Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 08:48

Куди рухається країна і хто очолює її владу через три місяці після виборів?


Кирило Булкін Київ, 4 липня 2006 (RadioSvoboda.Ua) - Регіони погрожують протестами, Єхануров залишається прем’єром, парламент не розпущений, але і не працює... Тож куди рухається країна і хто реально очолює її владу через три місяці після виборів? Про це говорили гості вчорашньої Вечірньої Свободи – голова Центру досліджень політичних цінностей Олесь Доній та голова Громадського комітету національної безпеки України Олексій Толкачов.

На запитання про те, хто утримує владу в Україні через три місяці після виборів, відповісти доволі важко. Адже члени Кабміну мають статус виконувачів обов’язки, Верховна Рада не працює, Конституційного суду немає вже давно, а повноваження Президента обмежені внаслідок Конституційної реформи. Тож аналітики, характеризуючи ситуацію в країні, дедалі частіше вдаються до слова “безвладдя”. На думку голови Громадського комітету національної безпеки України Олексія Толкачова, найбільший вплив на політику наразі мають керівники депутатських фракцій. Пан Толкачов навіть уточнює, яких саме:

“На мій погляд, сьогодні режисурою політики в Україні займається фракція “Нашої України” (я б не сказав, що вона це робить вміло) і Партія регіонів: після того, як вона програла президентські вибори і пішла в опозицію, почала вчитися і приміряти на себе одяг демократичності. Я би не сказав, що вона за змістом переслідує певні демократичні цілі. Але воно добряче одягнене у форму демократичності: нібито опозиція для себе виборює демократичні права. Але це все не більше, ніж вовк в овечій шкірі, ось, власне кажучи, і все”.

Голова Центру досліджень політичних цінностей Олесь Доній з тієї ситуації, що склалася, робить висновок, що стан українського політикуму не відповідає викликам часу та необхідності просування України на шляху євроінтеграції. Говорить Олесь Доній:

“Ми змушені констатувати, що рівень продажності українських політичних списків під час виборів парламентських зашкалював. Цю проблему тепер пожинають усі політичні партії. Коли вони говорять про персоналії з того чи іншого політичного табору, які не підходять на конкретні кадрові пропозиції – потрібно було думати раніше, коли вони цими персоналіями насичували свої виборчі списки. Тепер ці персони не уживаються в одному човні. І на жаль, значній кількості осіб це подобається, бо в процесі безвладдя найбільше процвітають тіньові схеми, напівлегальні схеми, і дуже багатьох влаштовує, щоб не було жодної коаліції, жодного легітимного уряду, а жив постійно діючий уряд вічних виконуючих обов’язки”.

Одним з найочевидніших наслідків невизначеності, що зараз панує в українській політиці, на думку пана Донія, є розчарування виборців:

“Відчувається втома населення від усіх політиків: і помаранчевих, і біло-блакитних. І йде зневіра і зневага до цього політикуму. Я особисто прихильник перевиборів – і парламентських, і президентських”.

Водночас, на думку Олеся Донія, наразі в Україні не видно інших політичних сил та проектів, які могли б прийти на зміну нинішнім політикам і взяти на себе відповідальність за долю України.
XS
SM
MD
LG