Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 04:48

Українсько-польське примирення, започатковане президентами у Павлокомі, знаходить відгук серед польського суспільства.


Єва Поштар Варшава, 7 червня 2006 (RadioSvoboda.Ua) – У Польщі за підтримки влади та Європейського Союзу мають відновити українські церкви. Польський уряд виділяє близько 100 тисяч євро на цей проект, який має продовжити справу порозуміння та примирення між двома народами. Після примусового виселення українців з їхніх етнічних земель на території Польщі у 1946-47 роках, храми, які залишилися без опіки, руйнувалися самі або були знищені.

Корінне українське населення впродовж століть будувало православні та греко-католицькі храми на сході Польщі. Тепер разом з поляками їх будуть відновлювати. У прикордонних районах, де історія наших відносин ще досі болюча, відроджується дух співпраці.

В околицях Томашова Люблінського, у люблінському воєводстві, яке межує із Україною, місцева влада вирішила відновити українські церкви. У порозумінні з владою Белза, Угнова, Варяжа і Угринова та за сприяння фондів ЄС, українці та поляки хочуть утворити транскордонні туристичні маршрути до старих церков.

Про плани співпраці у цій ділянці розповідає для Радіо Свобода секретар районної ради в місцевості Долгобичів, Станіслав Стащук.

- Після розмов із українськими властями з другого боку кордону, ми уклали договори, щоб разом зберігати архітектурні пам''ятки. Між іншим, в Долгобичеві за допомогою фондів ЄС в українській церкві хочемо утворити Музей сакрального мистецтва.

Польське Міністерство культури фінансово підтримує плани відновлення українських церков вздовж українсько-польського кордону. Лише на ремонт найбільшої у Польщі дерев"яної церкви, у Длужневі біля Томашова виділено біля сто тисяч євро.

Самоврядні власті не хочуть пасти задніх. «В рамках своїх фінансових можливостей ми допомогли у відновленні каплички в Белзі», - із гордістю заявляє пан Станіслав Стащук.

Нещодавно перемисько-варшавський митрополит УГКЦ Іван Мартиняк нагородив церковною відзнакою римо-католицького пароха малої місцевості біля Грубешова за те, що він відновив українську церкву, зберігаючи її східну архітектуру та іконостас. Справа у тому, що більшість церков, які залишилися там, де жили українці, тепер у володінні римо-католицьої церкви.

В містечку Балигород у Прикарпатті, де у сорокових роках було гостре українсько-польське протистояння, громадське товариство поляків відновляє і цю українську церкву.

Польсько-українське порозуміння зміцнюється і через інші спільні проекти. В університетах таких міст, як Холм чи Перемишль, що на польсько-українському пограниччі, відкриваються кафедри української філології. У місцевості Дуб''єнце, що поблизу Холма, в рамках програми "Пізнання і приязнь" за участю влади Луцька ліцеїсти вивчатимуть українську мову.

У всіх цих місцях, так як у Павлокомі, люди зазнали горя у післявоєнні роки. Однак нова дійсність у відносинах Польщі та України, клімат Помаранчевої революції, жести, започатковані президентами Віктором Ющенком та Лехом Качинським, приносять реальні зрушення в українсько-польському зближенні.
XS
SM
MD
LG