Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 20:15

Психоаналітика на пострадянських теренах - до 150-літнього ювілею Зіґмунда Фрейда.


Людмила Литовченко Прага, 5 травня 2006 (RadioSvoboda.Ua) - Теорія психоаналізу Зіґмунда Фрейда – відомого австрійського вченого-невропатолога, психіатра та психолога, 150-літній ювілей якого відзначають 6-го травня, після багатьох років невизнання повертається на терени колишнього Радянського Союзу.

Часто можна почути, що в Радянському Союзі не було кушетки в поліклініці для лікаря-психоаналітика, натомість були столики в маленьких кухнях, де за вечірнім чаєм можна було з друзями обговорити особисті проблеми. Цей вид вітчизняної психотерапії залишається популярним у Росії ще й сьогодні.

Послухаймо молоду москвичку Юлію: «Я мала багато всяких дурниць у голові, багато комплексів. Моя подруга дійсно вибила мені ці комплекси з голови. І чоловіки, які закохувалися в мене, допомогли мені зрозуміти, що я не потвора, а дуже приємна дівчина. Коли тебе кохають, ти почуваєшся більш впевненою».

Однак після розпаду Радянського Союзу в Росії з’явилися нові способи, як поліпшити психічне здоров’я населення. Один з них – психоаналіз, наука, заснована австрійським вченим Зігмундом Фрейдом, поволі дістає визнання в російському суспільстві.

Президент Московського товариства психоаналітиків Вікторія Потапова є представником першої хвилі російських психотерапевтів, які наприкінці 90-тих років повернулися в Росію після навчання закордоном.

Вікторія Потапова: “Коли в 99-му році ми повернулися, то були гори інститутів, відкритих в Росії, гори психоаналітиків, котрі практикували психоаналіз, йогу й екстрасенсорику одночасно. І тоді, звичайно, було дуже приблизне уявлення. Психоаналіз як науку не дуже сприймали психіатри”.

Тепер, продовжує Вікторія Потапова, коли люди досягли певного матеріального рівня, зрозуміли, що вони нещасливі, що матеріальна основа, якої вони домагалися, - це ще не все в житті. Людина не розуміє, чому вона відчуває порожнечу, яку часто намагається заповнити алкоголем, наркотиками або виснажливою працею.

До того ж, психоаналіз у Росії залишається привілеєм багатих людей.

А як в Україні? За коротким коментарем ми звернулися до київського психолога Інни Чернявської:

«В Україні помітно зріс інтерес до психоаналізу, до психотерапії взагалі. Цьому є кілька причин: по-перше, психоаналіз був під забороною в Радянському Союзі, як ідейно шкідливе вчення, фрейдизм взагалі вважався буржуазною лженаукою. Зараз цей інтерес зростає, тому що відкриті всі інтелектуальні кордони, по-друге - різноманітні стреси і швидкі зміни в суспільстві викликають часто в людей неврози, депресії, різноманітні фобії й страхи. Зараз дійсно з’явилася чимала кількість різних психотерапевтів і психоаналітиків. Інша річ у тім, що їхня кваліфікація викликає у фахівців великий сумнів, тому що в Україні нема шкіл психоаналізу і навіть взагалі психотерапії. Хоча останніми роками в Україні проводяться такі школи. Зокрема у Харкові було здійснено Міжнародний проект - школа групового аналізу. Ця школа проходила 5 років і там готували спеціалістів для різних міст України».
XS
SM
MD
LG