16 років тому першими пацієнтами Чорнобильської лікарні були евакуйовані на Львівщину діти з 30 кілометрової зони. Вони отримали найвищий ступінь радіації і опромінення. Зауважив Юрій Чаклош, завідувач консультаційної поліклініки колишньої Чорнобильської лікарні.
«Станом на 90-й рік у цієї групи евакуйованих дітей на перший план виступали розлади функціонального характеру, які спричиняли стреси, зокрема на нервову систему».
У перші 10 років після аварії психологічне напруження переживала кожна переселена із зони родина. Психологічний фактор був найсильніший серед евакуйованих та ліквідаторів. Від цього у більшості дітей спостерігались нервові розлади, вегето-судинні хвороби, швидка втома, сонливість, роздратованість. При обстеженні 100 тисяч дітей у 4-5 разів частіше онкологія виявляється серед дітей з чорнобильським статусом. Оскільки радіоактивні ізотопи, зокрема, стронцій потрапивши у кістки і опромінює їх.
«Оця локальна, довготривала дія повільнодіючого ізотопу може викликати мутації, зміни, є підвищений ризик захворіти онкологічною кістковою хворобою».
Вплив радіації відчутний на здоров»ї юнаків та дівчат, народжених на Львівщині в чорнобильські роки: 1986 -1989роки. Стверджує терапевт Ірина Василюшко.
«Перелік хворіб, пов''язаних з екологією, радіацією становлять 30 відсотків серед хлопців. 50 відсотків дівчат мають збільшену щитовидну залозу. 1 ступінь вважається нормою. У 18 років у підлітків гіпертонія, виразки і гастрити».
Із 3424 дітей, які мають в області чорнобильський статус і перебувають під наглядом медиків, більше 16 відсотків страждають на хворобу щитовидної залози. Зоб виявився у дітей на 4-5 році після аварії. 70 відсотків серед потерпілих нині становлять діти ліквідаторів.
Незнання рівня дози опромінення, яку отримала кожна індивідуально дитина, спричиняла великий стрес серед евакуйованих людей і ліквідаторів. Ця тривога за здоров»я дітей присутня й сьогодні.
«Станом на 90-й рік у цієї групи евакуйованих дітей на перший план виступали розлади функціонального характеру, які спричиняли стреси, зокрема на нервову систему».
У перші 10 років після аварії психологічне напруження переживала кожна переселена із зони родина. Психологічний фактор був найсильніший серед евакуйованих та ліквідаторів. Від цього у більшості дітей спостерігались нервові розлади, вегето-судинні хвороби, швидка втома, сонливість, роздратованість. При обстеженні 100 тисяч дітей у 4-5 разів частіше онкологія виявляється серед дітей з чорнобильським статусом. Оскільки радіоактивні ізотопи, зокрема, стронцій потрапивши у кістки і опромінює їх.
«Оця локальна, довготривала дія повільнодіючого ізотопу може викликати мутації, зміни, є підвищений ризик захворіти онкологічною кістковою хворобою».
Вплив радіації відчутний на здоров»ї юнаків та дівчат, народжених на Львівщині в чорнобильські роки: 1986 -1989роки. Стверджує терапевт Ірина Василюшко.
«Перелік хворіб, пов''язаних з екологією, радіацією становлять 30 відсотків серед хлопців. 50 відсотків дівчат мають збільшену щитовидну залозу. 1 ступінь вважається нормою. У 18 років у підлітків гіпертонія, виразки і гастрити».
Із 3424 дітей, які мають в області чорнобильський статус і перебувають під наглядом медиків, більше 16 відсотків страждають на хворобу щитовидної залози. Зоб виявився у дітей на 4-5 році після аварії. 70 відсотків серед потерпілих нині становлять діти ліквідаторів.
Незнання рівня дози опромінення, яку отримала кожна індивідуально дитина, спричиняла великий стрес серед евакуйованих людей і ліквідаторів. Ця тривога за здоров»я дітей присутня й сьогодні.