Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 15:31

Іран: обіцянки президента залишаються обіцянками.


Зиновій Фрис 24 червня виповнюється рік з часу обрання президентом Ірану Махмуда Ахмадінеджада.

Хто він, Махмуд Ахмадінеджад, котрого в Ірані називають "другом народу", а за межами країни – "другим Гітлером"?

Президенту Ахмадінеджаду 50 років, він народився в Гармсарі, неподалік від столиці. Його батько був ковалем. Нинішній керівник Ірану є доктором наук, його спеціальність – дорожній рух і транспорт. Згідно з офіційною біографією, він добровільно вступив до революційної гвардії, будучи лідером студентського руху, який захопив посольство Сполучених Штатів 1979 року. Пишуть про те, що іранський лідер брав участь у таємних операціях на території Іраку під час війни між двома країнами.

Махмуд Ахмадінеджад прийшов до влади рік тому на популістській платформі і обіцянках служити народові. В очах співвітчизників він насамперед прагне виглядати людиною, що веде простий спосіб життя і бореться з корупцією. Він закрив західні ресторани, заборонив західну музику і наказав, щоб всі мужчини в місті носили бороди і сорочки з довгими рукавами.

Натомість новий іранський керівник пообіцяв електорату "уряд 70-ти мільйонів":

"Без сумніву, уряд, що з"являється з волі народу, буде урядом... дружби і толерантності. Цей уряд служитиме всьому іранському народові".

На відміну від свого попередника, реформіста Мохаммада Хатамі, який говорив про "громадянське суспільство", "верховенство права", президент Ахмадінеджад використовує іншу лексику.

Вона простіша і доступніша для людей, яким достатньо полум"яної промови чи кількох обіцянок вирішити проблеми, приміром, з побудовою спортивних залів для якогось провінційного міста.

Ще один спосіб здобути популярність, на думку спостерігачів, - груба антизахідна і антиізральська риторика, націоналістичні лозунги. Обурення у світі викликали заяви Ахмадінеджада про те, що Ізраїль як державу треба стерти з лиця Землі і що Голокост – це вигадки.

Новий президент Ірану спричинив серйозну міжнародну кризу, відновивши програму зі збагачення урану. Світова спільнота сподівається, що Тегеран відмовиться від своїх ядерних амбіцій, особливо після пропозицій, розроблених п"ятьма країнами Ради Безпеки ООН і Німеччиною. У серпні президент Ахмадінеджад обіцяє дати відповідь, Захід висловлює невдоволення такою повільністю.

Тим часом, у самому Ірані справи йдуть не так, як обіцяв президент перед виборами.

За словами професора політичних наук Тегеранського університету Заде Зібікалама, багато виборців все ще очікують виконання обіцянок Ахмадінеджада: "На жаль, не має не лише конкретних результатів діяльності, а й за перші три місяці іранського року безпрецедентно виросла інфляція. Виглядає, що, крім гарних розмов, уряд Ахмадінеджада не має конкретного плану".

Не тільки політологи й економісти Ірану невдоволені політикою нового іранського президента. Все більше критики лунає з боку відомих політиків. Серед них - колишній президент Ірану Алі-Акбар Хашемі-Рафсаджані та колишній голова Ради національної безпеки Бастані.

Останнього особливо турбує міжнародна криза, що виникла через іранську ядерну програму.

Оглядачі підсумовують, що новий президент Ірану Ахмадінеджад дав свого часу людям надію на вирішення багатьох проблем, на краще життя.

Однак надії все ще залишаються надіями.
XS
SM
MD
LG