Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 13:02

“Звуки життя”: Зі шкільного двору.


Київ, 26 травня 2006 року. Білі банти, сльози, схвильовані батьки, учні, вчителі - це в українських школах розпочалася пора "останніх дзвоників". Під дзенькіт мідного дзвіночка випускники дві тисячі шостого прощаються з шкільною десятирічкою. З якими почуттями вони залишають шкільні парти? Що чекає їх в дорослому неучнівському житті? Як подолати стрес від прощання зі школою? Про це сьогодні говорять “Звуки життя” - "Зі шкільного двору". З вами Надія Шерстюк.

Пам’ятаю себе на останній шкільній лінійці. Сльози радості зі сльозами суму. Спілкуєшся з однокласниками і боїшся розплакатися. І такі емоції щороку. У цьому переконалася кореспондентка “Звуків життя” Наталка Коваленко, побувавши на останньому дзвонику в одній зі столичних шкіл.

Аудіозапис програми. Перший випуск:

Для випускників шкіл-інтернатів настали “гарячі деньки”. Хоча серед них вистачає обдарованих учнів, шансів поступити до престижних вузів – невеликі. Яким би ти не був відмінником, без допомоги тата з мамою можеш розраховувати в основному на ПТУ. В одній зі столичних шкіл-інтернатів побував кореспондент “Звуків життя” Микола Закалюжний.

Аудіозапис програми. Другий випуск:

“Останній-перший дзвоник”, “перша вчителька”, святкові лінійки – все це символи радянської освіти, яка дісталися у спадок незалежній Україні. А за кордоном, наприклад у Британії – інші шкільні традиції, зазначає кореспондент Радіо Свобода у Лондоні Олекса Семенченко. Щоправда, як і в Україні, на Туманному Альбіоні полюбляють проводити випускні вечори.

Аудіозапис програми. Третій випуск:

Батькам варто готувати своїх чад до останнього дзвоника ще з перших класів, - переконує психолог Олександр Губенко. Тобто, варто виховувати не маминих синків чи донечок, а самостійних, наполегливих, мислячих особистостей, які, зійшовши зі шкільного двору, міцно стоятимуть на ногах.

Аудіозапис програми. Четвертий випуск:
XS
SM
MD
LG