Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 00:27

Як зберегти зарубіжних українців?


Валентина Одарченко Рівне, 23 травня 2006 (RadioSvoboda.Ua) - Проблеми існування та дослідження української діаспори розглянули україністи на міжнародній науковій конференції в Національному університеті «Острозька академія».

Українська діаспора, котра була одним із вагомих чинників збереження національної самосвідомості українців, може зникнути, піддавшись асиміляції в країнах проживання. Що робиться і що потрібно зробити, аби цього не сталося – на ці запитання шукали відповідь учасники Міжнародної науково-практичної конференції в Національному університеті «Острозька академія», яка завершилась сьогодні на Рівненщині.

Це вже друга конференція, присвячена явищу української діаспори, у якій, крім вітчизняних науковців, беруть участь україністи зі Словаччини, Польщі, Італії, Німеччини, Сполучених Штатів Америки. Більшість із них упродовж багатьох років тісно співпрацюють з Інститутом досліджень української діаспори Острозької академії, в основному це – нащадки емігрантів, котрі знайшли в собі духовні сили не тільки протистояти асиміляції, а й розвивати українську, зокрема, історичну науку, за кордоном. Чим вони переймаються сьогодні? Голова Товариства імені Тараса Шевченка в Словаччині Микола Мушинка:

«Тут довго існує кордон з Великою Україною, який посилюється, бо Словаччина увійшла до Євросоюзу, а Україна поки що ні. Це впливає на свідомість, але все ж таки передважна більшість українців Словаччини знають, що наше коріння з вами».

Тим не менше словацькі українці мають і свої видавництва, і своє радіомовлення. Саме завдяки активній діяльності культурно-просвітніх українських товариств пряшівці знають навіть про історію древнього Острога – адже, як відомо, у володіннях князів Острозьких у середньовічній Пряшівщині було близько ста сіл; нині тут зберігається один з оригіналів Острозької Біблії.

По-іншому складається життя українців Естонії – адже більша їх частина потрапила до цієї країни в радянські часи – розповідає Голова Товариства українців Естонії Віра Коник:

«Естонці поважають українців, добре до них ставляться. Аби лишень українці так само добре ставилися до естонців. Вивчали їхню мову, поважали звичаї. Однак у тих регіонах Естонії, де мешкають багато росіян, українці не вважають за потрібне естонізуватися – вони зросійщуються.»

Професор із Мюнхена Дарія Тетеріна-Блохина стверджує, що в Німеччині поступово створюється вакуум україністики:

«Це відбувається тому, що старше покоління дослідників відходить, а ті, хто приїздить читати лекції з України, навчають студентів мови – але ж це неправильно, потрібно пропагувати культуру, історію свого народу, як це робив відомий німецький вчений, засновник україністики, мій родич Юрій Бойко-Блохин. Я намагаюсь повернути цю дисципліну до університету. Бо сучасні німці знають про Україну хіба що те, що це корумпована країна – але якби вони приїхали сюди, то переконалися б, що українці інші, ніж вони собі уявляють, і вони здатні виконувати таку роботу, яку на Заході роблять хіба що за великі гроші, без винагород, які тут розкопки(археологічні) студенти роблять…»

Національний університет "Острозька академія"
Президент Українського Історичного товариства Любомир Винар, котрий щойно повернувся із міжнародного конгресу україністів у Луцьку, видав у співпраці з Острозьким Інститутом діаспори серію книг з української історії та історіографії, і нині продовжує видавничу роботу. Він стверджує, що після помаранчевої революції влада в Україні набагато більше сприяє цим зв’язкам, однак проблем ще достатньо:

«В Україні створено вже 10 осередків товариства в різних областях. У цьому році зарубіжні українці готуються разом з нами відзначати 140-ліття Михайла Грушевського та 425-річчя Острозької Біблії».

Пан Винар вірить, що незабаром в для зарубіжних українців настане час, коли Українська держава підтримуватиме їхні культурні почини та наукові дослідження реальними кроками».

Конференція завершилась презентацією кількох унікальних видань – «Співпраця науковців України та діаспори», чотирьох томів Енциклопедії сучасної України, видання Фундації Івана Багряного «Україна в універсамі» та книги «Імена зарубіжних українців у Космосі».
XS
SM
MD
LG