Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 14:46

150-річчя Зигмунда Фройда. Психоаналіз і українські реалії.


Інна Набока 6 травня виповнюється 150 років з дня народження Зигмунда Фройда, найвідомішого і, водночас, найскандальнішого психіатра і психолога минулого століття. Мабуть, жодна психологічна теорія не мала таких палких прихильників і таких непримиренних опонентів, як теорія засновника психоаналізу. Вчення Фройда справило величезний вплив не лише на психіатрію, але і на розвиток філософії та культури ХХ-го століття.

Вперше з ідеями Фройда я познайомилася в самвидаві. Адже в СРСР фройдизм разом з генетикою та кібернетикою вважався буржуазною лженаукою, а його праці – ідейно шкідливою літературою. Проте відомо, що у 20-ті роки робилися навіть спроби поєднати фройдизм з марксизмом, його твори перекладалися українською мовою. Втім, дещо друкувалося і пізніше, але здебільшого не для широкого загалу, а „для службового користування” партійними працівниками і спеціально допущеними органами фахівцями.

Тож уявлення пересічного українця про цю загадкову теорію донедавна обмежувалися західними фільмами, де зденервований герой відвідував сеанси психоаналізу. Психоаналіз справді років 20-30 тому був дуже популярним на Заході, особливо у США. Зараз мода на нього дещо підупала, але і нині в деяких країнах його включено до системи охорони здоров’я. Наприклад, у Німеччині кожна людина може одержати 200-300 годин психоаналізу за медичною страховкою без додаткової оплати.

Сьогодні в світі існують десятки шкіл і напрямів психоаналізу, багато що з ідей його засновника переглянуто. Але це зовсім не означає, що їх можна списувати в архів. Адже дідусь Фройд витяг на світ Божий з глибин підсвідомості чимало проблем людської душі. Роль позасвідомого у психіці, значення сексуальності, тлумачення сновидінь, принцип задоволення, потяг до життя і потяг до смерті, лібідо, Его і Супер-Его – всі ці поняття його вчення стали невід’ємними складовими сучасних уявлень про душевне життя людини. Та й взагалі справили величезний вплив на світогляд епохи.

В останні роки помітно зріс інтерес до психоаналізу і в Україні. Відомий психіатр і правозахисник, виконавчий секретар Асоціації психіатрів України Семен Глузман пояснює популярність психоаналізу на постсовєтському просторі насамперед тим, що в свідомості людей лишилася незаповнена ніша єдино правильного всепояснюючого вчення. Існують і інші чинники. Адже великі та швидкі зміни в суспільстві мають серйозний вплив на психіку, виникають неврози, депресії, страхи. Зростає і культура ставлення до свого здоров’я, і не лише фізичного, але й душевного. Крім того, в суспільстві з’явився прошарок людей, які можуть собі дозволити звернутися не до звичайної поліклініки, а до платних, а значить, на їхню думку, більш кваліфікованих спеціалістів. Не дивно, що в результаті цього попиту з’явилася і значна кількість різноманітних психотерапевтів і психоаналітиків. Щоправда, експерти вважають, що їхня кваліфікація викликає великі сумніви. Чимало з них – відверті шарлатани, які експлуатують моду та необізнаність наших громадян і просто видурюють гроші. Втім, потроху ситуація змінюється. Нещодавно у Харкові завершився міжнародний проект „Школа групового аналізу”, де навчання проходили лікарі та психологи з різних міст України. Трохи раніше подібна школа проводилася Європейською асоціацією психотерапевтів у Трускавці. Тож, можливо, невдовзі й дехто з нас матиме „власних” психоаналітиків...

До психоаналізу можна ставитися по-різному. Але варто, мабуть, усвідомити, що насамперед це –метод лікування неврозів, психотерапевтична практика, а зовсім не панацея від усіх душевних проблем.

Можливо, сьогодні ідеї колишнього володаря дум і порушника спокою початку ХХ-го століття опинилися дещо на периферії суспільної думки. Та мені хотілося б нагадати слова відомого німецького письменника і сучасника Фройда Томаса Манна: „Нехай майбутні часи змінять чи обмежать те чи інше досягнення його досліджень, але питання, які Зигмунд Фройд поставив людству, ніколи вже не будуть замовчані...”
XS
SM
MD
LG