Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 12:50

Кримські татари: проблеми сьогодення в річницю депортації.


Кирило Булкін Київ, 19 травня 2006 (RadioSvoboda.Ua) - Учора кримські татари відзначали День пам’яті жертв депортації. Про проблеми кримськотатарського народу, не лише успадковані від історії, але й такі, що постають сьогодні, говорили гості вчорашньої Вечірньої Свободи – народний депутат України Рефат Чубаров, голова Державного комітету в справах національностей і міграції Сергій Рудик та віце-президент Центру близькосхідних досліджень Олександр Богомолов.

Від дня виселення кримських татар, який тепер відзначають як жалобний День пам’яті жертв депортації, минуло 62 роки. Понад 15 років триває повернення кримських татар на батьківщину, але етнополітична ситуація на півострові залишається гострою. Конфлікти точаться навколо повернення житла, міцне коріння у свідомості багатьох мешканців Криму (не без участі засобів масової інформації) пустили негативні міфи та стереотипи. Це, своєю чергою, призводить до зростання напруги на етнічному та релігійному ґрунті. Народний депутат України, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров основною причиною такої ситуації вважає те, що в Україні немає системного підходу до проблем, пов’язаних з поверненням, облаштуванням та відновленням прав кримськотатарського народу.

“З одного боку, українська держава робить можливе для того, щоб приймати і облаштовувати людей. З іншого боку, за 15 років незалежності Україні Україною не прийнято жодного законодавчого акту, який би встановлював правові механізми, спрямовані на відновлення прав кримських татар. І відсутність такого законодавства дозволяє багатьом чинним політикам, особливо в Криму, урядовцям, як мінімум не вирішувати існуючі проблеми, а дуже часто протидіяти рішенню цих проблем”.

Віце-президент Центру близькосхідних досліджень Олександр Богомолов звертає увагу на ваду, притаманну всім українським посадовцям, які займалися розв’язанням кримськотатарської проблеми. Ця вада, на його думку – суто механічне ставлення до явищ, які потребують значно тоншого підходу.

“Якщо подивитися на склад наших чільників, наших урядів останнього часу, і за часів ще радянського Союзу – більшість з них технократи. І вони бачать всі проблеми – як відкрутити чи прикрутити якусь там гайку і крапка на цьому. Тобто вони ментального, цього людського, власне, компоненту не навчилися враховувати. І ось прагнення кримських татар – це є частина культури, це ідеальна сутність, і оцю сутність не враховують і побоюються”.

Проте голова Державного комітету в справах національностей і міграції Сергій Рудик оптимістично дивиться на перспективи розв’язання проблем кримських татар та їхнього облаштування.

“11 травня уряд прийняв постанову. Вона затвердила програму заселення і облаштування кримських татар, що повернулися на проживання в Україну, їх адаптацію та інтеграцію в українське суспільство на період до 2010 року. До облаштування ми ще докладаємо питання адаптації та інтеграції в українське суспільство. Там є і школи, є культурні заклади, є книговидання, тобто є речі, скажімо так, нематеріальної сфери, без яких питання матеріального характеру вважаються недовирішеними”.

На думку пана Рудика, нова програма вперше запропонує саме той системний підхід, якого досі бракувало в розв’язанні кримськотатарських проблем.
XS
SM
MD
LG