Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 07:51

Чи можливий легальний продаж нирок для трансплантації?


Людмила Литовченко Прага, 16 травня 2006 (RadioSvoboda.Ua) - Перед проблемою нестачі нирок як донорських органів для трансплантації стоїть майже кожна країна світу. Винятком є Іран, де існує легальний, регульований урядом продаж нирок. Багато лікарів, котрі працюють у цій ділянці медицини на Заході та в Сполучених Штатах, закликають до створення такого ринку. Однак, є і противники цієї ідеї.

Макет нирки людини
Відомо, що кожна здорова людина народжується з двома нирками, проте для повноцінного існування потрібна лише одна. Тут виникає питання, чи може людина продавати нирку, якої вона не потребує? Закон дозволяє це робити лише в Ірані, де потенційні донори можуть самі обговорити ціну нирки з потенційними покупцями.

В іранському часописі «Гамшарі» з’явилося оголошення 24-літнього студента, який пропонував купити його нирку.

«Я не маю визначеної ціни. Я кажу тим, хто потребує нирку, що ціну обговоримо, коли будемо готові до трансплантації. Я не думаю, що тут слід вживати слово «ціна» . Це є пожертвування. І кожен міг би заплатити стільки, скільки він може. Я думаю, це щось близько 5-6 мільйонів туманс, тобто 5 – 6 тисяч доларів».

У багатьох країнах, де торгівля трансплантантами заборонена, існує так званий «чорний ринок», де за донорський орган можна дістати від 800 до кількох тисяч доларів. Фахівці-антропологи з Каліфорнійського університету в США наводять приклад, що стався з одним молдаванином. Йому пообіцяли високооплачувану роботу в Туреччині, де, зрештою чоловіка змусили продати свою нирку – це була єдина можливість повернутися до Молдови.

Подібні історії змушують деяких лікарів виступати за легалізацію продажу донорських органів. Вони вважають, що таким чином можна запобігти зловживанням і забезпечити необхідними органами тих людей, які їх дійсно потребують. Говорить Емі Фрідман – фахівець з пересадки нирок:

«Час дуже критичний. Багато людей помирає без можливості трансплантації, яка, ми знаємо, напевне допомогла б продовжити їхнє життя. Чорний ринок, безумовно, існує. Дуже важко знати, якої якості трансплантанти є на ринку. Ми знаємо, що трапляються нещасні випадки. Ми не можемо допускати, щоб таке ставалося».

Натомість противники легалізації продажу донорських органів вважають, що узаконення цієї процедури може створити проблему зловживання бідним прошарком суспільства, як поставщиком донорських органів з метою збагачення.

А як цю проблему розглядають в Україні? Говорить завідувач відділу невідкладної хірургії Київського інституту імені академіка Шалімова Анатолій Федючек:

«У нас органи не продаються. У нас тільки йде пересадка від родичів: батько синові може дати, син - батькові, мама - дочці, жінка - чоловікові. Як лікар, я можу сказати, що це треба мати суспільство високого, високого ґатунку, щоб людина продала свій орган. У нас це не практикується. Продавати органи - я думаю, що це неправильно, тому що може бути маса всяких правопорушень».
XS
SM
MD
LG