Минулого року Харківська правозахисна група разом із альянсом “Майдан” проводили акцію “Для друку”, якою намагалися привернути увагу до різних указів, наказів, розпоряджень тощо, що виходять з-під пера чиновників, маючи гриф “Для службового користування”, або “Не для друку”.
Президент України минулого року таких указів видав більше сорока.
5 травня минулого року журналіст бюлетеню “Права людини” Юрій Чумак звернувся із інформаційним запитом до голови української держави з проханням надати інформацію про перелік указів, що внаслідок перегляду одержали гриф “Для службового користування”, і указів, з яких обмежувальні грифи зняли.
Проте відповідей він так і не дочекався.
Юрій Чумак: “Президент особисто не може відповідати на запити та звернення, які йому надходять. Але, на жаль, у нас немає закону, який би визначав орган (наприклад, Адміністрація чи Секретаріат) цим займається, і покладав на нього такі обов’язки. Тобто я звертався до президента – відповіді не отримав. Я звернувся до суду з позовом на Президента”.
Тричі журналіст їздив до Києва, але судові засідання так і не відбувалися. Судді терміново виїжджали на конференцію, хворіли, змінювався склад суду.
21 грудня 2005 року суд нарешті відбувся, і слухання справи перенесли до Чугуївського міського суду Харківської області за місцем проживання позивача.
5 травня цього року суд відбувся. Але через відсутність представника Президента, тобто відповідача, слухання справи перенесли на 30 травня.
Юрій Чумак: “Я все ж таки чекаю на те, що належна відповідь буде надана. І не тільки я, як журналіст, здобував цю інформацію для того, щоб поділитися потім нею із читачами бюлетеню “Права людини”.
Ситуацію коментує доцент кафедри конституційного права Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого Федір Веніславський:
“Конституція України взагалі не передбачає видання указів “Не для друку”. Крім того, звичайно, укази, які не містять інформації з державною таємницею, то вони не можуть бути засекреченим і не для друку, бо вони тоді обмежують право громадянина знати про діяльність органів державної влади і органів місцевого самоврядування”.
Рік тому радник Президента з правових питань пан Полудьонний, виступаючи на телебаченні, заявив, що найближчим часом перелік указів Президента, що мали обмежувальні грифи, переглянуть: частину – відкриють для суспільства, а ті, що містять суворо конфіденційну інформацію – отримають гриф “Для службового користування”.
Президент України минулого року таких указів видав більше сорока.
5 травня минулого року журналіст бюлетеню “Права людини” Юрій Чумак звернувся із інформаційним запитом до голови української держави з проханням надати інформацію про перелік указів, що внаслідок перегляду одержали гриф “Для службового користування”, і указів, з яких обмежувальні грифи зняли.
Проте відповідей він так і не дочекався.
Юрій Чумак: “Президент особисто не може відповідати на запити та звернення, які йому надходять. Але, на жаль, у нас немає закону, який би визначав орган (наприклад, Адміністрація чи Секретаріат) цим займається, і покладав на нього такі обов’язки. Тобто я звертався до президента – відповіді не отримав. Я звернувся до суду з позовом на Президента”.
Тричі журналіст їздив до Києва, але судові засідання так і не відбувалися. Судді терміново виїжджали на конференцію, хворіли, змінювався склад суду.
21 грудня 2005 року суд нарешті відбувся, і слухання справи перенесли до Чугуївського міського суду Харківської області за місцем проживання позивача.
5 травня цього року суд відбувся. Але через відсутність представника Президента, тобто відповідача, слухання справи перенесли на 30 травня.
Юрій Чумак: “Я все ж таки чекаю на те, що належна відповідь буде надана. І не тільки я, як журналіст, здобував цю інформацію для того, щоб поділитися потім нею із читачами бюлетеню “Права людини”.
Ситуацію коментує доцент кафедри конституційного права Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого Федір Веніславський:
“Конституція України взагалі не передбачає видання указів “Не для друку”. Крім того, звичайно, укази, які не містять інформації з державною таємницею, то вони не можуть бути засекреченим і не для друку, бо вони тоді обмежують право громадянина знати про діяльність органів державної влади і органів місцевого самоврядування”.
Рік тому радник Президента з правових питань пан Полудьонний, виступаючи на телебаченні, заявив, що найближчим часом перелік указів Президента, що мали обмежувальні грифи, переглянуть: частину – відкриють для суспільства, а ті, що містять суворо конфіденційну інформацію – отримають гриф “Для службового користування”.