Сьогодні на Рівненщині та Волині розпочалися заходи зі вшанування пам’яті учасників Брусилівського прориву.

(Звучить молитва)

Серед полеглих під час чотиримісячного Брусилівського прориву - чимало представників різних національностей, їхні чисельні поховання були розкидані по території Великої Волині. Тоді обидві сторони втратили близько півтора мільйона воїнів. Значна частина солдатів і офіцерів як російського південно-західного фронту під командуванням генерала Олексія Брусилова, так і учасників австро-угорських з’єднань, були українцями, котрі жили по різні боку кордону – у Російській та Австро-Угорській імперіях. Внаслідок виснажливих чотиримісячних боїв були зруйновані чимало населених пунктів, особливо на Тернопільщині, господарство і майно селян розорене, населення евакуйоване. Про той воєнний період згадує відомий український письменник Улас Самчук у трилогії «Волинь». Але українці традиційно доглядають місця усіх військових поховань, яких на Рівненщині і Волині близько 60-и. Тож у мітингу-реквіємі взяли участь Надзвичайні і повноважні посли Російської Федерації, Казахстану, Узбекистану, а також делегація з Австрії та військовий аташе посольства Німеччини в Україні. Зокрема, Віктор Чорномирдін відзначив, що тут поховано близько 560 тисяч учасників боїв з боку Російської імперії: : Чорномирдін: «Я вдячний мешканцям, керівникам Рівного та області, за те. що ви бережете і вшановуєте пам’ять, пам’ятники, могили – величезне вам за це спасибі, усім мешканцям Рівненщини».

Представник Австрійського Чорного Хреста» Отто Яус: «Австрійський «Чорний хрест» уже втретє на Волині, цього року ми відвідали багато поховань навіть у невеличких селах, і «Чорний хрест» поставив за мету поставити такий пам’ятник , можливо, це буде в Луцьку. На честь усіх загиблих у Першій Світовій війні».

Серед учасників мітингу було чимало людей, котрі цікавляться історією краю, однак 80-річний рівнянин Антон Бриних прийшов сюди ще й з фотографією батька, котрий був підполковником Брусилівської армії:

Бриних: «Мій батько, теж Антон Бриних, учився в Острозі на священика, але втік з останнього курсу до юнкерського училища. Як тільки почалась війна – пішов на фронт, і увесь цей час був на передовій. Дядько Володимир також брав участь у цих боях. А ми з дружиною відшукали в лісі між Рівненською та Волинською областями величезний цвинтар, куди, як розповідав мені батько, звезли кілька тисяч убитих з усіх навколишніх сіл…» Упродовж двох днів мітинги-реквієми відбудуться у місцях найбільш масових поховань учасників Брусиловського прориву. У Волинському краєзнавчому музеї відкрито пересувну фотовиставку «Перша світлова війна на Волині і Галичині», у Волинському державному університеті відбувається науково-практивна конференція «Західна Україна в роки першої світової», - а ще до цієї дати в Луцьку видано книгу з фактами, цифрами і документами, карту-схему бойових дій на території Волинської області 1916 року.