Відома чеська газета "Млада фронта днес" вмістила величезний репортаж з Чорнобильської зони, яку називає Помпеєю. Про Прип"ять автор пише як про "проклятий пам"ятник дивної цивілізації з бетону, що ось-ось перестане існувати". А реактор, що вибухнув, порівнюється з величезним дитячим містечком, в якому пісок, щоправда, чомусь перемішаний з брилами бетону. "Чорнобиль ще не сказав своє останнє слово", зазначає автор і наводить слова жінки-охоронця зони про те, що стан саркофагу є поганий, а тому не можна виключити нового вибуху. Нове ж укриття з"явиться за кілька років, написала "Млада фронта днес".
Німецький журнал "Шпігель" вмістив останнім часом кілька публікацій на чорнобильську тему. Одна з них належить недавньому міністру із захисту споживачів, харчування і сільського господарства, відомого політика від партії німецьких зелених Ренати Кюнаст. Вона не лише ділиться спогадами про події 1986 року, а й пробує розвіяти, за її словами, тривожні міфи про цілком нібито безпечні атомні електростанції. Це, пише авторка, є викривленим поглядом на дійсність. Потенційна небезпека атомних реакторів, продовжує колишній міністр Кюнаст, є величезною сама по собі. А з урахуванням посилення тероризму ця небезпека ще більше зростає. І в міру поширення атомних електростанцій зростатиме небезпека ядерного тероризму, переконана авторка в німецькому виданні "Шпігель", вона пропонує повністю відмовитися від атомних електростанцій. Тим більше, що на них, за даними активіста німецьких зелених, припадає менше 5% глобального енергопостачання. Альтернатива атомній енергії є, впевнена Ренате Кюнсте, – сектор так званих оновлених джерел енергії.
"Шпігель" пробує з"ясувати, скільки ж людей загинуло внаслідок Чорнобильської катастрофи і приходить до сумного висновку, що й досі не вироблена чітка методологія визначення. А тому реальне число тих, хто помер внаслідок аварії залишається поки що загадкою. Цифри, що наводяться, так розбігаються, що зупинитися на якійсь – значить, дати викривлену інформацію. У кожному разі, цифри, що наводилися раніше, були відверто заниженими і грубо спрощеними. І в цьому сенсі, пише "Шпігель", Чорнобиль можна вважати ще й інформаційно-комунікативною катастрофою. Вона сталася пізніше, коли спершу стало відомо про фальсифікацію радянської пропаганди, а згодом дався взнаки спрощений підхід до підрахунку можливих жертв. Врешті-решт, організація Грінпіс говорить про 93 тисячі людей, що померли внаслідок аварії, Міжнародний комітет лікарів називає цифру від 50 до 100 тисяч осіб.
"Шпігель" у цій же статті нагадує про суворо конфіденційну інформацію ЦК КПРС від липня 1986 року про те, що число жертв може скласти... 26 осіб.
Німецький журнал "Шпігель" вмістив останнім часом кілька публікацій на чорнобильську тему. Одна з них належить недавньому міністру із захисту споживачів, харчування і сільського господарства, відомого політика від партії німецьких зелених Ренати Кюнаст. Вона не лише ділиться спогадами про події 1986 року, а й пробує розвіяти, за її словами, тривожні міфи про цілком нібито безпечні атомні електростанції. Це, пише авторка, є викривленим поглядом на дійсність. Потенційна небезпека атомних реакторів, продовжує колишній міністр Кюнаст, є величезною сама по собі. А з урахуванням посилення тероризму ця небезпека ще більше зростає. І в міру поширення атомних електростанцій зростатиме небезпека ядерного тероризму, переконана авторка в німецькому виданні "Шпігель", вона пропонує повністю відмовитися від атомних електростанцій. Тим більше, що на них, за даними активіста німецьких зелених, припадає менше 5% глобального енергопостачання. Альтернатива атомній енергії є, впевнена Ренате Кюнсте, – сектор так званих оновлених джерел енергії.
"Шпігель" пробує з"ясувати, скільки ж людей загинуло внаслідок Чорнобильської катастрофи і приходить до сумного висновку, що й досі не вироблена чітка методологія визначення. А тому реальне число тих, хто помер внаслідок аварії залишається поки що загадкою. Цифри, що наводяться, так розбігаються, що зупинитися на якійсь – значить, дати викривлену інформацію. У кожному разі, цифри, що наводилися раніше, були відверто заниженими і грубо спрощеними. І в цьому сенсі, пише "Шпігель", Чорнобиль можна вважати ще й інформаційно-комунікативною катастрофою. Вона сталася пізніше, коли спершу стало відомо про фальсифікацію радянської пропаганди, а згодом дався взнаки спрощений підхід до підрахунку можливих жертв. Врешті-решт, організація Грінпіс говорить про 93 тисячі людей, що померли внаслідок аварії, Міжнародний комітет лікарів називає цифру від 50 до 100 тисяч осіб.
"Шпігель" у цій же статті нагадує про суворо конфіденційну інформацію ЦК КПРС від липня 1986 року про те, що число жертв може скласти... 26 осіб.