Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 22:34

Олександр Баранівський: Якщо бути відвертим... мені краще працювалося в уряді Єханурова ніж в уряді Тимошенко...<br>Інтерв’ю з міністром аграрної політики.


Марина Пирожук

Аудіозапис програми:

Київ, 16 червня 2006 року.

Олександр Баранівський
Марина Пирожук: - Вітаю всіх!

В ефірі програма “Перед мікрофоном “Свободи”. В студії Марина Пирожук.

Сьогодні нашим гостем є міністр аграрної політики України Олександр Баранівський.

Пане Баранівський, вітаю Вас і дуже дякую, що знайшли час поспілкуватися з нами і з нашими слухачами!

Перше запитання, яке я хотіла б Вам поставити, воно, звісно, стосуватиметься аграрного сектору. Що робитися в цій ділянці зараз?

Олександр Баранівський: - Аграрний сектор працює, як кажуть, у штатному режимі. В нас ніколи не буває вихідних і не буває такої пори року, коли б ми не працювали. Зимою йде підготовка насіння і техніки, працюють люди в тваринництві. Влітку працюємо на полях, рослинницька продукція вирощується, те саме і у тваринництві відбувається. Так що село працює постійно.

Якщо взяти те, що ми маємо на сьогодні, то я хотів би відмітити те, що селяни вперше за багато років відчули хоча б якесь полегшення, увагу держави до галузей сільського господарства.

- А в чому полягає це полегшення?

- Полегшення полягає в наступному. Якщо з посівної кампанії починати, то ми були підготовлені як ніколи до посівної кампанії. У нас були достатні запаси насіння, пального, мінеральних добрив.

Мільярд гривень селяни отримали на підтримку виробництва тієї чи іншої продукції з державного бюджету. Це у 4 рази більше, ніж на цей період було в минулому році.

Потім 3,5 мільярди або на 30% більше отримали кредитних ресурсів. Хоча і важко з кредитами працювати, але все-таки ця робота зрушилася в цьому напрямку.

Зараз на полях визріває чудових врожай. Песимісти, які нам часто намагаються давати оцінку, притому ті, які керували сільським господарством, які його довели до того стану, то їхні оцінки не виправдалися. Ми маємо сьогодні чудову ярину, чудові озимі культури. В нас буде зерна не менше, ніж за останні роки. А, ви знаєте, були рекордні врожаї. В межах до 40 мільйонів тон ми будемо мати в цьому році.

Звичайно, останній тиждень погода не зовсім сприяє знову, але ми надіємося, що з дня на день стане на погоді.

Якщо взяти у тваринництві, то ми за 5 місяців на 120% збільшили реалізацію м’яса. Сьогодні все-таки впали ціни на сало, немає росту ніякого цін по м’ясній продукції, ми утримуємо стабільні ціни на цукор, на хлібобулочні вироби.

- Пане Баранівський, Ви сказали, що все ж таки на селі відбулися певні зміни. Але село й далі залишається біллю України.

Що Ви особисто зробили для того, аби самі селяни відчули якесь полегшення? Тому, що різниця насправді в умовах життя, в матеріальному становищі передовсім, між жителями міста і села далі величезна.

Ви говорили, що село отримало певні кредити. Хто ці кредити отримав? Що Ви особисто зробили, аби самі селяни відчули полегшення в своєму житті?


- Все, що я вам називаю, - це є і моя особиста робота. Тут один, скажімо, ти в полі не воїн. Я працюю разом із селянами. Ми тільки разом можемо вирішити ці проблеми.

Але що стосується державної політики, то основне питання, яке сьогодні ставиться (я його відстоював і відстоюю, і буду відстоювати), - це підтримка нашого товаровиробника, українського. Це означає, що ми все робимо для того, щоб державна підтримка бюджетна виробництва продукції була на рівні наших сусідів. Це означає те, що ми сьогодні ведемо досить серйозну роботу по освоєнню ринків наших сусідів. Ми захистили свій ринок від неякісної продукції і від тієї, яка нам просто непотрібна в Україні. Ведеться постійна робота.

Ми реформували наші освітні заклади всі протягом року. Ми утворили на базі 113 коледжів і 22 університетів 15 університетських центрів. Це зовсім нова якість підготовки молодих спеціалістів.

На сьогодні ми маємо 60% практики в навчальному процесі і тільки 40% теорії і лабораторних. А це було навпаки: ми мали 80% теорії і лабораторних і майже не мали практики або вона сягала 20%. Це проведена дуже велика робота в цьому напрямку.

Коли ми говоримо, що на 120% зросло виробництво м’яса, то треба віддати належне селянам і всім виробникам, політиці міністерства. Ми за минулий рік побудували 300 нових комплексів тваринницьких і реконструювали старі. Ми сьогодні збільшили більше, як на 1,5 мільйона поголів’я свиней за цей період. За цим стоїть величезна робота.

Разом з тим ми провели велику роботу у зміні структури посівних площ. Ми маємо більше, вже 500 тисяч гектарів ріпаку, ми маємо більше 600 тисяч гектарів сої. Це говорить про те, що культури, так званні олійні, білкові сьогодні завойовують своє місце в Україні.

Сьогодні всі виробники розуміють, зокрема, що повинні не просто зерно вирощувати, а вирощувати високобілкову продукцію, на якій можна отримати хороші надої молока і м’яса.

Я хотів би сказати, що ми сьогодні вже зіштовхнулися з проблемою, коли у нас перевиробництво яєць – ми маємо більше, ніж 270 яєць на душу населення.

- А чому тоді такі високі ціни на яйця?

- А хто Вам сказав, що високі ціни на яйця?

- Це я Вам кажу як споживач.

- Я Вам скажу як споживачу, що подивіться, якою була ця ціна в минулому році і яка вона в цьому році. Ціна повинна бути та, яка дає можливість виробляти цю продукцію.

Ми як споживачі хотіли б все безкоштовно навіть мати. Але ж Ви не кажете, що туфлі дорогі, Ви ж не кажете про те, що проїзд у транспорті дорогий чи одежа дорога, а кажете, що яйця дорогі...

- І туфлі бувають дорогі.

- Воно має свою ціну. Треба порівнювати з тим, що було, з тим, що є.

- Пане Баранівський, Ви змалювали досить привабливу картину в сільськогосподарському секторі. Врешті Україна завжди хвалилася і своїми продуктами сільськогосподарського характеру.

Але Росія не так давно заборонила експорт з України на деяку сільгосппродукцію. Чому Україна тоді не змогла протиставити Росії серйозні козирі, аби та не знущалася над аграрним сектором України?


- По-перше, я далекий від того, що у нас в селі ідеальна ситуація. Я веду мову про те, що вона поліпшується, що вона покращується. Для того, щоб вона стала хорошою, на рівні, скажімо, європейських країн, нам ще треба докласти багато праці і це праця не одного року.

Що стосується відносин з Росією, то робота велика ведеться, але це є рішення російської сторони. У російської сторони немає аргументів проти нашої продукції. Вона якісна. Вона набагато якісніша, ніж російська. Але Росія сьогодні...

Це чисто політичне їхнє рішення. Хіба вони тільки сільськогосподарську продукцію обмежили? Два дні тому вони прийняли рішення заборонити нашим людям ввозити яблука на територію Росії, коли раніше там в сумці можна було провести до Росії. Ще проблеми з газом і таке інше.

Це є політичне рішення Росії. В них немає аргументів виставити нам, що наша продукція щось неякісна, чи її не хочуть брати росіяни.

- А ця вся спецоперація, тиск Росії, як Ви кажете, з політичних міркувань - це все помста за Помаранчеву революцію? Чому вони це роблять? Чому росіяни так поводяться з Україною?

- Я не хотів би характеризувати те, чому вони так себе поводять...

- Ви кажете, що політична причина. А всьому є свої пояснення.

- Я пояснив, що це політичне їхнє рішення. Це рішення Росії. Україна себе відносно Росії так не веде.

- Пане міністре, а які збитки Україна зазнала в цій ділянці?

- Порахувати і заявити сьогодні про конкретну цифру це просто нереально, тому що буде відповідна звітність. В кінці року ми будемо бачити. Але те, що в чотири рази скоротився наш експорт до Росії, то це є фактом.

Хоча, як кажуть, худа без добра не буває. Ми зараз почали активно освоювати інші ринки: в арабських країнах, в ЄС.

Склалося так, що був сприятливий ринок в Росії, і всі кинулися на один ринок.

Коли приймаються такі політичні рішення, тоді, звичайно, б’є по економіці країни-експортера.

- Хтось обраховував все ж таки ці збитки від втрат?

- Я не можу сьогодні ще говорити про збитки, хоча реально вони є, тому що зменшився експорт, зменшилося виробництво, особливо твердих сирів, а це вдарило по ціні на молоко, по якій закуповували у селян, воно по селянах вдарило. Так що це явно те, що є.

Я ще раз скажу, що це такий недружній акт сусіда. Я не думаю, що після таких дій Росії у населення України більше з’явилося до них любові.

- Пане міністре, а зараз ця ситуація виправляється, уряд щось робить (я маю на увазі цю проблему в стосунках з Росією), аби врегулювати цю проблему?

- Ми в цьому напрямку працюємо постійно. В нас було дві комісії з Росії. Ми їх запрошували. Вони оглядали, експертували наші підприємства, дивилися якість продукції. Зауважень ми не отримали. Ну, вони так поїхали і, як кажуть, тихо після цих поїздок. Поки вони бажаного результату не дають.

Працює МЗС, працює Мінекономіки. Ми розуміємо, що цей період треба пережити. Треба працювати з Росією, але треба більш активно працювати і на інших ринках.

- Вдається завойовувати інші ринки?

- Так. Я про це вже сказав сьогодні. Наша продукція пішла до Киргизстан, пішла до Казахстану, пішла в Ліван.

- А європейські ринки?

- Ми ведемо розмову з ЄС.

Я недавно був на нараді виробників молочної продукції ЄС. Було більше 250 чоловік. Це відбувалося в Естонії. Я виступив на цьому зібранні. Отримали ми хорошу підтримку. Ми подали свою заявку до вступу в цю європейську організацію нашої молочної спілки.

Ми все-таки зараз з ЄС ведемо перемови про те, щоби нам надали статус асоційованого члена, щоб ми мали вільний доступ до їхніх ринків. Адже, ви ж знаєте, їхній ринок дуже зарегульований, і вони чужих, як кажуть, не пускають на свої ринки. Зараз в цьому напрямку ведеться активна робота також.

- Пане Баранівський, де Вам краще працювалося: в уряді Тимошенко чи в уряді Єханурова?

- Якщо бути відвертим...

- Тільки відвертим.

- ... то в уряді Єханурова.

Йде сьогодні чітко прагматична робота, є розуміння проблем сільського господарства.

В уряді Тимошенко доводилося кожне рішення, необхідне вкрай для села, вибивати просто через акції протесту. Пам’ятаєте, по проблемах цукру, по проблемах м’яса і все інше, які доводилося заходи застосовувати?

- А в чому полягала насправді суть конфлікту, якщо подивитися вже з точки зору вже сьогоднішнього дня?

Тимошенко тоді інкримінували і штучну цукрову кризу, і ручне управління ціновою політикою. Насправді, знову ж таки, для споживачів, для громадян це дуже добре, тому що тоді ріст цін на цукор вдалося зупинити і навіть знизити. Спочатку ціна піднялася, а потім зменшилася.


- Неправда. Якраз тоді було спровоковано підняття цін, тому що тоді вони хотіли ввести цукор-сирець і спровокували підняття цін, щоб було виправдання, чому завозять цукор-сирець з-закордону.

- Але ж зараз ціна на цукор вища, ніж була тоді.

- Але якраз я тоді не дав цього зробити. В нас тоді на складах лежало 110 тисяч тон цукру. Я тоді запитую: чому тоді пані Тимошенко не виконала постанову уряду, яку ми приймали, щоб цукор зі складів віддати в торгівлю? А приймали його до 20 вересня. Тут все було спровоковано.

- А ким спровоковано?

- Я можу сказати, що пані Тимошенко безпосередньо, тому що вона з Терьохіним хотіла ввезти цукор. Я не дав цього зробити.

- Пані Тимошенко наводила інші аргументи, але оскільки її немає в студії...

- Пані Тимошенко дуже рідко казала людям правду.

- Ви кажете, що якраз Тимошенко спровокувала високу ціну на цукор. Чому ж зараз такий дорогий цукор? Він дорожчий, ніж був торік. Я Вам кажу як споживач.

- Я Вам даю відповідь. Чому цукор у 1,5 рази сьогодні дорожчий в Росії, ніж в Україні, чи в Білорусі, чи в ЄС? Суть в тому, що в цьому році цукор-сирець піднявся в ціні удвічі. Ті, хто споживає сьогодні цукор-сирець, вимушені також були підняти ціни відповідно. Цукор-сирець зараз більше йде на виробництво біопалива, біотанолу. Це стало сировиною більше не харчовою, а більше сировиною для енергетики. Відповідно, коли світові ціни піднялися, вони у певній мірі піднялися і в нас, але не так, як у всіх сусідів.

Ще одне. Ніхто не запитує наших виробників цукрових буряків, що чому це для них пальне подорожчало вдвічі за цей період, чому подорожчали мінеральні добрива, чому подорожчала електроенергія. А це все є складовою собівартості.

- Але ж Україна цукрова країна, пане міністре!

- Я Вам ще раз кажу, щоб виростити, виробити цукор треба трактор, треба культиватор, мінеральні добрива і пальне. А воно подорожчало вдвічі. А економіка складається із собівартості.

- Пане міністре, в якій коаліції Ви бачите СПУ з огляду на ті дебати, на ту боротьбу, яка зараз ведеться стосовно створення парламентської більшості і коаліції загалом?

- Мені здається, що формування коаліції йде просто помилково. Справа в тому, що керівництво фракції БЮТ, Юлія Тимошенко, мені здається, вона добре розуміє з першого дня, що вона не буде прем’єром, так як її не підтримують й інші сили після всіх тих подій, які були, коли вона була прем’єром. Скажімо, стосунки з “Нашою Україною”... Це нереально. І я це добре розумію.

Тому сьогодні, мені здається, вона все робить задля того, щоб в опозицію прив’язати і соціалістів. Я не бачу сьогодні необхідності соціалістам бути в опозиції. Це моя власна думка з цього приводу. Я не бачу нічого поганого, коли коаліція буде більш широка.

- Тобто, з Партією регіонів, так?

- Так. Я абсолютно в цьому нічого не бачу поганого. Справа в тому, що ми повинні враховувати те, скільки людей за них проголосували. Для того, щоб примирити Схід і Захід, то треба було б використати цю можливість і дружненько працювати далі.

Коли хтось каже, що в Партії регіонів багато людей, будемо говорити, з темним минулим, то їх не менше у фракції БЮТ. Можемо й в інших фракціях пошукати.

Тому тут треба дивитися прагматично на ці речі. Я думаю, що буде коаліція більш широка.

- А якщо буде ця широка коаліція, пане міністре, як тоді розвиватиметься сектор, яким Ви опікуєтеся? Я маю на увазі з Партією регіонів.

Ви говорили про те, що Україна прагне завоювати європейські ринки, це питання далі й вступу в СОТ. Як тоді в цьому форматі вирішуватимуться проблеми сільськогосподарського сектору?


- Вони будуть розвиватися і вирішуватися, так як і вирішуються сьогодні.

Справа в тому, що не можна розглядити уряд Януковича, який був уособлений в одній особі, була чисто ним підібрана команда і слово прем’єра – це було законом для всіх.

Коаліція, вона буде формувати коаліційний уряд. А це вже не дає можливість якійсь одній політичній силі чи одному із лідерів диктувати волю всім решті. Тоді йде дискусія, йде прагматична оцінка ситуації і приймаються відповідні рішення. Якщо ж будуть прийматися рішення під тиском якоїсь особи, тоді такий коаліційний уряд не зможе працювати, відповідно й розпадеться коаліція. Тому я в цьому небезпеки ніякої не бачу.

- А якщо все ж таки буде створена демократична чи помаранчево-рубінова коаліція, і прем’єром стане Тимошенко, то Ви будете працювати в її уряді?

- Я про це зробив заяву давно, що в уряді Тимошенко, якщо таке станеться, не дай Бог, я ніколи працювати не буду. Сільське господарство її другого прем’єрства не витримає.

- Пане Баранівський, коли Україна нарешті вступить в СОТ, за Вашими прогнозами? Що зроблено зараз вже реально? Бо торік були дуже гучні дебати довкола того, що Україна ще, мовляв, не готова, не всі фракції готові були голосувати за СОТівські закони, за деякі навіть соціалісти не голосували. Чи готова Україна зараз вступати до СОТ?

- Якщо взяти по законодавчому полю, то ми вже працюємо по законах усіх, які є і в наших сусідів, тобто по всіх законах, які діють і в країнах, які входять в СОТ.

Але те, що ми ще не там, нас не прийняли, то для нас не відкриті ринки тих країн. Вони зі своєю продукцією на наш ринок вже йдуть, то нам треба негайно вступати.

Я думаю, що протягом 3-4 місяців ця проблема буде вирішена. В нас не підписаний протокол тільки, по-моєму, з Киргизстаном лишився. Там також чисто з політичних мотивів він не підписується. Буде сесія країн СОТ, то я переконаний, що рішення позитивне буде прийняте.

Разом з тим нам треба сьогодні приймати відповідні рішення далі по захисту нашого ринку, так як це роблять країни, в тому числі і ті, які входять в СОТ.

- Ви сказали щойно, що це теж робиться з політичних мотивів. А що всередині заважає прискорити цей процес інтегрування України в цю організацію?

- Згідно процедури, ми з усіма країнами повинні підписати двосторонні протоколи. Скрізь підписані, не підписаний з Киргизстаном.

Киргизстан, наскільки мені відомо, виставляє єдину претензію, щоб Україна повернула борги Киргизстану, що, мовляв, ці борги колись зробили певні комерційні структури. Жодна держава не відповідає за борги своїх комерційних структур – це справа бізнесу. Тому ці вимоги, які нам Киргизія виставляє, не є обґрунтованими. Я роблю висновок з тієї інформації, яку я маю.

Тому країни СОТ на своїй сесії будуть приймати відповідне рішення, якщо навіть не буде такого протоколу з Киргизстаном.

- Пане міністре, Ви говорили на початку про ціни, цінову політику. Чи будуть рости ціни на окремі продукти харчування влітку, коли почнеться сезон консервації (мова йде передусім про цукор, олію і таке інше)?

- Якихось об’єктивних причин для росту цін я абсолютно не бачу. Якщо, звичайно, не буде росту цін на енергоресурси, пальне, нового витка не буде там на електроенергію, на інші складові собівартості, то ціна рости не повинна, об’єктивних причин для цього немає.

Якщо брати той же цукор, то у нас є цукор в аграрному фонді, є він у державному резерві. Якщо тільки хтось надумається на цьому спекулювати, піднімати ціни, то буде проведена інтервенція на ринок. В нас свого цукру зараз, з того, що є в Україні, за нашими розрахунками, є достатньо до 1 листопада. Хоча з 1 вересня в нас почнеться новий сезон цукроваріння.

В цьому році на 85 тисяч більше посіяно цукрового буряка, ніж в минулому році. Ми очікуємо більший вал буряка і більше виробництво цукру в цьому році.

Якщо брати по олії, то у нас є також сьогодні достатньо і знову 3,5 мільйони гектарів посіяно соняшника, 500 тисяч (я сказав) посіяно редьки олійної. Тобто, у нас буде достатньо буде і сировини, і самої продукції.

Тому ми знову ж таки не бачимо якихось мотивів для росту цін.

Сільська продукція в ціні росте тоді, коли ростуть складові на її, тобто в першу чергу це пальне, мінеральні добрива, техніка і так далі.

Буде все стабільно на цьому ринку, буде стабільна і ціна на сільськогосподарську продукцію.

- Дуже дякую, пане міністре!

А нашим слухачам хочу нагадати, що це була програма “Перед мікрофоном “Свободи” і нашим гостем був міністра аграрної політики України Олександр Баранівський, з яким спілкувалася я, Марина Пирожук.

Дякую Вам, пане міністре!


Всього доброго Вам!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG