Майже 60 відсотків рівненських студентів дають хабарі викладачам – з’ясувала громадська організація «Антикримінальний вибір».

Провівши соціологічне опитування, Рівненський обласний осередок Всеукраїнської громадської організації «Антикримінальний вибір» оголосив війну хабарництву у вищих навчальних закладах. Для цього її активісти звели тих, чиїм професійним обов’язком є подолання подібного ганебного явища. Пляшка коньяку, банка кави, коробка цукерок і апельсини, різноманітні канцтовари, в тому числі у вигляді дорогих авторучок, рідше – дорога ковбаса – ось стандартний набір студента-хабародавця, з яким він пробивається через недовивчені теми до свого наставника заради омріяної оцінки… Хто винен у ситуації, яка виявилась однаковою у всіх рівненських вищих навчальних закладах ? Як показало опитування, здебільшого – самі студенти, котрі пропонують хабар. Однак буває і по-іншому, коли залік чи іспит перетворюється на терор для групи, аж поки вона не «визріє» до кмітливого рішення:

Студент: - За сесію, здачу екзаменів і заліків, можна було порахувати – скільки це обійдеться – залік 5 гривень, екзамен 10. Дещо сам вивчаєш, а дещо, щоб не гаяти часу, можна заплатити – і це виходить гривень 100-150. Два місяці стипендії – покрив витрати. А решта – твої…

КОР.: - А було, коли викладачі вимагали, чи наводили на думку, що – треба?…

Студент: - З першого разу не складаєш, другого – залишається двоє-п’ятеро стійких, ходять, здають-перездають, а тоді розуміють, що як не даси – то й не здаси… Найбезневинніший хабар у вигляді пакету коштує 50 гривень. Голова обласного осередку «Антикримінального вибору» Сергій Штурхецький вважає, що таке хабарництво є небезпечним у першу чергу для морального здоров’я суспільства, адже з юності такі методи навчають громадян вирішувати питання обхідними маневрами. У результаті можна здогадатися, яких професійних «висот» досягне майбутній педагог, інженер, лікар чи правоохоронець.

Боротьба з хабарництвом поки що показова, у тому числі через перепони Закону, який не дозволяє правоохоронцям провокувати хабар задля виявлення порушників. Потрібно, щоб сам студент написав заяву. Тому, як розповів виконувач обов’язків начальника відділу боротьби з організованою злочинністю і корупцією управління Служби Безпеки у Рівненській області Олександр Андрійчук, найгучніша справа стосовно хабарника-викладача, зафіксована у Рівному, насправді такою не є:

Андрійчук: - У 2005 році викладач Рівненської філії Бережанського агротехнічного інституту був засуджений до п’яти років позбавлення волі за кілька сотень взятих від студента гривень за складання іспиту.

Пан Олександр пропонує студентам звертатися до міліції й СБУ. –Студент Рівненського державного гуманітарного університету, депутат Рівненської міськради Віталій Шабулін вважає таку пораду недоцільною:

Шабунін: - Ну який студент піде в СБУ говорити на викладача? Це нереально. «Стукнути» на свого декана – означає поховати своє майбутнє в цьому ВНЗі. Чи декана засудять – це ще питання, а тобі там ще вчитися…

Незабаром в університетах – жнива, котрі настають щороку з дозріванням випускників. Це окрема категорія хабарництва. Котра вимірюється не десятками і сотнями, а тисячами гривень з батьківських кишень. Заступник начальника обласного управління освіти і науки Галина Майборовська вважає, що прийняття без вступних іспитів на навчання призерів національних олімпіад та випробування у вигляді письмового тестування суттєво зменшує «ліві» можливості для вступу нездар. На жаль, у нинішньому році тільки незначна частина вищих навчальних закладів використовує подібні технології вступу.