- Як Ви оцінюєте звернення Президента України до журналістів?
- На цій прес-конференції не було нового мессиджу, не було нової інформації. Це була чергова прес-конференція, на якій ми не почули якихось новин від нього.
- Президент на цій прес-конференції сказав, що професійно вершити свою справу можуть лише патріоти, що "немає нейтральних журналістів-станочників, яких посадили за стіл, щоб вони писали чи то про машину першої дружини Ющенка, чи на якусь іншу тему." Як Ви сприйняли ці слова?
- Це чергова спроба Президента повчати журналістів. Вона відслідковується від прес-конференції до прес-конференції. Скажу Вам відверто, що журналісти на такі повчання не особливо реагують. Тобто, кожен робить свою справу. А апеляція президентської гілки влади до іншої гілки влади, до журналістської, є лише, як мені здається, порадами. Тобто, вони журналістським загалом не сприймаються як якісь накази.
- Президент України заявив, що його родина не причетна до інциденту з прокурором Олександром Кузовкіним. Деякі мас-медіа стверджували, що до побиття прокурора нібито причетний син Ющенка, а міністр внутрішніх справ це заперечує. Ви, як журналіст, уважно стежите за родиною Ющенка. Де тут правда у цій історії, що Вам відомо?
- Я окреме розслідування не проводив, але спілкувався з дуже багатьма людьми. От версія така вимальовується із цих спілкувань: в інцидент справді був залучений автомобіль, який був зареєстрований на першу дружину Ющенка і на ньому пересувалися так звані охоронці Ющенка, представники приватної фірми, які здійснюють його охорону. І вони брали участь у цьому інциденті, як я можу розуміти зі спілкування з представниками влади. А самого Ющенка-молодшого в машині не було, можливо він був у ресторані тому ж, навпроти якого це все відбулося, або в іншому якомусь закладі.
- Ви відомі гучними розслідуваннями і Вас за це хвалять і цінують. Але, з іншого боку, дехто закидає, що в гонитві за сенсацією і славою Ви порушуєте право політиків на приватне життя. Якими моральними засадами Ви керуєтеся, коли обираєте тему своїх розслідувань?
- Мені здається, що політики, коли стають ними, їм варто забувати про таке поняття як право на приватне життя в сенсі матеріальних благ, якими вони володіють. Тобто, всі їхні матеріальні блага, вони в будь-який момент можуть стати предметом інтересу журналістів і вони мають бути готові відповісти на запитання.
- А де межа, на Вашу думку, між бульварною журналістикою і серйозною? Де тут грань, яку не варто переступати?
- Межа тут у тому, що якби ми, наприклад, почали аналізувати дівчину Андрія Ющенка, її зовнішні характеристики або колір її помади, то це жовта журналістика. А коли ми аналізуємо машину, якою він їздить, враховуючи його вік, освіту і місце роботи невстановлене, то це вже не є жовта журналістика, а журналістика серйозна, мені здається.
- Ви лауреат цьогорічної премії "За поступ у журналістиці" імені Олександра Кривенка. Що потрібно для поступу в українських мас-медіа?
- Ключовим, як мені здається, є руйнувати бар''єри, які деякі люди називають правом на приватне життя. Чим більше є тем відкритих у суспільстві, тим здоровішим є це суспільство. Якщо Ви відкриєте німецьку газету "Більд" або британську "Сандей Таймс", то величезні фотографії всіх можливих родичів королеви або канцлера з''являютьcя в цих виданнях і ніхто з них не вважає це якимось кричущим зазіханням на приватне життя. І канцлер Шредер дає інтерв''ю перед виборами саме "Більду", тому що він розуміє, що це найвпливовіше видання, оскільки воно цікаве найбільшій частині німецьких виборців.
- Щодо впливовості, то тут можна посперечатися...
- Я не закликаю орієнтуватися на "Більд", але просто ці приклади, які я навів, вони вказують на те, що наявність табу є ознакою тоталітарного суспільства, а відсутність табу є ознакою ліберального суспільства. Тобто, ніхто не каже, що треба підстерігати Тимошенко на виході з магазинів, або заглядати їй у будинок у вікна. Але чим менше є заборонених тем у суспільстві, тим це суспільство є здоровішим. - У День журналіста Радіо Свобода поцікавилося у своїх слухачів і читачів інтернету, як вони оцінюють стан свободи слова в Україні? Є такі варіанти відповіді: все як за часів Кучми, повна свобода слова і третій варіант - ЗМІ вільніші, але є випадки тиску на журналістів. Якою буде відповідь Сергія Лещенка?
- Між другим і третім, тобто повна свобода і відносна свобода.
- На цій прес-конференції не було нового мессиджу, не було нової інформації. Це була чергова прес-конференція, на якій ми не почули якихось новин від нього.
- Президент на цій прес-конференції сказав, що професійно вершити свою справу можуть лише патріоти, що "немає нейтральних журналістів-станочників, яких посадили за стіл, щоб вони писали чи то про машину першої дружини Ющенка, чи на якусь іншу тему." Як Ви сприйняли ці слова?
- Це чергова спроба Президента повчати журналістів. Вона відслідковується від прес-конференції до прес-конференції. Скажу Вам відверто, що журналісти на такі повчання не особливо реагують. Тобто, кожен робить свою справу. А апеляція президентської гілки влади до іншої гілки влади, до журналістської, є лише, як мені здається, порадами. Тобто, вони журналістським загалом не сприймаються як якісь накази.
- Президент України заявив, що його родина не причетна до інциденту з прокурором Олександром Кузовкіним. Деякі мас-медіа стверджували, що до побиття прокурора нібито причетний син Ющенка, а міністр внутрішніх справ це заперечує. Ви, як журналіст, уважно стежите за родиною Ющенка. Де тут правда у цій історії, що Вам відомо?
- Я окреме розслідування не проводив, але спілкувався з дуже багатьма людьми. От версія така вимальовується із цих спілкувань: в інцидент справді був залучений автомобіль, який був зареєстрований на першу дружину Ющенка і на ньому пересувалися так звані охоронці Ющенка, представники приватної фірми, які здійснюють його охорону. І вони брали участь у цьому інциденті, як я можу розуміти зі спілкування з представниками влади. А самого Ющенка-молодшого в машині не було, можливо він був у ресторані тому ж, навпроти якого це все відбулося, або в іншому якомусь закладі.
- Ви відомі гучними розслідуваннями і Вас за це хвалять і цінують. Але, з іншого боку, дехто закидає, що в гонитві за сенсацією і славою Ви порушуєте право політиків на приватне життя. Якими моральними засадами Ви керуєтеся, коли обираєте тему своїх розслідувань?
- Мені здається, що політики, коли стають ними, їм варто забувати про таке поняття як право на приватне життя в сенсі матеріальних благ, якими вони володіють. Тобто, всі їхні матеріальні блага, вони в будь-який момент можуть стати предметом інтересу журналістів і вони мають бути готові відповісти на запитання.
- А де межа, на Вашу думку, між бульварною журналістикою і серйозною? Де тут грань, яку не варто переступати?
- Межа тут у тому, що якби ми, наприклад, почали аналізувати дівчину Андрія Ющенка, її зовнішні характеристики або колір її помади, то це жовта журналістика. А коли ми аналізуємо машину, якою він їздить, враховуючи його вік, освіту і місце роботи невстановлене, то це вже не є жовта журналістика, а журналістика серйозна, мені здається.
- Ви лауреат цьогорічної премії "За поступ у журналістиці" імені Олександра Кривенка. Що потрібно для поступу в українських мас-медіа?
- Ключовим, як мені здається, є руйнувати бар''єри, які деякі люди називають правом на приватне життя. Чим більше є тем відкритих у суспільстві, тим здоровішим є це суспільство. Якщо Ви відкриєте німецьку газету "Більд" або британську "Сандей Таймс", то величезні фотографії всіх можливих родичів королеви або канцлера з''являютьcя в цих виданнях і ніхто з них не вважає це якимось кричущим зазіханням на приватне життя. І канцлер Шредер дає інтерв''ю перед виборами саме "Більду", тому що він розуміє, що це найвпливовіше видання, оскільки воно цікаве найбільшій частині німецьких виборців.
- Щодо впливовості, то тут можна посперечатися...
- Я не закликаю орієнтуватися на "Більд", але просто ці приклади, які я навів, вони вказують на те, що наявність табу є ознакою тоталітарного суспільства, а відсутність табу є ознакою ліберального суспільства. Тобто, ніхто не каже, що треба підстерігати Тимошенко на виході з магазинів, або заглядати їй у будинок у вікна. Але чим менше є заборонених тем у суспільстві, тим це суспільство є здоровішим. - У День журналіста Радіо Свобода поцікавилося у своїх слухачів і читачів інтернету, як вони оцінюють стан свободи слова в Україні? Є такі варіанти відповіді: все як за часів Кучми, повна свобода слова і третій варіант - ЗМІ вільніші, але є випадки тиску на журналістів. Якою буде відповідь Сергія Лещенка?
- Між другим і третім, тобто повна свобода і відносна свобода.