“Азатлик!” – “Свобода!” - скандують бизько тисячі осіб, які зранку пікетували приміщення Апеляційного суду Криму, вимагаючи справедливого, на їхню думку, судового рішення. Зіткнення з правоохоронцями розпочалися після того, як суд відмовився допустити на засідання родичів заарештованих. Учасники акції протесту прорвали міліцейський ланцюг і спробували увійти до приміщення суду. Зрештою, окрім адвокатів туди допустили лише двох осіб з-поміж учасників пікету. 
Обидві кримінальні справи, об’єднані потім в одну, тягнуться з березня 2004 року, коли, спершу у Сімферополі група кримськотатарської молоді побилася зі слов’янами, а потім у Симеїзі учасники кримськотатарської “Галявини протесту” напали на журналістів російських телеканалів. У грудні того ж року 6 осіб були засуджені на терміни від півтора до 9 років позбавлення волі.
Вони не визнали себе винними, а лідери Меджлісу назвали вирок політично вмотивованим. За словами Мустафи
Під стінами Апеляційного суду Криму вирують пристрасті
Джемілєва, ці справи були інспіровані з метою дискредитації кандидата у Президенти України Віктора Ющенка, якого підтримували кримські татари. Зрештою, на початку нинішнього року Верховний Суд України скасував рішення нижчих судових інстанцій і повернув справи на перегляд.
Учасники сьогоднішнього мітингу кажуть, що справа “Коттону-Симеїзу” – це продовження радянських репресій проти кримських татар: “Нас виселяли, будинки зносили бульдозерами, нас із дітьми в кайданах кидали у в’язниці, не давали вчитися у школах, казали: “Ми монголо-татар не вчимо!”, але це було раніше. А зараз росте нове покоління дітей, наших внуків. Що чекає їх? Що ж чекає їх?!”
Не має відповіді на це запитання й Ельдар, активіст громадської кампанії “Азатлик-Свобода”. За його словами, жорстоке покарання людей, вина яких не була доведена, мало на меті залякати кримських татар: “Це був карально-показовий суд, щоб залякати усіх інших. Ми це зрозуміли так: в особі цих шести хлопців засудили весь наш народ”.
Обидві кримінальні справи, об’єднані потім в одну, тягнуться з березня 2004 року, коли, спершу у Сімферополі група кримськотатарської молоді побилася зі слов’янами, а потім у Симеїзі учасники кримськотатарської “Галявини протесту” напали на журналістів російських телеканалів. У грудні того ж року 6 осіб були засуджені на терміни від півтора до 9 років позбавлення волі.
Вони не визнали себе винними, а лідери Меджлісу назвали вирок політично вмотивованим. За словами Мустафи
Під стінами Апеляційного суду Криму вирують пристрастіУчасники сьогоднішнього мітингу кажуть, що справа “Коттону-Симеїзу” – це продовження радянських репресій проти кримських татар: “Нас виселяли, будинки зносили бульдозерами, нас із дітьми в кайданах кидали у в’язниці, не давали вчитися у школах, казали: “Ми монголо-татар не вчимо!”, але це було раніше. А зараз росте нове покоління дітей, наших внуків. Що чекає їх? Що ж чекає їх?!”
Не має відповіді на це запитання й Ельдар, активіст громадської кампанії “Азатлик-Свобода”. За його словами, жорстоке покарання людей, вина яких не була доведена, мало на меті залякати кримських татар: “Це був карально-показовий суд, щоб залякати усіх інших. Ми це зрозуміли так: в особі цих шести хлопців засудили весь наш народ”.