Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 19:24

“Архів Голокосту” в Бад Арольсоні незабаром відкриють для науковців.


Надія Кандиба Німеччина, 17 травня 2006 (RadioSvoboda.Ua) - Незабаром історики зможуть більше дізнатися про те, як працювала нацистська машина смерті. Архів Міжнародної пошукової служби Червоного Хреста – відомий також як “архів Голокосту” – стане доступним для науковців. Відповідне рішення ухвалили наглядова рада архіву, засідання якої відбулося в Люксембурзі. Сам архів розташований у німецькому містечку Бад Арольсен.


Документи, які залишила після себе націонал-соціалістична бюрократія, заповнюють відразу п’ять будівель у Бад Арольсені: книги зі списками померлих, дисциплінарні записи, списки осіб, у яких виявили воші – це те, що знайшли визволителі концентраційних таборів; комунальні реєстраційні списки, записи гестапо та відділів реєстрації актів громадського стану – документація, заведена на підневільних робітників, які жили в цивільному секторі. На майже 24 кілометрах полиць зберігається понад 50 мільйонів документів, які стосуються 17 мільйонів жертв націонал-соціалізму. Досі цим зібранням документів могла користуватися виключно Міжнародна пошукова служба Червоного Хреста, самі жертви нацизму та родичі загиблих. Тепер наглядова рада “архіву Голокосту”, до складу якої входять представники одинадцяти країн, вирішила відкрити доступ також для науковців. Чи не запізно, якщо врахувати, що після закінчення Другої світової війни минуло майже 60 років? Говорить історик з Фрайбурга Герберт Ульріх:

“Дослідження триватимуть завжди. І можна тільки привітати, що архіви нарешті відкриють. Але саме в 90-х роках історики в США, Ізраїлі, в східноєвропейських країнах посилено досліджували Другу світову війну, вивчаючи систему концтаборів. Тут залишається тільки пожалкувати, що цими документами не можна було користуватися раніше”.

Передусім Німеччина та Італія виступали проти відкриття архіву. Німці пояснювали свою позицію необхідністю дотримання принципу нерозголошення особистих даних. Лише кілька тижнів тому німецький міністр юстиції Бріґітте Цюпріс заявила, що її уряд готовий переглянути свою позицію. Директор Міжнародної пошукової служби Червоного Хреста Чарльз-Клод Бідерманн привітав відкриття архіву, але водночас застеріг:

“Люди, які звертаються до нас, часто вказують у своїх листах, що не хочуть, щоб інформацію про них або їхніх родичів передавали третім особам. Адже там є чимало соціальних даних – наприклад, про перебіг псевдомедичних дослідів тощо. Одні хочуть, щоб усі дізналися про його страждання, інші навпаки хотіли б зберегти все в таємниці, побоюючись чогось небажаного для себе”.

Рішення про відкриття архіву, ухвалене в Люксембурзі, ще не означає, що науковці негайно отримають доступ до зібрання документів у Бад Арольсоні. Перед тим ще має відбутися в Берліні урочиста церемонія підписання відповідної угоди. Крім того, її мають ратифікувати парламенти Німеччини, Бельгії, Франції, Греції, Великобританії, Ізраїлю, Італії, Люксембурга, Нідерландів, Польщі та США – тобто, країн, представники яких входять до наглядової ради архіву. На думку оглядачів, цей процес може тривати до кінця року. До тих пір архів залишатиметься закритим.
XS
SM
MD
LG