Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 02:11

Життя в кредит скасовується (чи обмежить Нацбанк валютне кредитування банками підприємств і населення?)


Кирило Булкін Гості: В’ячеслав Юткін - генеральний президент Національного резервного банку “Україна”; Олександр Сугоняко - президент Асоціації українських банків.

Аудіозапис програми:

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)

Київ, 31 травня 2006 року.

Кирило Булкін: - Ви слухаєте “Вечірню Свободу”. У студії ведучий Кирило Булкін. Вітаю вас!

Сьогодні наша тема така: “Життя в кредит скасовується (чи обмежить Нацбанк валютне кредитування банками підприємств і населення?)”.

Гостями студії є президент Національного резервного банку “Україна” В’ячеслав Юткін та президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко.

Дякую, панове, за те, що зголосилися взяти участь у програмі!

Я нагадую нашим слухачам такий телефон студії: 490-29-05. Телефонуйте і ставте запитання нашим гостям!

Ну, а зараз переходимо до теми.

Останнім часом у ЗМІ поширюється інформація про намір НБУ обмежити валютне кредитування банками населення і підприємств через незбалансованість між активами і пасивами у банківській системі.

Чи справді є підстави для поширення таких чуток, якими зараз повняться ЗМІ? Чи дійсно такі заходи будуть вжиті? Олександр Сугоняко: - Мені не подобається взагалі, коли з’являються будь-які чутки про фінансову систему. Гроші люблять тоді, коли правда і спокій там панують.

Не можна говорити про обмежене. Тим більше обмеження через незбалансованість пасивів.

Існує справді реальна проблема, яка пов’язана з так званою доларизацією нашої економіки. Останнім часом частка долара в оборотах у нас зростає. Це природно непокоїть НБУ.

-Пане Сугоняко, якщо цифри до цього застосувати, то яка частка долара в обігу? Яка нормальна?

Олександр Сугоняко: - Нормальна – це коли там нуль, якщо взяти європейські країни. У нас 37%. Це дуже багато. Навіть під час президентських виборів було менше.

Це говорить про те, що зростає недовіра до влади. Справді у нас є проблеми, пов’язані з формуванням коаліції. Американській владі довіряють більше, аніж українській. Це непокоїть НБУ. Це проблема.

Це взагалі професійне питання, яке наших слухачів, мені здається, не дуже мало б турбувати. Не буде заборони однозначної, от так, що з сьогодні на завтра ніякого кредитування. Як так може бути, якщо в пасивах банків є відповідно 30%-40% валюти? Значить, вона з’являється і в активах. Вони змушені балансувати, і вони й будуть балансувати.

- Про заборону, зрозуміло, ми не говоримо, але, можливо, якесь обмеження буде.

Пане Юткін, може Ви проясните цю ситуацію?


В’ячеслав Юткін: - Про цю загрозу зараз дуже багато говорять. Можна зрозуміти пересічного українця, який зараз поспішає взяти кредит у валюті, бо цим самим він 3-4% заощаджує. Це безперечно.

Я думаю, що якщо ця ситуація буде все ж таки мати місце у вересні, то ми будемо свідками нової ситуації на ринку кредитування. Трошки зменшиться попит на житло, бо кредити будуть дорожчими і кредити будуть ще менш доступнішими для пересічного українця, ніж вони є зараз.

Цій ситуації є пояснення як економічне, так з точки зору регулятора, бо приклад ми бачимо на українському ринку. Наприклад, крах Київського універсального банку, який мав місце два місяці тому. Якщо ми подивимося на структуру активів і пасивів, про який говорив пан Олександр, то ми побачимо, що банк, статутний капітал якого був найменшим серед українських банків, видавав кредити до 2015 року саме у валюті, а мав гривневі депозити терміном тільки на рік.

Це веде до краху багатьох банків. І НБУ не може пройти повз це явище. Звичайно, він шукає якийсь вихід.

- Тобто, такі кроки НБУ будуть виправдані, вони тільки до позитивного результату для економіки в цілому можуть призвести?

Олександр Сугоняко: - Так. Але, скажімо, у нас під час дискусії в асоціації за участі голови НБУ, голови ради НБУ і 12 банків Володимир Семенович був здивований, мовляв, звідки на вересень рішення ухвалені, я ще не вирішив, а про це всі говорять.

У крайньому випадку там було домовлено, що ці кроки будуть обговорюватися для того, щоб зняти будь-які проблеми при запроваджені цих кроків. Мова йде ж про те, якщо це запроваджувати продумано, то це не відчують ні банки, ні наші клієнти.

В’ячеслав Юткін: - Чому вересень? Бо декілька разів у пресі були з посиланням на заступників Володимира Семеновича такі інтерв’ю.

Звичайно, цей захід буде мати широке обговорення і будуть, мабуть, думки банкірів.

Я не думаю, що буде так, що 100% буде заборонено кредитувати фізичних осіб у валюті. Але те, що буде якесь обмеження, то я думаю, що це безперечно. Ми бачимо, що немає іншого виходу.

Але, я повторюю, для того, щоб взяти кредит і заощадити відсотки, то треба розуміти, що це зробити буде дуже важко.

Кирило Булкін, В’ячеслав Юткін, Олександр Сугоняко
-Поясніть для нефахівців, як чітко визначити поняття валютного кредиту? Адже, наприклад, голова Нацбанку роз’яснює, що кредити на авто чи квартиру не є валютними, тому що отримувач одразу переводить гроші в гривні, а тоді купує те, що йому треба, саме за гривні.

В’ячеслав Юткін: - Звичайно, з цим можна сперечатися. Хоч істина теж є в словах пана Стельмаха. Але все ж таки первинний крок громадянина, який бере кредит у валюті, то він все ж таки бере валюту. І за кваліфікацією кредиту, яку ми подаємо до НБУ, - це все ж таки валютний кредит.

Але це не завжди. Кредити беруться не тільки для того, щоб купувати квартиру чи авто. З авто - то так, але з квартирою ми бачимо іншу ситуацію: людина, яка бере валютою, вона і сплачує валютою. Як правило, це вторинний ринок. І це вже дійсно має всі ознаки валютного кредитування. А вторинний ринок – це все ж таки 50% ринку житла в Україні зараз за статистикою, тому все ж таки валютне кредитування житла має під собою ґрунт.

- Є якісь перспективи, що колись цей ринок все-таки перейде на гривні теж? Адже це те ж саме, завелика валютизація ринку, про яку Ви, пане Сугоняко, говорили.

Олександр Сугоняко: - Справа в тому, що НБУ доводиться займатися темою, розв’язання якої (я маю на увазі про доларизацію) є за межами безпосередньо банківської системи і навіть за межами економіки. Це взагалі тема політики. А якщо точніше, то це тема довіри до національної валюти. От цим треба опікуватися. Тільки В.С.Стельмах чи тільки НБУ, чи вся банківська система цю тему не вирішить.

Якщо люди не довіряють владі, вони не довіряють валюті. Це наша загальноукраїнська проблема. Ми мусимо мати таку владу, якій довіряє. І над цим Україна працює.

- Тобто, коли буде стабільна система державна і стабільна влада, жодних несподіванок від неї не будеш очікувати, то тоді автоматично взагалі долар з українського ринку буде витіснений?

Олександр Сугоняко: - Саме так. Будемо мати свою владу, яка буде опікуватися суспільним буттям належним чином, буде довіра в Україні панувати, то буде і гривня панувати разом з довірою.

- Чого чекати на кредитному ринку українцям найближчим часом? Що робити тим людям, які планують брати кредити? Чи є підстави для хвилювання?

В’ячеслав Юткін: - Я думаю, що чекати чогось поганого не слід. І якщо є рішення брати кредит, то треба брати якомога скоріше, бо я не думаю, що найближчим часом відбудуться якісь зміни у зменшенні кредитних ставок по всіх видах кредиту. Я думаю, що вони будуть стабільні.

Можливо, якщо буде це нововведення, яке ми обговорювали так жваво, то вони збільшаться на 0,5%. До 1% .

Олександр Сугоняко: - Наша банківська система динамічно розвивається. Це зараз кажуть так: 1 квітня 2004 року, 1 квітня 2005 року і 1 квітня 2006 року. Кредити населенню: 9,6 млрд. грн. – 2004 рік, 15,6 – 2005 рік, 38,5 млрд. гривень – перший квартал цього року. Наростання йде дуже потужне.

Я думаю, що все більше й більше людей будуть користуватися цими послугами банків. Ми будемо розвиватися.

-Наш час, на жаль, добігає кінця.

Мені залишається лише нагадати, що тему сьогоднішньої “Вечірньої Свободи” обговорювали ведучий Кирило Булкін і гості програми: президент Національного резервного банку “Україна” Юткін та президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко.

Дякую вам, панове, за участь у розмові!

Дякую всім, хто нам телефонував і просто слухав!

До нових зустрічей!

Говорить Радіо Свобода!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG