Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 00:09

Європейська преса про 20-річчя Чорнобильської катастрофи.


Зиновій Фрис Прага, 20 квітня 2006 року (RadioSvoboda.ua) – Європейські мас-медіа в ці дні приділяють багато уваги 20-й річниці Чорнобильської катастрофи. Це не просто чергові репортажі з цифрами і фактами, а спроба глибше подивитися на природу й справжні наслідки цього величезного лиха планетарного масштабу.

Відома чеська газета "Млада фронта днес" вмістила величезний репортаж з Чорнобильської зони, яку називає Помпеєю. Про Прип"ять автор пише як про "проклятий пам"ятник дивної цивілізації з бетону, що ось-ось перестане існувати". А реактор, що вибухнув, порівнюється з величезним дитячим містечком, в якому пісок, щоправда, чомусь перемішаний з брилами бетону. "Чорнобиль ще не сказав своє останнє слово", зазначає автор і наводить слова жінки-охоронця зони про те, що стан саркофагу є поганий, а тому не можна виключити нового вибуху. Нове ж укриття з"явиться за кілька років, написала "Млада фронта днес".

Німецький журнал "Шпігель" вмістив останнім часом кілька публікацій на чорнобильську тему. Одна з них належить недавньому міністру із захисту споживачів, харчування і сільського господарства, відомого політика від партії німецьких зелених Ренати Кюнаст. Вона не лише ділиться спогадами про події 1986 року, а й пробує розвіяти, за її словами, тривожні міфи про цілком нібито безпечні атомні електростанції. Це, пише авторка, є викривленим поглядом на дійсність. Потенційна небезпека атомних реакторів, продовжує колишній міністр Кюнаст, є величезною сама по собі. А з урахуванням посилення тероризму ця небезпека ще більше зростає. І в міру поширення атомних електростанцій зростатиме небезпека ядерного тероризму, переконана авторка в німецькому виданні "Шпігель", вона пропонує повністю відмовитися від атомних електростанцій. Тим більше, що на них, за даними активіста німецьких зелених, припадає менше 5% глобального енергопостачання. Альтернатива атомній енергії є, впевнена Ренате Кюнсте, – сектор так званих оновлених джерел енергії.

"Шпігель" пробує з"ясувати, скільки ж людей загинуло внаслідок Чорнобильської катастрофи і приходить до сумного висновку, що й досі не вироблена чітка методологія визначення. А тому реальне число тих, хто помер внаслідок аварії залишається поки що загадкою. Цифри, що наводяться, так розбігаються, що зупинитися на якійсь – значить, дати викривлену інформацію. У кожному разі, цифри, що наводилися раніше, були відверто заниженими і грубо спрощеними. І в цьому сенсі, пише "Шпігель", Чорнобиль можна вважати ще й інформаційно-комунікативною катастрофою. Вона сталася пізніше, коли спершу стало відомо про фальсифікацію радянської пропаганди, а згодом дався взнаки спрощений підхід до підрахунку можливих жертв. Врешті-решт, організація Грінпіс говорить про 93 тисячі людей, що померли внаслідок аварії, Міжнародний комітет лікарів називає цифру від 50 до 100 тисяч осіб.

"Шпігель" у цій же статті нагадує про суворо конфіденційну інформацію ЦК КПРС від липня 1986 року про те, що число жертв може скласти... 26 осіб.
XS
SM
MD
LG