Р. П.: Я б сказав що вона необхідна більше, звичайно, Грузії. Тому що Грузія, по -перше, маленька країна і багато де в чому залежить від Росії і насамперед в економічних стосунках... Та й економічна ситуація в Грузії досить складна тепер. І звичайно, в Тбілісі хочуть, щоб ситуація нормалізувалася. І Саакашвілі хоче цього насамперед. Але я думаю, що в Грузії навряд чи є багато оптимістів, котрі вважають, що Путін піде на поступки.
В.З. : Росія за останні 10-15 років завжди мала якісь свої інтереси щодо Грузії. Чи змінилося щось тут, чого хоче Росія у стосунках з нинішньою Грузією?
Р.П.: Я не згоден з тим, що позиція Росії щодо Грузії та й щодо Закавказзя в цілому була коли-небудь визначеною, певною. Насправді незгоди між міністерствами в Москві завжди існували. І сьогодні також вони є, я думаю. Проблема, як висловлюються грузини, в тому, що вони не розуміють, чого хоче Росія.
В.З.: У парламенті Грузії опозиція напередодні зустріч Путіна з Саакашвілі висловилася так, що ідеально було б у стосунках з Москвою йти за формулою "Альтернативи вступу Грузії до НАТО немає і немає альтернативи добрим стосунками Грузії з Росією". На Вашу думку, така реальність можлива?
Р. П.: Ну звичайно, що ні. Судячи зі слів російських депутатів на адресу України, вони щоразу різко критикують позицію України. І звичайно, у цьому плані позиція російських депутатів щодо Грузії така ж сама. Це для них просто неприйнятно. Але реально, якщо Грузія хоче нормальних стосунків з Росією, необхідно, я вважаю , щоб грузини трошки думали не лише про свої інтереси, але й про інтереси Росії.
В.З. : А чи не може бути так, що Путін використає цю зустріч з Саакашвілі лише як піар – крок у час свого головування у Групі Восьми, мовляв, бачите - Москва веде діалог і з сусідами?
Р. П.: Можливо. Це не виключено. Але з іншого боку, це факт, що є тиск на Росію збоку, щоб покращились стосунки Москви з колишніми республіками СРСР. Європа хоче цього і Вашинґтон також, як ми нещодавно чули, коли у Вільнюсі пан Чейні різко критикував Росію.
В.З.: І все ж таки, у чому важливість цієї зустріч президентів для обох країн?
Р. П.: Я думаю, що сьогодні не буде така важлива зустріч між ними. Це буде перший крок. Звичайно, дуже важливий крок вперед для них. Було б забагато очікувати від Путіна чи від Саакашвілі серйозних поступок. Особливо щодо територіальної цілісності Грузії, у питаннях конфліктів в Південній Осетії, Абхазії. І звичайно ж, в економічних стосунках. Що можуть, наприклад , відразу після цього “Боржомі” пустити в Росію. Я дуже сумніваюсь у цьому.
В.З. : Росія за останні 10-15 років завжди мала якісь свої інтереси щодо Грузії. Чи змінилося щось тут, чого хоче Росія у стосунках з нинішньою Грузією?
Р.П.: Я не згоден з тим, що позиція Росії щодо Грузії та й щодо Закавказзя в цілому була коли-небудь визначеною, певною. Насправді незгоди між міністерствами в Москві завжди існували. І сьогодні також вони є, я думаю. Проблема, як висловлюються грузини, в тому, що вони не розуміють, чого хоче Росія.
В.З.: У парламенті Грузії опозиція напередодні зустріч Путіна з Саакашвілі висловилася так, що ідеально було б у стосунках з Москвою йти за формулою "Альтернативи вступу Грузії до НАТО немає і немає альтернативи добрим стосунками Грузії з Росією". На Вашу думку, така реальність можлива?
Р. П.: Ну звичайно, що ні. Судячи зі слів російських депутатів на адресу України, вони щоразу різко критикують позицію України. І звичайно, у цьому плані позиція російських депутатів щодо Грузії така ж сама. Це для них просто неприйнятно. Але реально, якщо Грузія хоче нормальних стосунків з Росією, необхідно, я вважаю , щоб грузини трошки думали не лише про свої інтереси, але й про інтереси Росії.
В.З. : А чи не може бути так, що Путін використає цю зустріч з Саакашвілі лише як піар – крок у час свого головування у Групі Восьми, мовляв, бачите - Москва веде діалог і з сусідами?
Р. П.: Можливо. Це не виключено. Але з іншого боку, це факт, що є тиск на Росію збоку, щоб покращились стосунки Москви з колишніми республіками СРСР. Європа хоче цього і Вашинґтон також, як ми нещодавно чули, коли у Вільнюсі пан Чейні різко критикував Росію.
В.З.: І все ж таки, у чому важливість цієї зустріч президентів для обох країн?
Р. П.: Я думаю, що сьогодні не буде така важлива зустріч між ними. Це буде перший крок. Звичайно, дуже важливий крок вперед для них. Було б забагато очікувати від Путіна чи від Саакашвілі серйозних поступок. Особливо щодо територіальної цілісності Грузії, у питаннях конфліктів в Південній Осетії, Абхазії. І звичайно ж, в економічних стосунках. Що можуть, наприклад , відразу після цього “Боржомі” пустити в Росію. Я дуже сумніваюсь у цьому.