До Росії і “Газпрому” в Європі будуть ставитися як і до всіх інших, але Росія залишається монополістом на європейському ринку енергопостачання. Тож стосунки між головним постачальником та головним споживачем повинні залишатися «взаємовигідними», мовиться у листі до російського уряду комісара Андріса Пієбалгса і австрійського міністра економіки і праці Мартіна Бартенштайна.
Вони нагадали, що контракти на довготермінове постачання газу можуть полегшити вкладення інвестицій у Росії, а Євросоюз і Росія залежать одне від одного в питаннях енергетики. Водночас Брюссель застерігає: “Газпром” має дотримуватися тих самих правил, що і інші компанії на ринку Євросоюзу. Це реакція на недавню заяву “Газпрому” про можливість відмовитися від газових поставок до Європи на користь інших країн, якщо уряди країн ЄС будуть блокувати перехід енергетичних компаній в руки іноземців. Про це “Газпром” заявив після появи чуток, що уряд Британії не дозволить передачу компанії “Сентріка” до “Газпрому”.
Виступаючи сьогодні в Брюсселі, комісар ЄС з енергетики Андріс Пібалґс сказав:
“Деякі люди з Росії ( і достатньо високопоставлені люди) говорять: “Дивіться, якщо вам не подобається наш газ, ми будемо відправляти його до Китаю чи до Індії”. Але, можливо, колись вони скажуть інше: “Китай, ти себе поводив недобре, ми будемо відправляти газ до Європи”. Тож ми маємо причину бути стурбованими”.
У листі до російського уряду комісар ЄС і австрійський міністр нагадують, наскільки важливо для Європи, щоб Росія ратифікувала Енергетичну хартію і транзитний протокол до неї. Ці документи були створені після закінчення Холодної війни, щоб установити правила енергетичної співпраці в Європі та світі. На сьогодні до Хартії приєдналася 51 держава, включаючи Україну, а Росія підписала, але не ратифікувала документ. Якби ратифікація відбулася, з Москвою було б легше вести енергетичний діалог. Говорить комісар Пієбалгс:
“Конкуренція на газовому ринку – можливо це чи ні? Якщо колись ми будемо мати на ринку Катар, Іран і Росію, як ми зможемо виключити ситуацію, коли вони домовляються про ціни? Це хороше питання, яке також означає, що ми повинні бути в контакті з цими країнами і говорити ним: якщо ви дотримуєтесь ринкових правил, як це робить Канада, це найкращий варіант”.
За умовами Енергетичної хартії цінова змова між державами була б неможливою.
Вони нагадали, що контракти на довготермінове постачання газу можуть полегшити вкладення інвестицій у Росії, а Євросоюз і Росія залежать одне від одного в питаннях енергетики. Водночас Брюссель застерігає: “Газпром” має дотримуватися тих самих правил, що і інші компанії на ринку Євросоюзу. Це реакція на недавню заяву “Газпрому” про можливість відмовитися від газових поставок до Європи на користь інших країн, якщо уряди країн ЄС будуть блокувати перехід енергетичних компаній в руки іноземців. Про це “Газпром” заявив після появи чуток, що уряд Британії не дозволить передачу компанії “Сентріка” до “Газпрому”.
Виступаючи сьогодні в Брюсселі, комісар ЄС з енергетики Андріс Пібалґс сказав:
“Деякі люди з Росії ( і достатньо високопоставлені люди) говорять: “Дивіться, якщо вам не подобається наш газ, ми будемо відправляти його до Китаю чи до Індії”. Але, можливо, колись вони скажуть інше: “Китай, ти себе поводив недобре, ми будемо відправляти газ до Європи”. Тож ми маємо причину бути стурбованими”.
У листі до російського уряду комісар ЄС і австрійський міністр нагадують, наскільки важливо для Європи, щоб Росія ратифікувала Енергетичну хартію і транзитний протокол до неї. Ці документи були створені після закінчення Холодної війни, щоб установити правила енергетичної співпраці в Європі та світі. На сьогодні до Хартії приєдналася 51 держава, включаючи Україну, а Росія підписала, але не ратифікувала документ. Якби ратифікація відбулася, з Москвою було б легше вести енергетичний діалог. Говорить комісар Пієбалгс:
“Конкуренція на газовому ринку – можливо це чи ні? Якщо колись ми будемо мати на ринку Катар, Іран і Росію, як ми зможемо виключити ситуацію, коли вони домовляються про ціни? Це хороше питання, яке також означає, що ми повинні бути в контакті з цими країнами і говорити ним: якщо ви дотримуєтесь ринкових правил, як це робить Канада, це найкращий варіант”.
За умовами Енергетичної хартії цінова змова між державами була б неможливою.