Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 19:41

Кримські татари: проблеми сьогодення в річницю депортації.


Кирило Булкін Гості: голова Державного комітету в справах національностей і міграції Сергій Рудик та віце-президент Центру близькосхідних досліджень Олександр Богомолов.

Аудіозапис програми:

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)

Київ, 18 травня 2006 року.

Кирило Булкін: Ви слухаєте “Вечірню Свободу”!

У студії ведучий Кирило Булкін.

Вітаю вас!

Тема нашої програми така: “Кримські татари: проблеми сьогодення в річницю депортації”.

У студії зі мною віце-президент Центру близькосхідних досліджень Олександр Богомолов, на телефонному зв’язку голова Державного комітету в справах національностей і міграції Сергій Рудик.

Дякую, панове, за те, що зголосилися взяти участь у програмі!

Я нагадую нашим слухачам такий телефон студії: 490-29-05.

Після того, як за кілька хвилин відбудеться пряме включення народного депутата України, заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, за цим номером ми чекатимемо на ваші дзвінки.

Ну, а зараз до теми.

Сьогодні 62-а річниця виселення кримських татар. Цю дату відзначають як жалобний День пам’яті жертв депортації.

Але не лише до трагічних сторінок історії прикута цього дня увага мешканців автономії і всієї України. Ситуація на півострові вже в наш час є доволі напруженою та конфліктною.

Чому це відбувається? Що має зробити держава для розв’язання проблем кримських татар? Про це говоритимемо з нашими гостями.

А на початку поставлю запитання, яке сьогодні обране для опитування на нашій веб-сторінці: radiosvoboda.ua. Що, на вашу думку, є основною проблемою в кримськотатарському питанні: неповернені землі, будівлі та майно, неврахування ментальності кримських татар владою та суспільством або ж головні проблеми кримських татар такі ж, як і в решти народу України? Отже, прошу, ваш варіант відповіді.

Олександр Богомолов: В принципі на всі три питання можна ствердно відповісти, до якоїсь міри. Вони просто в різних площинах, ці питання. Це абсолютно вірно, що такі ж самі проблеми мають кримські татари, як і всі решта українських громадян.

Але тут треба на дечому робити наголос. На тому, що, власне, це є народ, який має дуже відмінну (на жаль, у негативному сенсі) долю, який зазнав масового покарання за часів Сталіна.

Купа проблем, пов’язана з цим у двох площинах, яка стосується і першого, і другого питання, які Ви поставили. Тобто, стосується проблем суто матеріального характеру, законодавчого характеру, зокрема із землею. Пов’язані ці питання і з тим, як наслідок, бо, очевидно, що це масове покарання відбувалося з ідеологічним супроводом. Було створено дуже багато міфів антитатарських, які досить поширені до сих пір. В принципі багато хто вірить у різні ці речі.

Сергій Рудик: Я боюся, що з перерахованих трьох... Вони не вичерпують дійсно всі проблеми, які пов’язані сьогодні з поверненням та облаштуванням кримськотатарського народу на півострові. Взагалі й Україну, оскільки не тільки в Крим повернулися кримські татари, вони в Херсонській області проживають достатньо компактно.

Зараз дуже актуалізувалося питання землі, а буквально кілька років тому найбільшим питанням було питання забезпечення, наприклад, житлом. Всі пам’ятають про так звані самозахоплення 90 років, середини 90 років. Тобто, залежно від ситуації, яка складається на той момент, актуалізується те чи інше питання.

Тобто, актуальними зараз я назвав би три питання: земля, житло і неврегульованість питання повернення і взагалі відновлення прав кримськотатарського народу на законодавчому рівні.

Кирило Булкін:А зараз на прямому зв’язку зі студією з Криму народний депутат України, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Пане Рефате, дозвольте насамперед висловити співчуття Вам і всьому кримськотатарському народові у День пам’яті жертв депортації.


Рефат Чубаров: Я Вам дякую за це!

Кирило Булкін:Пане Рефате, які основні політичні та соціальні проблеми стоять перед кримськотатарським народом сьогодні? Як би Ви оцінили діяльність української влади щодо їх розв’язання?

Рефат Чубаров: Тут дуже довго можна говорити. Але якщо спробувати відповісти на Ваше запитання, то з головних проблем, які ми сьогодні маємо (хочу сказати це дуже відверто і відповідально) в Україні, на великий жаль, не маємо системного підходу щодо розв’язання усіх проблем, пов’язаних з поверненням, облаштуванням та відновленням прав цілісного народу. В цьому є велика проблема.

З одного боку, українська держава робить можливе для того, щоб приймати і облаштовувати людей, а з іншого боку, за 15 років незалежності України нами, тобто Україною, не ухвалено жодного законодавчого акту, який би встановлював правові механізми, спрямовані на відновлення прав кримських татар. Відсутність такого законодавства дозволяє багатьом чинним політикам, особливо в Криму урядовцям, як мінімум не вирішувати існуючі проблеми, а дуже часто протидіяти рішенню цих проблем.

Кирило Булкін:Я звертаюся до учасників програми із запитанням про проблеми, котрі щойно згадав пан Чубаров.

Що, на вашу думку, заважає українській владі системно й рішуче розв’язувати ці проблеми: брак політичної волі, брак досвіду чи, можливо, побоювання незадоволення з боку не кримськотатарського населення Криму?


Олександр Богомолов: Багато з цих причин Ви вже назвали. Я ще додам, очевидно, до цього списку, на які знову ж таки можна відповісти ствердно по більшості позицій. Я сказав би, тут є ще певна культура вирішення якихось проблем чи бачення проблеми. У нас триває така технократична традиція.

Якщо подивитися на склад наших чільників, наших урядів останнього часу і за часів ще Радянського Союзу, то більшість з них технократи. І вони бачать всі проблеми: як відкрутити чи прикрутити якусь там гайку. І крапка на цьому. Тобто, вони ментального, цього людського компоненту не навчилися враховувати. І ось прагнення кримських татар – це є частина культури, це не ментальна, це ідеальна сутність. Оцю сутність не враховують і побоюються. Дуже бояться, я сказав би навіть відверто, до цього торкатися.

Зрештою, ми маємо на законодавчому рівні чи на рівні, скажімо так, державних рішень... Ми постійно кожен рік чи кожен термін маємо так звану програму облаштування. Я читав, дивився деякі ці документи впродовж часу, коли був, зокрема, в рамках ООНівського проекту, який у Криму працював (це була моя власна частина, я це вивчав), то це абсолютно такі технократичні документи, з яких можна зробити висновок, що якщо прокласти стільки труб, то значить, що народ буде задоволений. Звісно, що це не відповідає дійсності.

Кирило Булкін: Пане Рудик, сьогоднішній склад Держкомнацу з Вами на чолі готовий щось принципово нове запропонувати порівняно з тим, що 15 років незалежності точиться в розв’язанні кримськотатарських проблем?

Сергій Рудик: Він і готовий, і по суті пропонує. Хоча знову ж таки без цифр і якоїсь конкретики дуже важко оцінити, що зроблено, що робиться і що буде зроблено урядом, зокрема, Президентом для того, щоб вирішити хоча б якусь частину цих проблем.

Звичайно, що ми будемо розуміти, що проблем надто багато і будь-які можливості держави, в тому числі і фінансові, обмежені. Наше завдання вибирати найбільш наболілі проблемні питання, які називають питаннями “життя і смерті” в першу чергу.

Буквально 11 травня уряд ухвалив постанову під номером 637, яка, звичайно, нічого не говорить нашим слухачам, але вона затвердила ту програму, про одну з яких, можливо, говорив пан Богомолець. Програма називається “Заселення та облаштування депортованих кримських татар і всіх інших національностей, що повернулися на проживання в Україну, їх адаптацію та інтеграцію в українське суспільство на період до 2010 року”.

Це те, про що якраз говорилося, про спробу зробити її комплексною, тому що до облаштування ми ще докладаємо питання адаптації та інтеграції в українське суспільство. Там є і школи, є культурні заклади, є книговидання, тобто є речі, скажімо так, нематеріальної сфери, без яких питання матеріального характеру вважаються недовирішеними.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG