Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 14:37

Доброчинність та милосердя: християнська любов у дії.


Кирило Булкін Гості: Ігор Онишкевич - митрофорний протопресвітер отець; Костянтин Рижков - керівник інформаційного відділу Всеукраїнської мережі ЛЖВ (людей, які живуть з ВІЛ/СНІД).

Аудіозапис програми:

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)

Київ, 24 квітня 2006 року.

Кирило Булкін

Ви слухаєте “Вечірню Свободу”!

У студії ведучий Кирило Булкін.

Вітаю вас, шановні слухачі!

Тим, хто святкує Великдень за юліанським календарем, адресую святкове привітання “Христос воскрес!”

Цілком природно, що ми сьогодні говоритимемо на теми духовні, які, втім, тісно пов’язані із суспільним життям.

“Доброчинність та милосердя: християнська любов у дії”. Така тема нашої програми.

Ну, а моїми гостями є митрофорний протопресвітер отець Ігор Онишкевич та керівник інформаційного відділу Всеукраїнської мережі ЛЖВ (людей, які живуть з ВІЛ/СНІД) Костянтин Рижков. Вітаю вас, шановні гості, і дякую за участь в сьогоднішній “Вечірній Свободі”!

Нагадую нашим слухачам телефон студії: 490-29-05. Телефонуйте і ставте запитання нашим гостям!

Ну, а зараз переходимо, власне, до теми.

Світле свято Христового Воскресіння спонукає до роздумів над тим, що зазвичай називають християнськими чеснотами. Одне з чільних місць серед них посідають доброчинність та милосердя.

Хто і як виявляє ці чесноти в Україні? І що в нашому суспільстві стоїть їм на заваді? Про це говоритимемо з гостями. Для початку хочу запитати: що таке доброчинність і чим її виміряти?

Ігор Онишкевич

Доброчинність – це те, з чим живе кожен християнин охрещений, віруючий, який приходить до церкви.

Чому? Тому, що кожного разу у церкві звучать слова Христа, його милосердя, його любов до ближнього. Цей чоловік, ця жінка, вірні, які приходять до церкви, інакше не можуть жити, як тими ж самими словами діяти. Хоч часто може бути і в гріхах, і в упадку, але знов і знов піднімаються і йдуть за світлом Христовим, бо їх просвічує світло. Робити добро ближньому, любити ближнього, добре слово промовити, допомогти різносторонньо.

Кирило Булкін

Пане Рижков, Вам безпосередньо доводиться стикатися з питаннями і проблемами доброчинності у Вашій діяльності. Як Ви визначили б, що таке доброчинність, зокрема в нас в Україні?

Костянтин Рижков

Я визначив би доброчинність як можливість і допомога людям, які не можуть отримати таку допомогу від інших людей, від держави, від політичних партій, те, що можуть зробити люди чи організації корисного, і чим вони можуть покращити життя людей, які перебувають у злиднях чи якихось негараздах життєвих.

Кирило Булкін

Чи існують традиції доброчинності та милосердя саме українські? Чи можна взагалі говорити про якісь особливості менталітету тієї чи іншої нації у зв’язку з доброчинністю, а чи це є такою загальнолюдською вартістю, яка є наднаціональною?

Ігор Онишкевич

Звичаї, звичайно ж. Історія, наприклад. Найближче, що для нас – це церква святого Миколая на Аскольдовій могилі, де були поховання визначних родів українських, які служили Україні добротою і милосердям. Тобто, ті люди, які мали якісь певні статки, вони творили лікарні, творили притулки, нічліжки для своїх ближніх. Серед них, наприклад, найближче гетьман Іван Мазепа, який багато старався про зростання української культури, про допомогу ближнім, лікарні, притулки, безліч речей, які були при церкві, а потім, на жаль...

Інакше не може бути, бо церква опирається на слова Господа нашого Ісуса Христа, який у своєму воскресінні перебуваючи, навчає нас добра і милосердя і каже робити це милосердя.

Це є від князя Володимира, слова Ярослава Мудрого чи інші ті речі, які ми знаємо в історії – всі вони говорять про добро і допомогу ближнім своїм.

Кирило Булкін

Пане Костянтине, чи Ви відчуваєте якийсь зв’язок цей з традицією українського доброчинництва у вашій діяльності, зокрема щодо тих людей, які допомагають людям, що живуть з ВІЛ-СНІД? Чи у вас більше доброчинників-меценатів українських чи все-таки це якісь західні організації, оскільки зрозуміло, що українська традиція як і інших країн, що мали у своїй історії період СРСР, була перервана ця традиція, чи вона відновлена зараз?

Костянтин Рижков

Реальність така. Якщо сьогодні подивитися за фінансуванням програм, які здійснює українська мережа ЛЖВ, більшість коштів надходить від західних організацій, західних донорів, тобто ми маємо прецеденти, коли підключаються до благодійних програм український бізнес, українські відомі люди, українські спортсмени. Згадати б Лілію Підкопаєву, Віталія Кличка та інших спортсменів.

Кирило Булкін

Це поодинокі випадки чи це все-таки набуває якоїсь масовості?

Костянтин Рижков

Останніми роками нам приємно спостерігати, що більше і більше людей залучається до доброчинності і благодійництва. Мені здається, повертаються традиції, які існували в Україні кінця 19 століття – початку 20, коли діяли цілі династії відомих українських таких родів, як Терещенки, Харитоненки, коли вони будували лікарні, навчальні заклади.

Мені здається, що цю традицію треба продовжувати і підтримувати, заохочувати на державному рівні, на законодавчому.

Кирило Булкін

Наскільки легко чинити добро в Україні?

Костянтин Рижков

Якщо брати регулювання на законодавчому рівні, то воно ще погіршилося, тому що закон про державний бюджет на 2006 рік вніс свої корегування щодо благодійності, і тепер якщо ви отримуєте благодійну допомогу, то ми маємо ще й платити державі за те, що ми роздаємо гуманітарну допомогу, наприклад. Тобто, це, звичайно, ускладнює нашу роботу стосовно надання доброчинної допомоги щодо, наприклад, продуктових наборів чи якихось ліків.

Кирило Булкін

Тобто, зі зміною влади тут ситуація на краще не змінилася?

Костянтин Рижков

На жаль, ми не спостерігаємо якихось змін на законодавчому рівні. Можливо, щось буде прийнято, але поки що немає таких змін.

Кирило Булкін

Отче Ігорю, Ви мали відношення до такої організації, як “Карітас”, я знаю. Ви також стикалися з такими проблемами?

Ігор Онишкевич

“Карітас” – це міжнародна благодійна організація Вселенської католицької церкви. Звичайно, прийшла воля України і відродилася діяльність “Карітасу” в Україні. Це громадська організація, але під опікою церкви. Глава церкви патріарх чи єпископ очолює і наставляє, благословляє діяльність допомоги бідним.

Нам дуже не вистачає закону, який сприяв би, щоб наші підприємці... Треба думати про допомогу від себе, сам для себе і для своїх, знаєте, найперше, щоб собі допомогти. Немає цього закону, щоб сприяв, щоб бізнесмени і роботодавці могли б давати допомогу для таких проектів, тобто це не працює поки що.

Я можу сказати, щодо гуманітарної допомоги, яка поступає, знову полегшення вернулися, зміни сталися відносно допомоги гуманітарної різносторонньої, полегшав варіант розмитнення. Сприяння є.

Я, маючи кілька зустрічей з державними урядовцями, побачив, що вони хочуть, аби громадські організації включилися зараз в загальну програму допомоги бідним. Бо колись це була конкуренція, вони не бажали, щоб громадські організації допомагали, вони хотіли все самі, маючи бюджет, а самі нічого не можуть зробити, бо це дуже дорога річ для них і це тяжко для бюджету.

Тепер, я так думаю, держава дивиться у сторону громадських організацій.

Кирило Булкін

У зв’язку з тим, що Ви сказали, все-таки начебто добре, коли держава дивиться у бік громадських організацій. Але, з іншого боку, не знаю, чи це почастішали ці випадки, чи можна говорити про тенденцію, але є такі факти, що існування благодійних фондів, зокрема дитячих, останнім часом стає ще складнішим саме через проблеми з державою.

Маю два свіжих приклади. Кризовий центр для дітей та підлітків при благодійному фонді “Світлий Дім” отця Олександра Чумакова в Одесі. Там найрізноманітніші перевірки останнім часом різних органів йдуть. За повідомленнями, переходять навіть у фізичне втручання.

Другий приклад – це київська благодійна організація фонд “Асперн”, яку виселили з приміщення на Новодарницькій. Причому це не якісь там бізнесмени були, а приміщення начебто віддали Київському міському центру соціально-психологічної допомоги. Дітей з притулку розкидали по інтернатах, звідки вони тікають. Поки що ця благодійна організації не може вирішити цих проблем через будь-які звернення до будь-яких органів влади.

Що це? Це тенденція якась негативна чи це просто поодинокі випадки, пов’язанні з тими чи іншими обставинами на місцях?

Костянтин Рижков

Мені здається, що це такі прикрі випадки, коли не знаходять розуміння на місцевому рівні органи місцевого самоврядування чи представники державної влади з представниками третього сектору - громадських організацій.

Кирило Булкін

Тобто, вони все-таки не хочуть конкуренції?

Костянтин Рижков

Так, напевне, що вони не хочуть конкуренції. Але вже є випадки, коли люди розуміють, що тільки разом у співпраці з громадськими організаціями можна ефективно виконувати благодійні програми.

Наприклад, у нас в Києві діє громадський центр допомоги людям і дітям, які живуть з ВІЛ-СНІДом спільно з Київською соціальною службою для дітей сім’ї та молоді. Тобто, вони фінансують, навіть дали приміщення для нас. Це приклад нормальної співпраці продуктивної.

Ця проблема існує, тому що невиписано на законодавчому рівні, неврегульовано механізм, як мають надаватися послуги громадським організаціям. На мій погляд, замовником має бути держава, а виконавцями мають бути громадські та благодійні організації.

Ігор Онишкевич

Отець Олександр добре мені знайомий. І священик, і приятель... Ми одну справу робимо. Так, це мужня і світла людина, він цю справу робить із Божим благословенням. Ще на початку 90-их років від допомагав дітям і сьогодні допомагає.

Сприяння є дуже мале. Але я думаю, що Господь дасть йому ту допомогу.

Так само і фонд “Асперн” дуже добре знаю. Непотрібно розчаровуватися.

Наприклад, наша організація “Карітас” переїжджала разів 4 чи 5. Ми орендуємо приміщення, я так розумію. Раз є оренда, є і принципи оренди. Потрібно шукати нових шляхів вирішення. Так і для всіх, тут непотрібно зупинятися і творити добро.

З дияконом Олександром я недавно говорив. Він також має повну надію, що буде змінюватися на краще цей притулок “Отчий Дім”, який дійсно є унікальною річчю.

Я думаю, що варто теж, аби Ви його запросили і говорили про цю місію милосердя, бо він живе цією місією, творить її для людей.

Кирило Булкін

Як часто вам траплялися в житті ситуації, коли милосердя вимагало жорсткості? Ну, наприклад, стосовно наркозалежної людини найбільшим милосердям є звільнити її від згубної звички, але ж це значить неминуче провести її через період досить важких страждань.

Ігор Онишкевич

Суспільство знає і багато випадків говорить про те, що люди, які просять, не завжди просять із тієї біди. Як правило, ті люди, які бідують, вони не простягають руки.

Ця жорсткість і праця з бідними, особливо з людьми без дому, є дуже тяжка. Часто вона вимагає тієї жорсткості, вимагає твердого слова, тому що люди без дому такі видумливі, вони такі історії вам розкажуть, щоб їх запросити, розм’якшить серце будь-кого, але фактично правди там немає. Тому люди, які працюють з бідними і вбогими, це дуже жертовні люди.

Коли відмовляються, то значить, що відмовляють для добра. Я часто кажу нашим парафіянам, що якщо ви бачите бідну людину, якщо дитина, то підіть і купіть булочку та подайте дитині, а якщо бачите жебрака, бідака, то помоліться “Отче наш”. Тобто, не завжди як ви не кинете цю копійку, то це є гріх для вас. І в інший спосіб можна, наприклад, помолитися і вже допомогти. А дитині, яка сидить, яку мама використовує, то завжди треба подати щось, якийсь хліб подати, щоб вона могла з’їсти.

Кирило Булкін

Що для вас відповідальність людини, яка займається доброчинністю чи робить добро?

Костянтин Рижков

Якщо робиш добро, то роби це щиро, від душі і завжди себе став на місце тієї людини, якій ти робиш добро. Тобто, поводься так, як тобі хотілося б, аби поводилися з тобою, якщо б ти був в такій ситуації, як ця людина, якій ти допомагаєш.

Ігор Онишкевич

Я чиню від імені церкви, тому це величезна відповідальність. Завжди треба спитатися, а як би поступив Христос, і так робити, як Господь наш Ісус Христос.

Кирило Булкін

Наш час, на жаль, добігає кінця.

Мені залишається лише нагадати, що тему сьогоднішньої “Вечірньої Свободи” обговорювали ведучий Кирило Булкін і гості програми: митрофорний протопресвітер отець Ігор Онишкевич та керівник інформаційного відділу Всеукраїнської мережі ЛЖВ (людей, які живуть з ВІЛ/СНІД) Костянтин Рижков.

Дякую вам, панове, за участь у розмові!

Дякую вам, шановні слухачі!

До нових зустрічей!

Говорить радіо “Свобода”!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG