Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 10:24

Ядерна енергетика: дамоклів меч ХХІ сторіччя чи технологія, без якої не обійтися?


Кирило Булкін Гості: Віталій Кононов - голова Партії Зелених України; Володимир Саприкін - директор енергетичних програм Центру імені Разумкова.

Аудіозапис програми:

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)

Київ, 25 квітня 2006 року.

Кирило Булкін

Дякую, Людмило. Це були новини, які підготувала та представила до вашої уваги Людмила Ваннек. А я переходжу до розмови з нашими гостями у прямому ефірі “Вечірньої Свободи”. Нагадаю її тему: “Ядерна енергетика: дамоклів меч ХХІ сторіччя чи технологія, без якої не обійтися?”

Моїми гостями є голова Партії Зелених України Віталій Кононов та директор енергетичних програм Центру імені Разумкова Володимир Саприкін. Дякую, панове, за те, що зголосилися взяти участь у програмі й нагадую нашим слухачам телефон студії: 490-29-05. Телефонуйте і ставте запитання нашим гостям.

Ну, а зараз переходимо до теми. Проблема розвитку ядерної енергетики по 20-ти роках після Чорнобильської катастрофи залишається каменем спотикання для багатьох політиків та економістів. Антиядерна позиція екологів та зелених цілком зрозуміла в постчорнобильському суспільстві. Але чи реально обійтися без “мирного атому” в сучасній Україні?

Спробуємо з’ясувати погляди наших гостей на це та дотичні питання, і на початку я прошу стисло висловити вашу позицію: яким, на вашу думку, є оптимальний баланс між економічними потребами держави з одного боку, і вимогами екологічної безпеки – з іншого? Як знаходити цю золоту середину? Віталій Кононов

Я б не говорив про екологічну безпеку. Сьогодні 25-е число квітня – 20 років по Чорнобилю. І те, що сталося в Чорнобилі... Я б не хотів педалювати цю тему, але раз ми сьогодні про це говоримо...

Ви знаєте, сьогодні Президент говорив, що Україна витратила 15 млрд. грошей – я думаю, що це більше, більше.

І якщо враховувати те, що сталося, то вся, мабуть, енергетика світова повинна оглядатися на цей факт – на факт безпечності ядерних станцій.

І щоб там не говорили, сьогодні всі ці станції, навіть новітні, не гарантують безпеки громадян.

Кирило Булкін

Вихід, який Ви пропонуєте з цієї ситуації?

Віталій Кононов

Ми пропонуємо – альтернативна енергетика, і те, що сьогодні є у енергетиків інших галузей, тобто є інша програма.

Кирило Булкін

Ви вважаєте, що економіка може подужати цілком відмову від ядерного палива?

Віталій Кононов

Звичайно, може. Країни, які відмовилися від ядерної енергетики, цю програму вже втілюють у життя.

Мене дивує інший фактор нашого життя українського, що фактично, Ви говорите зараз: що треба, які перспективи ядерної енергетики. Та вони вже, в принципі, вирішені: будуть добудовуватися 22 реактори в Україні, будуть будувати сховища відходів ядерних – і це вже доконаний факт практично, тому що влада прийняла ці рішення.

Кирило Булкін

Про це поговоримо далі в нашій програмі.

Зараз я хочу попросити тезово пана Саприкіна - свій погляд на те, чи існує баланс чи золота середина між екологічними та економічними інтересами.

І далі розвиватимемо цю тему по ходу розмови.

Володимир Саприкін

Я не політик, тому я виходжу із суто таких інженерно-економічно підходів.

Тобто, по-перше, це ядерна безпека. Якщо сьогоднішні реактори відповідають необхідному рівню, то дійсно треба продовжувати розбудовувати ядерну енергетику .

По-друге, економіка: якщо ця підгалузь здатна конкурувати, наприклад, з виробленням електроенергії на вугіллі на електростанціях чи то на газі, а це дійсно так, то це теж каже про те, що треба розвивати ядерну енергетику.

Минулого року нараховувалось 440 реакторів у світі. Тобто, 37 країн працюють з ядерною енергетикою. І таких значних аварій не було.

Я нагадаю, що Чорнобильська аварія дійсно була найбільша, але до того були 2 величезні аварії –це у Великобританії та у Сполучених Штатах.

Людство зробило висновок. І саме після аварії в Тримайлайленді було застосовано технічні заходи, які вже стали класичними, і вони значно підвищили рівень безпеки атомних станцій.

Є певні реактори, наприклад, у тій же Великобританії, які треба закривати. І, наприклад, окремі країни Європейського Союзу дійсно вирішили відмовитися від ядерної енергетики.

Але, по-перше, зараз вони повернулись до дискусії: а чим же її замінити реально? По-друге, це ж не всі країни відмовились, насамперед це можуть дозволити собі багаті країни.

Кирило Булкін

До речі, які країни відмовились, пане Кононов? Німеччина - це одна.

Віталій Кононов

Не тільки Німеччина. Данія, Ірландія, багато країн. Швеція відмовилась.

Володимир Саприкін

Бельгія, Швеція – дійсно. Але, наприклад, Європейський Союз запланував до 2010 року, що відновлювані джерела енергіїї будуть складати 12% в енергобалансі.

Але минулого року Європейська комісія розписалась, що вони не можуть досягти тих рівнів, на жаль. Я не проти відновлювальних джерел енергії.

Але, на жаль, їхня частка в балансі поки що буде, насамперед в Україні, незначною.

І альтернативи реальної на сьогодні поки що я не бачу.

Я ще хотів би поговорити з паном Володимиром, що от сьогодні війна – це в принципі тероризм в усьому світі. Для Буша – це проблема номер один. Ядерні станції - це найкраща мішень для терористів. Коли Україна йде у фарватері США і будує в себе 22 мішені і маємо ще, то, вибачте, ми говоримо про те, що це небезпека.

Володимир Саприкін

Цікаве питання.

Якщо хтось із вас служив в армії, то знає, що таке ешелонована оборона, тобто фактично АЕС представляє такий об’єкт, який має кілька ешелонів оборони, як і військові, так і спеціальні інженерні споруди.

Дійсно, якщо тут якийсь літак з якоюсь бомбою великою, то теоретично це безумовно. Але якщо порівняти, наприклад, з хімічним виробництвом хлору, аміаку, то якщо розбомбити такий завод, то він завдасть шкоди більшої, ніж ядерний реактор. Тут питання ще й у тому, що більш шкідливе? Є певні проблеми. Проте ядерна безпека гарантується також і охороною, різними системами сигналізації. Людство над цим працює дійсно.

Кирило Булкін

Пане Кононов, про що, на Вашу думку, свідчить той факт, що багато колишніх непримиренних, здавалося б, ворогів ядерної енергетики останнім часом змінюють свої погляди?

Можливо, найяскравішим прикладом є один із засновників “Грінпіс” Патрік Моор, який закликав екологічний рух взагалі толерантніше поставитися до ядерної енергетики саме через те, щоб запобігти іншій катастрофі – глобальному потеплінню.

Віталій Кононов

Мені важко сказати, чому він так думає, тому що взагалі думка людей часто змінюється з дуже різних причин, в тому числі і вікових, і так далі.

Кирило Булкін

Власне, він не один. Там є ще й Стюарт Бранд. Можливо, що це тенденція все ж таки?

Віталій Кононов

Можливо, йдеться про нові покоління термоядерних реакторів, які дають на виході воду і абсолютно безпечні. Мені важко на це питання відповісти.

Я знаю, що в цілому тенденція залишається. Навпаки, я можу говорити про те, що у ядерної енергетики у світі немає перспектив.

Кирило Булкін

Пане Саприкін, що, на Вашу думку, найперше зараз треба робити українській владі, щоб покращити ситуацію в енергетиці, причому як з точки зору безпеки ядерної, так і з точки зору енергетичного забезпеченням України?

Володимир Саприкін

По-перше, я вважаю, що це має бути енергозбереження. Марнотратна така економіка загалом... Як відомо, комерційні втрати – це значною мірою прості крадіжки. Треба навести лад в економіці, насамперед в енергетиці. Питання ядерної безпеки – це найважливіше питання. Без дотримання певних вимог не можна далі розвивати цей досить важливий сектор.

Я нагадаю, що в принципі, як сказав генеральний директор МАГАТЕ аль-Барадей минулого року, в ядерній енергетиці відбувається ренесанс.

Кирило Булкін

Наш час, на жаль, добігає кінця.

Мені залишається лише нагадати, що тему сьогоднішньої “Вечірньої Свободи” обговорювали ведучий Кирило Булкін і гості програми: голова Партії зелених України Віталій Кононов та директор енергетичних програм Центру імені Разумкова Володимир Саприкін.

Дякую вам, панове, за участь у програмі!

До нових зустрічей!

Говорить радіо “Свобода”!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG