Євросоюз має визначитися, чи достатньо місця в його клубі для країн, які мріють там опинитися. Це не стосується Румунії і Болгарії – ці країни вступлять до ЄС, можливо, вже 1 січня 2007-го року, якщо зроблять необхідний поступ. Переговори триватимуть з Туреччиною і Хорватією, однак і їм не гарантований членський квиток у Євросоюзі. Вступ інших країн – приміром, України чи Молдови – залежатиме також і від того, яким буде рішення Євросоюзу щодо його здатності приймати нових членів. Говорить прем’єр-міністр Фінляндії Матті Ванганен:
“Відправна точка – дуже чітка: Євросоюз повинен дотримуватися своїх зобов’язань і гарантувати, що він може прийняти нові країни. Ми не хочемо висувати нові критерії для вступу. Водночас країнам-кандидатам потрібно виконати всі вимоги, які є рівними для всіх країн”.
Глава Єврокомісії Баррозу нагадав, що восени має бути готовою доповідь щодо здатності Євросоюзу розширюватися далі. Він сподівається, що до кінця цього року Брюссель матиме чітку доктрину щодо подальшого розширення. Наразі невідомо, які шанси вступити до ЄС матиме Київ, однак у європейських колах подейкують, що Україна є занадто великодю за розмірами країною, аби її вступ Євросоюз перетравив безболісно. Говорить глава Єврокомісії Баррозу:
“Розширення Євросоюзу не є самозрозумілим процесом. Це – свідомий вибір. Ми розширюємось, тому що це добре для країн, що вступають, і для всієї Європи. Розширена Європа є набагато сильнішою на світовій арені. Ми розширюємося так, щоб зберігалася здатність Євросоюзу працювати”.
Разом з тим під час фінського головування Євросоюз приділятиме велику увагу також відносинам з Росією. У понеділок Баррозу оголосив, що Єврокомісія пропонує розпочати переговори з Москвою щодо нової угоди, яка замінить чинну Угоду про партнерство і співробітництво. Росії пропонують розвивати з Європою енергетичну співпрацю та створити з Євросоюзом зону вільної торгівлі – це може відбутися тільки після вступу Москви до Світової організації торгівлі. Одна з речниць Єврокомісії Емма Адвін нагадала, що Брюссель у новій угоді з Росією порушуватиме також питання демократії, захисту прав людини та верховенства права.
“Відправна точка – дуже чітка: Євросоюз повинен дотримуватися своїх зобов’язань і гарантувати, що він може прийняти нові країни. Ми не хочемо висувати нові критерії для вступу. Водночас країнам-кандидатам потрібно виконати всі вимоги, які є рівними для всіх країн”.
Глава Єврокомісії Баррозу нагадав, що восени має бути готовою доповідь щодо здатності Євросоюзу розширюватися далі. Він сподівається, що до кінця цього року Брюссель матиме чітку доктрину щодо подальшого розширення. Наразі невідомо, які шанси вступити до ЄС матиме Київ, однак у європейських колах подейкують, що Україна є занадто великодю за розмірами країною, аби її вступ Євросоюз перетравив безболісно. Говорить глава Єврокомісії Баррозу:
“Розширення Євросоюзу не є самозрозумілим процесом. Це – свідомий вибір. Ми розширюємось, тому що це добре для країн, що вступають, і для всієї Європи. Розширена Європа є набагато сильнішою на світовій арені. Ми розширюємося так, щоб зберігалася здатність Євросоюзу працювати”.
Разом з тим під час фінського головування Євросоюз приділятиме велику увагу також відносинам з Росією. У понеділок Баррозу оголосив, що Єврокомісія пропонує розпочати переговори з Москвою щодо нової угоди, яка замінить чинну Угоду про партнерство і співробітництво. Росії пропонують розвивати з Європою енергетичну співпрацю та створити з Євросоюзом зону вільної торгівлі – це може відбутися тільки після вступу Москви до Світової організації торгівлі. Одна з речниць Єврокомісії Емма Адвін нагадала, що Брюссель у новій угоді з Росією порушуватиме також питання демократії, захисту прав людини та верховенства права.