Свята люблять усі. І не лише тому, що в ці дні ми відпочиваємо фізично. Не менш важливим є і психологічний момент: душевне піднесення, позитивні емоції, зміна обстановки, веселий настрій. Святкуючи, ми ніби заряджаємося світлою енергією, котра так потрібна нам у буденному, не завжди легкому й радісному житті. Низка весняних свят надає нам для цього чудові можливості, та користуємося ми ними, на жаль, далеко не завжди.
Ось характерний приклад. Днями до мене зайшла сусідка і попросила серцеві ліки – три дні стояла біля плити, готувала святковий стіл, перевтомилася, от і стало погано з серцем. А після свята вона прийшла знову, тепер вже по ліки „від шлунку”. І це досить типово. Такі вже в нас „особливості національного святкування”: щедре і надміру пишне застілля – його неодмінна і, мабуть, головна складова. І не важливо навіть, що відзначається – Великдень, пролетарський Першотравень, поминальні дні чи День перемоги. Небагато розмаїття вносять і весняні „вилазки” на природу: на першій зеленій травичці ми так само завзято віддаємося улюбленому спорту – поглинанню численних наїдків і напоїв. Втім, щодо напоїв – це окрема й болюча тема...
Звичайно, у самому по собі святковому застіллі нічого поганого немає. Навпаки, це чудова нагода зібратися усією родиною, поспілкуатися не поспішаючи. Та й поласувати чимось смачненьким теж приємно. Але чи варто зводити кожну урочистість лише до їжі? А саме так нерідко й трапляється: пригадайте, як ви провели останнє свято?
Про шкоду переїдання для здоров’я фізичного відомо всім. А от про те, як воно впливає на наш душевний стан, мало хто замислюється. Не проводили спеціальних дослідів і науковці. Та кожен, мабуть, знає по собі, що ні уява, ні фантазія, ні творча наснага в цьому випадку не працює. Думки втрачають легкість, а емоції – барви. Найкраще в такому стані спати. Але чи цікаво проспати свято?
А тому, гадаю, варто спробувати знайти якусь альтернативу традиційному святковому застіллю. І тут все залежить від ваших вподобань і фантазії. Театр і художня виставка, прогулянка весняним лісом і туристичний похід, подорож в інше місто чи в іншу історичну епоху. Врешті решт, можна просто приділити більше уваги близьким людям, особливо дітям або батькам. Повірте, для них це буде справжнім святом. Адже в суєті та клопотах буднів для них нерідко не вистачає часу, а головне – душевних сил. Саме вигадана нами самими родзинка зробить будь-яке свято пам’ятним і неповторним...
Ось характерний приклад. Днями до мене зайшла сусідка і попросила серцеві ліки – три дні стояла біля плити, готувала святковий стіл, перевтомилася, от і стало погано з серцем. А після свята вона прийшла знову, тепер вже по ліки „від шлунку”. І це досить типово. Такі вже в нас „особливості національного святкування”: щедре і надміру пишне застілля – його неодмінна і, мабуть, головна складова. І не важливо навіть, що відзначається – Великдень, пролетарський Першотравень, поминальні дні чи День перемоги. Небагато розмаїття вносять і весняні „вилазки” на природу: на першій зеленій травичці ми так само завзято віддаємося улюбленому спорту – поглинанню численних наїдків і напоїв. Втім, щодо напоїв – це окрема й болюча тема...
Звичайно, у самому по собі святковому застіллі нічого поганого немає. Навпаки, це чудова нагода зібратися усією родиною, поспілкуатися не поспішаючи. Та й поласувати чимось смачненьким теж приємно. Але чи варто зводити кожну урочистість лише до їжі? А саме так нерідко й трапляється: пригадайте, як ви провели останнє свято?
Про шкоду переїдання для здоров’я фізичного відомо всім. А от про те, як воно впливає на наш душевний стан, мало хто замислюється. Не проводили спеціальних дослідів і науковці. Та кожен, мабуть, знає по собі, що ні уява, ні фантазія, ні творча наснага в цьому випадку не працює. Думки втрачають легкість, а емоції – барви. Найкраще в такому стані спати. Але чи цікаво проспати свято?
А тому, гадаю, варто спробувати знайти якусь альтернативу традиційному святковому застіллю. І тут все залежить від ваших вподобань і фантазії. Театр і художня виставка, прогулянка весняним лісом і туристичний похід, подорож в інше місто чи в іншу історичну епоху. Врешті решт, можна просто приділити більше уваги близьким людям, особливо дітям або батькам. Повірте, для них це буде справжнім святом. Адже в суєті та клопотах буднів для них нерідко не вистачає часу, а головне – душевних сил. Саме вигадана нами самими родзинка зробить будь-яке свято пам’ятним і неповторним...