Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 12:51

Залізний папа говорить про любов. (До першої річниці понтифікату Бенедикта XVI).


Віктор Єленський

Аудіозапис програми:

Київ, 18 квітня 2006 року

Віктор Єленський

Коли є свобода вибору – обирають свободу! На хвилях «Радіо Свобода» щотижнева програма «Свобода совісті». Розмаїтість вір, таїни людської душі і її сув’язі з Одвічним, гідність людини, яка обирає власну путь до Істини. В ефірі “Радіо Свобода” передача „Свобода совісті”. З вами ведучий Віктор Єленський.

19 квітня минулого року з димаря Сікстинської капели в Римі здійнявся білий дим і натовп перед Собором Святого Петра почув карбовану формулу: „Маємо папу!” Престол Святого Петра на якому перед тим 27 років перебував безмежно харизматичний Іван Павло ІІ, посів глава Конгрегації віровчення 78-річний Йосиф Ратцингер. Цей вибір Колегії кардиналів викликав зловтіху консерваторів, настороженість оглядачів і скепсис ліберальних кіл у Церкві.

За плечима щойно обраного папи були чверть століття керівництва Конгрегацією віровчення, яка колись звалася Священною конгрегацією загальної інквізиції. Але, водночас, і могутня інтелектуальна традиція. У минулому залишилися 140 теологів, покараних за порушення меж, які уявлялися кардиналові непорушними. Але ж і непереборна логіка професора догматики найбільш престижних німецьких університетів й блискуча ерудиція. Інструкція щодо застосування виразу «Церкви-сестри», яка розчарувала православних і, особливо, протестантів. Але й вражаюча як для головного інквизітора мякість та дивовижна, відзначувана навіть опонентами, приємність.

Бенедикт XVI – таке ім’я обрав для себе 265-й Єпископ Рима, вікарій Ісуса Христа, преємник князя апостолів, верховний понтифік Вселенської церкви, патріарх Заходу, примас Італії, архиєпископ і митрополит Римської провінції, суверен міста-держави Ватикан, раб рабів Божих. Через рік він скоротить цей довжелезний титул Римських пап і перестане бути патріархом Заходу. Але це стане далеко не єдиним з того, чим здивував здавалося б цілковито передбачуваний Ратцингер світ і Церкву.

Чи не найбільшим сюрпризом стала перша енцикліка папи Бенедикта. Енцикліки – послання пап усім вірним, присвячуються найбільш серйозним віроповчальним, глобальним і соціальним проблемам. Ватиканісти не сумнівалися – у першій енцикліці суворий папа Ратцингер обрушить всю силу свого інтелекту на секуляризм і релятивізм, на лібералів й відступників, на тих, хто відійшов від непорушних правд віри Святої Вселенської Церкви. Але „залізний Ратцингер”, „Господній ротвейлер” і як там ще називали головного оборонця католицької доктрини раптом заговорив про...любов! Енцикліка називалася „Бог є Любов”, але йшлося в ній не лише про любов до Бога, а й про любов до людини! І, що вже зовсім неймовірно, там йшлося про кохання. “Невблаганний танк” Ратцингер заговорив про кохання мужчини й жінки. Жоден папа у жодній з енциклік не говорив досі про це!

Зрозуміло, що папи Римські зустрічаються з безліччю людей – лідерами країн, володарями колосальних багатств, зірками і - впродовж генеральних авдієнцій – з людьми зовсім простими. Тут папі важко здивувати якоюсь вже геть екстравагантною зустріччю. Але Бенедикт здивував. Він зустрівся з видатним швейцарським теологом Гансом Кюнгом. Тим самим Гансом Кюнгом, який був найбільш різким і безкомпромісним ліберальним критиком кардинала Ратцингера. Тим самим Кюнгом, який беззастережно виступає проти догмату про папську непомильність. І зрештою, тим самим Гансом Кюнгом, який був чи не найбільш яскравою зіркою в сузір’ї інтелектуалів, що їм кардинал Ратцингер заборонив викладати богослов’я від імені Церкви.

Римляни, які бачили сотні пап і які, що там гріха таїти, воліли б понтифіка-римлянина, скидається пом’якшили своє ставлення до Бенедикта XVI. Кажуть, що той має інтелект 12 професорів і побожність дитини, яка йде до першого причастя… Погоджуються, що він виявився радше чарівним баварцем, ніж авторитарним прусаком. Неймовірно, але проповіді папи Ратцингера збирають більші натовпи, ніж виступи папи Войтили. Дехто пояснює це тим, що папу Івана Павла ІІ в останні роки життя було важко зрозуміти. Інші кажуть: на Івана Павла ІІ приходили подивитися, Бенедикта XV – послухати. Що думають і що говорять про нового папу в Римі, у тому числі – українському Римі? З Вічного Міста – кореспондентка Радіо Свобода Наталка Кудрик.

(Кардинал оголошує про обрання нового папи і повідомляє ім’я, яке взяв собі Йосиф Ратцингер, латиною)

Наталка Кудрик

„Маємо Папу на ймення Бенедикт XVI!”- оголосили у Ватикані 19 квітня 2005 року. Тоді поширилися чутки ніби після тривалого понтифікату Івана Павла Другого, стиль керівництва церквою може кардинально змінитися. Наразі ж, на думку оглядачів, переконаний консерватор і традиціоналіст, дав небагато приводів для того, щоб очікувати вирішення чи бодай обговорення наболілих для церкви питань.

Папа Бенедикт XVI робить досить обережні кроки і часто цитує під час аудієнцій свого попередника Івана Павла Другого. Бенедикт XVI залишається консерватором, але консерватором у позитивному значенні, він не є занудним, намагається співставити різні часи і правильно їх інтерпретувати. Так говорить про понтифіка Гліб Лончина, Апостольський візитатор для українців - греко-католиків в Італії, Іспанії та Ірландії.

В інтерв”ю радіо „Свобода” він зауважив: „Він(Бенедикт XVI) не змушує себе до чогось, у чому не чується добре. Він більше часу присвячує науці, молитві, думкам, сам пише свої проповіді. З одного боку він продовжує лінію Івана Павла Другого, але робить це у свій стиль”.

Найбільшим досягненням цього року називають першу енцикліку Святішого отця „Deus caritas est”(„Бог є любов”). У традиційному посланні до вірних папа Римський говорить про плотську і духовну любов. Енцикліку позитивно сприйняли у католицькому світі, але вона кардинально не змінила позиції церкви щодо гомосексуальності, контрацепції і розлучень.

У лютому папа Римський відверто засудив хвилю насильства, що тривала у мусульманському світі довкола карикатур на пророка Магомета. Понтифік назвав малюнки блюзнірськими і виступив за діалог між релігіями. Згодом , звертаючись до вірних у прямому ефірі радіо „Ватикан”, Бенедикт XVI наголосив:

„Серед різноманіття культур і мов усі разом ми є братами і сестрами”.

Йозеф Ратцингер від часу, як очолив святий престол, здійснив лише одну поїздку за межі Італії, відвідав рідну Німеччину. Він спілкувався там з католицькою молоддю і зустрівся з мусульманською громадою, закликавши визнавців ісламу разом з християнами боротися проти тероризму.

Бенедикт XVI зарекомендував себе як людина, котра з повагою ставиться до всіх народів. Українські церковні діячі у Римі навіть зауважують, що особливо прихильно папа Римський ставиться до українців, він добре знає проблеми церков в Україні і, взагалі, українське питання. Папа Бенедикт XVI:

„Я радий вітати групу вірних греко-католиків українців, які прибули з Неаполя, і бажаю, щоб віра завжди підтримувала їх у житті. Слава Ісусу Христу!” (італійською, остання фраза – українською)

Так Бенедикт XVI вітав на площі Святого Петра присутніх українців.

Під час відвідин радіо „Ватикан”, Бенедикт XVI отримав у подарунок від імені українських слухачів ікону і вишитий рушник. Говорить сестра Лідія Короткова:

„Святіший отець висловив щире захоплення іконою, доторкнувся до неї, потім захопився красою нашої української вишивки, доторкнувся також , заглянув туди-сюди, каже: „Яке це прекрасне, яке це гарне”.

Попри характеристики залізного і прохолодного консерватора, які приписували новому понтифіку, Йозеф Ратцингер постав дуже приємною людиною. А німецька дисциплінованість служить йому тільки на користь, вважає владика Гліб Лончина:

“Кожний, хто його стрічає, виносить таке враження, що це людина тепла, котра насправді зацікавлена іншою людиною”. Віктор Єленський

Відразу після обрання кардинала Ратцингера на папський престол московські церковні оглядачі пророкували, що з новим папою їм буде набагато легше. На відміну від папи-поляка папа-німець відчуватиме комплекс провини перед Росією, казали в Москві. - Він не буде так палко любити “своїх русинів”, як Іван Павло ІІ і не підтримуватиме Українську греко-католицьку церкву. В Україні ж пригадували, що семінарист Йосиф Ратцингер був дуже привязаний до свого сусіда по кімнаті, українця Павла, який багато розповідав майбутньому папі про “славу і волю” своєї Батьківщини... У Львові в річницю понтифікату Бенедикта XVI кажуть, що він інший, ніж Іван Павло ІІ. І що інший - не значить гірший... Зі Львова - кореспондент Радіо Свобода Галина Терещук.

Галина Терещук

Львівяни готуються до зустрічі з папою Бенедиктом. На зустріч із понтифіком, який відвідає Польщу з пастирським візитом, вирушить чимало галичан. Вони сподіваються, що понтифік відвідає й Україну. Ректор Українського Католицького університету отець Борис Гудзяк зауважив, що Бенедикт XVI - інший папа. Він правдивий, не намагається бути Іваном Павлом ІІ, а лишається Собою:

«...Папа мав 78 років, а не 58, як очолив Понтифікат. Він є аскетичним науковцем, камерним вченим, людиною книжок і текстів. Бенедикт XVI, можливо це мало хто знає, був богословським ситом і орієнтиром для Івана Павла ІІ. Так що його думка присутня протягом усього Понтифікату попереднього Папи. Він пише сам свої проповіді і видав гарну і важливу енцикліку, де першими словами є « Бог є любов» . У світі ця благовість є надзвичайно важливою. Ми звикли в Україні до Папи, який українські питання ставив на перше місце, який говорив українською до українців і до світу говорив про Україну навіть тоді, коли Україна сама не могла за себе говорити. Бенедикт XVI не володіє стількома мовами, зокрема слов»янськими, але Він на Великдень привітав українців українською».

Під час Хресної Ходи Великої Пятниці за григоріанським календарем хрест біля папи ніс українець, семінарист у вишиваній сорочці і це ще раз підкреслило: папа пам’ятає Україну. І не забуває про Українську греко-католицьку церкву – церкву-мученицю. Про це, крім іншого, свідчить лист папи на 60-ту річницю Львівського псевдособору 1946 року.

«Папа не міняв деяких чільних посадових осіб в Ватикані. Бенедикт XVI прийняв спокійну тактику. Ми можемо бути спокійні, що цей Папа буде на сторожі основних церковних завдань, етичних принципів. Папа підкреслює святість у літургії(у християнському Заході були бурхливі експерименти після ІІ Ватиканського собору). Він виступає проти морального релятивізму», - вважає отец-ректор Борис Гудзяк.

Бенедикт XVI не в харизматичний спосіб світового паломника, а у тихий, глибокий, інтелектуально – проникливий і правдивий спосіб стає духовним провідником людей в усьому світі. Під час Великодньої служби вірні Римо-Католицької Церкви молились у Львівському катедральному соборі з нагоди першої річниці перебування на Папському престолі Бенедикта XVI:

«Ми відзначали рік його діяльності. Ми задоволені новим Папою. Він йде по всіх слідах Івана Павла ІІ. Це був Папа, який об’їздив увесь світ. Іван Павло ІІ добре знав Бенедикта XVI і ця людина заслуговує бути наступником Петрового престолу. Він дуже лагідний, добродушний і мудрий» .

Таку безхітрісну, але проникливу характеристику своєму папі дала старенька жінка, котра якраз виходила з собору.

Віктор Єленський

...Впродовж першого року свого понтифікату папа Бенедикт встиг зробити речі, яких ще ніколи не робили його попередники. І якщо візит папи до синагоги вже сприймається як належне – вперше з понтифіків це зробив великий попередник Бенедикта, то офіційне привітання Синодові Реформатської церкви Франції не могло залишитися непоміченим. Дотепер це не робив жоден з пап. Так само, як ніхто не приймав у себе представників так званої офіційної Католицької церкви Китаю. Справа в тому, що китайській владі свого часу вдалося примусити частину католиків країни відмовитися від підпорядкування Апостольській Столиці. Природно, що Ватикан визнає ту частину Церкви, яка зберегла вірність Престолові Святого Петра і перебуває, по суті справи, в підпіллі. Зустріч Бенедикта зі священиками клнтрольованої церквами, яких Католицька церква священиками власне не визнає, оглядачі витрактували як суто прагматичний крок, спрямований на можливе встановлення дипломатичних відносин з комуністичним Китаєм. Але папа дуже виразно окреслив межі компромісів. Попри зауваження ватиканських дипломатів і політичну доцільність він підніс до кардинальського звання єпископа Гонконгу Йосифа Дзена – послідовного і жорсткого критика китайських властей і порушень прав людини в КНР.

Водночас, відносини нового папи з ісламським світом складаються непросто. Бенедикт XVI виступає за чесне вирішення тих проблем, які лихоманять сучасний світ:

“Що стосується міжнародних криз, повязаних із ядерною потугою, хай шляхом серйозних і чесних переговорів гідне розвязання буде знайдене усіма сторонами. Хай лідери націй і міжнародних організацій зміцняться у своєму прагненні досягти мирного співіснування різних рас, культур і релігій для того, щоби усунути загрозу тероризму”.

Папа продовжує лінію на діалог із мусульманами Івана Павла ІІ, який першим в історії Католицької церкви увійшов до мечеті. Але Бенедикт XVI хоче чути від лідерів мусульман чіткого і недвозначного засудження тероризму. Крім того, він відкрито висловлює занепокоєння станом релігійної свободи в мусульманських країнах. Бенедикт VI вважає навіть можливим говорити тут про взаємність: адже в країнах католицької культури мусульмани користуються всією повнотою свободи совісті. Було б справедливим, щоби і християни не зазнавали гонінь за прагнення гідно висловлювати свої релігійні почуття у країнах Близького Сходу, Північної Африки та в Азії. Папа вказує на острівці толерантності у розбурханому морі сьогоденних міжрелігійних пристрастей.

Як от в анклаві Мелія – крихітному іспанському утворенні на півночі Африки, де на 12 квадратних километрів панує взірцевий релігійний мир. Про цей анклав у рубриці “Уроки толерантності” розповідає кореспондент “Радіо Свобода” Олекса Семенченко.

Олекса Семенченко

Релігійна терпимість у Мелії вражає. Ось що мені розповів працівник відділу туризму міської ради Мелії Сімо.

Сімо

Мелія – це іспанське місто, яке лежить на Півночі Африки. Іспанці прибули сюди 1497 року. Тоді це було покинуте і спорожніле місто. З того часу воно розвинулося як іспанське місто. Це багатокультурне місто з бездоганним співжиттям. Кожна громада має свої звичаї і традиції. Але взаємно поважаються і толеруються всі культури. Дві культури більшості – це, по-перше, хритиянська, і, по-друге, мусульманська. А культура меншості – це єврейська й індуїстська. Є й інші, як от циганська.

Олекса Семенченко

Історія і сьогодення меліїв вказують на численні приклади взаємодопомоги громад. Зокрема християнин каталонець Енрике Ньєто розробив у першій половині ХХ сторіччя дизайн для місцевих мечеті та синагоги. Сьогодні центром міста ходять як мусульмани, вдягення в традиційне вбрання, так і іспанські кроасуні у міні-сіпдницях з розпущеним волоссям. Євреї тримають популярні ресторани. У Мелії населення 60 тисяч душ, тож кожного тут знаєш в обличчя. Співвідношення християн і мусульман становить 50 на 50.

Віктор Єленський

Плекання релігійного порозуміння, співпереживання духовного досвіду іншого і усвідомлення того, чим є цей інший руйнує нашарування нетерпимості й забобонів. Це була Свобода совісті і її ведучий, Віктор Єленський. Наступного тижня ми говоритимемо про Чорнобильську хмару і силу духа, яка заступила її, про злети свободного сумління і звичайно, про сліпучу радість Великодньої Таїни. До наступного вівторка, говорить Радіо Свобода.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG