Немає, мабуть, людини, якій не було би знайоме почуття роздратування. Воно, здається, виринає зненацька й нізвідки і так само в нікуди зникає. Щоправда, добряче перед тим помучивши нас і тих, хто з нами поруч. Щоби його позбутися, ми п’ємо заспокійливе, намагаємося переключитися на шось позитивне, а найчастіше - зганяємо своє роздратування на тих, хто попав „під гарячу руку” - рідних, попутниках у транспорті. Проте, всі ці заходи не дуже допомагають, бо роздратування виникає знову і знову, росте, поширюється і заважає спокійно жити.
Звідки ж береться це малоприємне почуття? Роздратування – це реакція на перешкоду, - вважають фахівці. Найчастіше воно виникає, коли ми не приймаємо певної ситуації, але не можемо на неї вплинути. Це почуття не лише порушує душевну рівновагу, але й може призвести до агресивної поведінки. І тут, як правило, перешкода, і об’єкт, на який ми вихлюпуємо свою агресію, не співпадають. На роль „жертви” потрапляють зовсім не винуватці, а ті, хто надається для такої ролі. Бо якщо, скажімо, нас дратує не дуже мудра вказівка начальника, то кричати ми будемо не на нього. Перепаде, швидше за все, підлеглому, а то й рідним удома.
Дратувати може все, і тут немає жодних правил і виключень. Близьке і дороге – насамперед, просто внаслідок того, що тут на відверте протиборство стоїть внутрішня заборона. Психологи вважають, що якщо людина у спілкуванні з вами дратується, значить у неї немає можливості протистояти вам у відкритій формі. Вона або відчуває свою слабкість, або занадто добре до вас ставиться, аби виражати свої почуття більш різко.
Ще одна властивість роздратування, також пов’язана з неможливістю адекватно відреагувати на перешкоду, це його віддаленість у часі. Роздратування проявляється не відразу, в через деякий час після події, яка його спричинила. Тому виникає ілюзія, що з’являється воно без жодної причини, несподівано і непередбачувано. Тож і сприймається як прикрість, душевний дискомфорт, якого хочеться позбутися якнайшвидше.
Але для того, щоби подолати своє роздратування, насамперед треба знати його справжню причину. Тому за перших ознак роздратованості варто роздивитись навколо, зазирнути у себе і подумати: що ж насправді мені заважає, яка перешкода з’явилася на моєму шляху, але пройшла повз мою свідомість? Знайти справжню причину роздратування – всеодно що знайти причину болю. Ситуація миттєво розряджається, напруга спадає, відновлюється душевна рівновага. Ну, а з першоджерелом роздратування варто розібратися окремо, але це вже – дещо інша тема.
Звідки ж береться це малоприємне почуття? Роздратування – це реакція на перешкоду, - вважають фахівці. Найчастіше воно виникає, коли ми не приймаємо певної ситуації, але не можемо на неї вплинути. Це почуття не лише порушує душевну рівновагу, але й може призвести до агресивної поведінки. І тут, як правило, перешкода, і об’єкт, на який ми вихлюпуємо свою агресію, не співпадають. На роль „жертви” потрапляють зовсім не винуватці, а ті, хто надається для такої ролі. Бо якщо, скажімо, нас дратує не дуже мудра вказівка начальника, то кричати ми будемо не на нього. Перепаде, швидше за все, підлеглому, а то й рідним удома.
Дратувати може все, і тут немає жодних правил і виключень. Близьке і дороге – насамперед, просто внаслідок того, що тут на відверте протиборство стоїть внутрішня заборона. Психологи вважають, що якщо людина у спілкуванні з вами дратується, значить у неї немає можливості протистояти вам у відкритій формі. Вона або відчуває свою слабкість, або занадто добре до вас ставиться, аби виражати свої почуття більш різко.
Ще одна властивість роздратування, також пов’язана з неможливістю адекватно відреагувати на перешкоду, це його віддаленість у часі. Роздратування проявляється не відразу, в через деякий час після події, яка його спричинила. Тому виникає ілюзія, що з’являється воно без жодної причини, несподівано і непередбачувано. Тож і сприймається як прикрість, душевний дискомфорт, якого хочеться позбутися якнайшвидше.
Але для того, щоби подолати своє роздратування, насамперед треба знати його справжню причину. Тому за перших ознак роздратованості варто роздивитись навколо, зазирнути у себе і подумати: що ж насправді мені заважає, яка перешкода з’явилася на моєму шляху, але пройшла повз мою свідомість? Знайти справжню причину роздратування – всеодно що знайти причину болю. Ситуація миттєво розряджається, напруга спадає, відновлюється душевна рівновага. Ну, а з першоджерелом роздратування варто розібратися окремо, але це вже – дещо інша тема.