Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 17:56

Відгомін польської преси про історичне українсько-польське примирення напередодні візиту президента Віктора Ющенка до села Павлокома.


Єва Поштар Варшава, 8 травня 2006 (RadioSvoboda.Ua) – Після відновлення польського Цвинтаря "Орлят" у Львові, коли було зроблено вирішальний крок до польсько-українського примирення, настав час для наступних дій.

13 травня колишні та нинішні мешканці села Павлокома, що біля Перемишля будуть молитися за 366 своїх сусідів-українців, замордованих у 1945 р. загонами польських партизанів із Армії Крайової. У врочистостях біля павлокомських хрестів візьмуть участь президенти України та Польщі - Віктор Ющенко та Лех Качинський.

Про село Павлокома, що розташоване напівдороги поміж Перемишлем та Ряшевом - столицею Прикарпатського регіону, офіційно почали говорити у Польщі місяць тому, після повернення президента Леха Качинського зі Львова. Представники президентської адміністрації відтоді почали заявляти про те, що крім Личаківського цвинтаря у Львові, існують також українські жертви, перепоховані в селі Павлокома. Анджей Пшевозьнік, секретар Ради охорони пам''яті місць боротьби і мучеництва, заявив на першому каналі польського телебачення, що польська влада, незважаючи на протистояння певних середовищ - рішуче хоче довести до кінця справу увічнення пам''яті українських жертв у Павлокомі. Про які польські середовища йдеться, секретар не вказав.

На думку місцевих спостерігачів, одним із тих, хто в Перемишлі стояли і стоять на непримиренних позиціях і у всьому звинувачують так званих "українських буржуазних націоналістів", є історик Здзіслав Конєчни. З ним, ще на початку року провела інтерв''ю польська газета "Новіни". Збігнєв Конєчни із Перемишля говорить: "Не було б Павлокоми, а тому і не було б символу мучеництва , якби не згубна ідеологія українського націоналізму, співпраця із німцями, різня... без пощади до жінок і дітей, закликів до переміщення поляків за Сян".

Беручи до уваги, що такі погляди не є винятком - п''ять місяців пізніше журналістка ряшівського видання "Газети Виборчої" запитує: "Чи жителі Павлокоми готові до примирення ?"

Це питання стало природним від часу, коли декілька тижнів тому за участю митрополита УГКЦ в Польщі, архиєпископа Івана Мартиняка, було посвячено павлокомські хрести. Як повідомляли тоді ЗМІ, ніхто з польських жителів села, окрім одного, не взяв участі у вшануванні пам''яті своїх колишніх сусідів. Однак польські медіа схвально писали про молитву у Павлокомі та український жест до примирення. Про потребу примирення тепер багато пише місцева преса, наводячи вислови папи Івана Павла ІІ та глави УГКЦ кардинала Любомира Гузара.

Ряшівський щоденник "Супер Новосьці" у статті "Спільний біль, спільні хрести" нагадує про те, що в Прикарпатському регіоні існують ще подібні поруйновані українські кладовища. Варто пригадати містечко Ланцут біля Ряшева, де ще до Другої світової війни був пам''ятник Січовим Стрільцям, польським союзникам у війні з більшовиками.

Сьогодні - напередодні відкриття президентами пам''ятника у Павлокомі, жителі села заявляють, що прийдуть на врочистість. "Треба пам''ятати, але і треба вибачити", - говорять вони журналістам. Для багатьох події 60-літньої давнини живі, але час для молодого покоління робить своє.
XS
SM
MD
LG