.

Бо ми не раз помічали, що технологія буріння бюветів і їх створення не відповідають необхідним нормам.

Тому сказати загалом не можна. Треба брати кожне місто. Але все ж таки я дуже радив би перед тим, як вживати воду, яка може нести як здоров’я, так і небезпеку, звертатися до відповідних служб і проводити аналізи.

Марина Пирожук

Пане Ігнатенко, а як щодо продуктів харчування?

Чи можемо ми говорити, що бодай половина продуктів українського виробництва є екологічно чистою?

Чи можемо ми спокійно їсти?

Павло Ігнатенко

Відносно спокійно можна і пити, і їсти.

Бо проблема, я дуже хотів би, щоб зрозуміли, проблема пов’язана з діяльністю деяких міністерств, які ставлять під свій контроль те чи інше питання, в тому числі і якість продуктів харчування.

Ми постійно інформуємо і Міністерство аграрної політики, і обласні адміністрації про ті проблеми, які виникають із забрудненими територіями, і з тими самими викидами в атмосферу, які можуть чи безпосередньо впливати на здоров’я людей, чи через питну воду, чи через продукти харчування.

Тому цю ситуацію постійно контролюємо. Наша головна задача - зменшити саме забруднення. І воно чітко вписано і в програму нашого фінансування, і безпосередньо в діяльність наших управлінь.

Марина Пирожук

Пане міністр, Ви колись сказали, що економити на екології, освіті і медицині – це злочин перед людьми.

Ви також казали, що сфера екології фінансувалась за залишковим принципом. Зараз ситуація змінилась?

Павло Ігнатенко

Головне, що нам вдалося зробити, це збільшити, значно збільшити, майже в три рази, платежі за забруднення.

І збільшити надходження до державного бюджету і до Фонду охорони навколишнього природного середовища.

Одне питання - це збільшити надходження коштів, інше питання - це їх оптимізувати і більш ефективно їх використовувати.

На жаль, у минулі роки система не була досконалою. І ми минулого року дуже багато зробили, щоб виявити найбільш приоритетні проблеми, які потребують негайного фінансування.

Я вам скажу абсолютно чітко, що основні позачергові заходи були пов’язані саме із забезпеченням питною водою, чистою питною водою. Це очисні споруди, це знешкодження непридатних пестицидів, які забруднюють і водні ресурси, і земельні ресурси.

І максимальне збільшення фінансування, вирішення проблем екологічних саме в рекреаційних зонах. На територіях узбережжя Криму люди мають можливість один раз на рік поїхати відпочити.

І я думаю, що нам треба збільшити штрафи. Значно збільшити за негативний вплив на навколишнє природне середовище, починаючи від збільшення штрафів за вирубки дерев.

Марина Пирожук

Пане Ігнатенко, а хто сьогодні лобіює питання екології, у Верховній Раді, скажімо, хто буде лобіювати? Відома Партія зелених не пройшла до Верховної Ради? Хто лобіює це питання в уряді? Як зупинити, якщо знову ж таки говорити про вирубку того ж самого лісу, ці процеси?

Павло Ігнатенко

Лобіювати у всіх органах виконавчої і законодавчої влади повинен міністр і міністерство.

Марина Пирожук

Вам це вдається? Але ж Ви самі якось недавно зізналися, що та сама вирубка лісів триває і далі.

Павло Ігнатенко

Ви знаєте, не можна досягти поставленої мети у повному обсязі за короткий проміжок часу. Але те, що зроблено, має свій результат. Почалось широкомасштабне реформування.

І основне завдання поставлено таким чином, щоб радикально збільшити територію, вкриту лісом.

І в цьому році нам вдалося виділити найбільше коштів, порівняно з іншими роками, на створення нових лісів.

І зі свого боку я робив і буду робити все, щоб саме ці питання економічного росту і розвитку держави проходили через призму вирішення екологічних проблем.

Марина Пирожук

Мені залишається лише на цьому шляху Вам побажати успіхів.

А нашим слухача хочу нагадати, що сьогодні гостем рубрики “Перед мікрофоном “Свободи” був міністр охорони природного навколишнього середовища Павло Ігнатенко.

Дякую Вам за розмову.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG