Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 17:16

Українські скарби користуються попитом на чорному ринку археології.


Богдана Костюк Київ, 22 травня 2006 (RadioSvoboda.Ua) - Як стверджують фахівці Інституту археології Національної академії наук, Україна належить до держав – постачальниць великої кількості старожитностей на нелегальний ринок і на цілком офіційні аукціони. Чергову спробу поповнити нелегальний ринок історичних дорогоцінностей зупинили митники і прикордонники у Глухові, що на Сумщині: вони виявили у вагоні потягу “Москва – Хмельницький” 57 унiкальних золотих прикрас. Як повiдомляє прес-служба Державної митної служби, власника предметiв старовини знайти не вдалося. Порушено кримiнальну справу, проводиться розслiдування.

Майже дві тисячі років тому оздоблені золотими і срібними прикрасами коні скіфів, а по тому половців, мчали степами сучасної України. Нині їхня збруя, а також прикраси і зброя вершників, стають здобиччю так званих “чорних археологів” чи то “нічних соколів”, з якими спільно борються українські правоохоронці та науковці.

Експерти Сумського обласного художнього музею iмені Никанора Онацького, дослідивши артефакти, встановили: карбованi прикраси iз золота 900 проби вже визнано культурною та iсторичною цiннiстю. Виявленi прикраси - залишки культур кочових племен, ймовiрно - тюркiв або половцiв. Серед предметів - нашивки для прикраси одягу, головних уборiв i кiнської збруї. Розповідає директорка Сумського музею Галина Арефьєва:

“Імовірно, це прикраси – тюркські або половецькі, 7 – 9-того століття. Пробу золота нам допоміг Нацбанк зробити. Там (було) дві планшетки з прикрасами, усього тридцять вісім прикрас ритуальних. Художньої цінності вони не мають – мають культурно-історичну”.

Директорка Національного музею історичних скарбів Людмила Строкова каже, що визначити вартість подібного скарбу складно, для цього потрібна кропітка робота археологів і реставраторів:

“Це треба дивитися, куди його вивозили. І оцінювати треба по аукціонам та по міжнародним ринкам”.

І Людмила Строкова, і Галина Арефьєва зазначають, що головне – не грошова вартість цього невеличкого “глухівського скарбу”, а те, що він завдяки діям прикордонників і митників не перетворився на засіб збагачення чорних археологів і колекціонерів.

І наприкінці – ще одне повідомлення: на Хмельниччині спiвробiтники Управлiння по боротьбi з економiчними злочинами викрили чиновникiв обласної i районної держадмiнiстрацiй, якi передали у приватну власнiсть мiсцевому жителю пам''ятку археологiї 3-4 ст. нашої ери. Орiєнтовна дiлянки, за iнформацiєю правоохоронцiв, становить понад 10 млн. грн. Прокуратура порушила кримінальну справу, але це не гарантує від розорення ще десятки подібних місцин, що на них знаходяться скарби української історії.
XS
SM
MD
LG