Олексій Івченко заступив на посаду керівника НАК “Нафтогазу” у березні 2005 року. До цього пана Івченка більше знали як очільника Конгресу Українських Націоналістів. Тому не здивувалися чуткам про перекладача з російської, якого він нібито забажав на перемовинах із представниками Газпрому. Втім, пізніше голова Нафтогазу це заперечував і навіть демонстрував знання російської. Невідомо, чи допомогли йому ці знання під час підписання українсько-російських угод 4 січня цього року. Зазначимо лише, що ці угоди спричинилися до найбільшої в цьому році політичної кризи і голосування парламенту за відставку уряду Єханурова. Чим більше подробиць про ці угоди ставало відомим громадськості, тим менш обґрунтованою і професійною видавалася позиція “Нафтогазу” і його голови. Але, як відомо, необтяжена спеціальними знаннями свідомість погано сприймає цифри з багатьма нулями. А от що таке мільйон гривень за Мерседес “S-класу” для голови кампанії, якій, тобто кампанії, ведеться кепсько, усвідомити легше. Історія з авто для пана Івченка примусила зреагувати навіть Президента. Олексій Івченко продав автівку, причому, як він сам стверджував, дорожче, ніж купив.
Що ж до професійних набутків пана Івченка на посаді голови НАК “Нафтогаз”, то мені не поталанило знайти експерта, який би прямо і відкрито дав їм високу оцінку. Навіть колишні радники голови ухилилися від теплих слів на адресу колишнього керівника. Наведу не самі емоційні з експертних оцінок.
Перебуваючи на посаді керівника “Нафтогазу” Олексій Івченко не виправдав сподівань, вважає директор Інституту економічних досліджень Ігор Бураковський:
“Суспільство і Президент очікували від Івченка більшої правди, розповідей про реальний стан того ж “Нафтогазу”, якогось такого биття на сполох, коли ситуація у переговорах з Туркменістаном та Росією весь час загострювалася. У політичній пам’яті пан Івченко залишиться як людина, яка з одного боку займалася не своєю справою для якої у нього не було відповідної підготовки. А з іншого боку, як людина яка весь час робила великі та малі помилки”.
Член парламентського комітету з ПЕК і новообраний народний депутат за списком БЮТу Михайло Волинець зазначає, що за часів головування Олексія Івченка стан “Нафтогазу” погіршився:
“Найперший промах був тоді, коли уклали угоду на постачання російського газу за завищеними цінами. В той же час приховували документи від комітету палива та енергетики. Ми намагалися витягти один документ за іншим, щоб скласти картину. Лише неофіційним шляхом ми могли отримати ці документи і бачили, що робота “Нафтогазу” під керівництвом Івченка була непрофесійною і безвідповідальною”.
Сьогодні стан “Нафтогазу” близький до банкрутства, до цього компанію довів саме Олексій Івченко, зазначає директор енергетичних програм Центру імені Разумкова Володимир Саприкін. Він говорить: Олексій Івченко пішов з посади, бо не мав ніяких шансів залишитися на ній у новому складі уряду:
“Головним чинником слугував час. Пану Івченку треба було визначитися чи піде він в депутати. Оскільки перспектива того, що він залишиться в НАК “Нафтогаз” була мінімальною при будь-якій конфігурації політичної коаліції, то мені здається, що він зробив правильний вибір і пішов в депутати”.
Раніше пан Івченко заявляв, що піде у відставку, якщо главою уряду стане представник БЮТу чи Партії регіонів.
Експерти поки що не беруться прогнозувати чи зміниться ситуація з поставками газу в Україну, і хто стане наступником Олексія Івченка.
Що ж до професійних набутків пана Івченка на посаді голови НАК “Нафтогаз”, то мені не поталанило знайти експерта, який би прямо і відкрито дав їм високу оцінку. Навіть колишні радники голови ухилилися від теплих слів на адресу колишнього керівника. Наведу не самі емоційні з експертних оцінок.
Перебуваючи на посаді керівника “Нафтогазу” Олексій Івченко не виправдав сподівань, вважає директор Інституту економічних досліджень Ігор Бураковський:
“Суспільство і Президент очікували від Івченка більшої правди, розповідей про реальний стан того ж “Нафтогазу”, якогось такого биття на сполох, коли ситуація у переговорах з Туркменістаном та Росією весь час загострювалася. У політичній пам’яті пан Івченко залишиться як людина, яка з одного боку займалася не своєю справою для якої у нього не було відповідної підготовки. А з іншого боку, як людина яка весь час робила великі та малі помилки”.
Член парламентського комітету з ПЕК і новообраний народний депутат за списком БЮТу Михайло Волинець зазначає, що за часів головування Олексія Івченка стан “Нафтогазу” погіршився:
“Найперший промах був тоді, коли уклали угоду на постачання російського газу за завищеними цінами. В той же час приховували документи від комітету палива та енергетики. Ми намагалися витягти один документ за іншим, щоб скласти картину. Лише неофіційним шляхом ми могли отримати ці документи і бачили, що робота “Нафтогазу” під керівництвом Івченка була непрофесійною і безвідповідальною”.
Сьогодні стан “Нафтогазу” близький до банкрутства, до цього компанію довів саме Олексій Івченко, зазначає директор енергетичних програм Центру імені Разумкова Володимир Саприкін. Він говорить: Олексій Івченко пішов з посади, бо не мав ніяких шансів залишитися на ній у новому складі уряду:
“Головним чинником слугував час. Пану Івченку треба було визначитися чи піде він в депутати. Оскільки перспектива того, що він залишиться в НАК “Нафтогаз” була мінімальною при будь-якій конфігурації політичної коаліції, то мені здається, що він зробив правильний вибір і пішов в депутати”.
Раніше пан Івченко заявляв, що піде у відставку, якщо главою уряду стане представник БЮТу чи Партії регіонів.
Експерти поки що не беруться прогнозувати чи зміниться ситуація з поставками газу в Україну, і хто стане наступником Олексія Івченка.