Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 22:20

Дніпропетровськ змагається з Києвом.


Юлія Рацибарська Дніпропетровськ, 13 липня 2006 (RadioSvoboda.Ua) - Дніпропетровськ — не перше місто в Україні, але й не друге — кажуть ті, хто тут живе. Принаймні за рівнем цін. Дитсадок для малюка — від 120-ти гривень на місяць, літр кефіру — три-чотири гривні, проїзд у маршрутці — півтори гривні. У рейтингу найдорожчих міст України Дніпропетровськ за першу сходинку може позмагатись зі столицею. У цьому переконані навіть ті, хто у Києві бував давно або й ніколи.

Наталя Усова — найманий працівник у приватній структурі. Її життя, якщо говорити прозаїчно, зводиться до формули: дім-робота-магазин-дім. Розкішшю вважає музичну школу для дитини чи відпочинок у Криму. Цього року дозволили собі з чоловіком поїхати на Азовське море:

“Недавно була в Приморську, біля Бердянська. Бензин там 3.85. Під’їжджаємо до Дніпропетровська — 4.15-4.20. Найдорожче місто після Києва. І продукти, і речі. Якщо порівнювати з Києвом, то ціни там вищі, але й заробітки більші. Ми — батраки. Ми працюємо на багатих. Я от ішла у відпустку, отримала 423 гривні. За квартиру заплатити та на проїзд. Розраховую тільки на чоловіка. Моєї зарплати нам вистачає на три дні”.

Наталя Усова
Олександра Рассказова — учасниця оборони Сталінграда. З часів війни не бувала в інших містах, крім того, в якому живе, тому не має, з чим порівнювати. Третину своєї пенсії витрачає на комунальні платежі, з решти примудряється допомагати дітям і внукам. Речі доношує старі, зі скрині, а на їжу витрачає зовсім мало.

“Я отримую більше, ніж інші, як учасник війни. 600 гривень. У порівнянні з іншими мені живеться краще. Але я маю допомагати дітям і внукам. Що там залишається? На хліб та борщ без м’яса. Черешні коштують 10 гривень, а то й дорожче. Сьогодні дозволила купити собі півкілограмчика. Молоко, хліб, сир… Я навіть не можу дозволити собі торт.”

Тетяні 22 роки. За кілька місяців вона має стати мамою, тому не може собі дозволити купувати і їсти будь-що — треба думати про майбутню дитину.

“Мені здається, що тут дуже дорогі послуги, житло і продукт, приміром овочі. Але тут вина, кава, продукти, які
Олександра Рассказова
продаються в супермаркеті, ті, що не швидко псуються — дешевші, ніж у малих містах. Розкішшю я вважаю придбання житла, побутової техніки, автомобіля. У мене невеликий місячний прибуток — близько тисячі гривень. Половина йде на житло. Чоловік теж небагато заробляє. Але ми вдвох якось тягнемося”.


Можете собі дозволити відвідини боулінг-клубу, дорогих дискотек, ресторанів?

“Це буває дуже рідко, і то якщо у когось день народження, і хтось запрошу. А так, щоб кожен вихідний чи кожен день, то ні”.

Однак на відпочити і розважитись у Дніпропетровську можна на зовсім невелику суму. І є люди, які це вміють робити.

Євген працює продавцем у магазині. Зароблені гроші витрачає на найнеобхідніше, зате купує книги і ходить до театру.

Тетяна
“Ціни на квитки до театрів — від двох гривень. Похід у кіно клуб, де демонструється виключно кіно класика світова, коштує п’ять гривень. Книжки — дорожче. Тут не дозволиш собі всього, чого хочеш. Виставки взагалі ж іноді працюють безкоштовно”.

Задарма або за суто символічну плату у Дніпропетровську можна отримати чимало речей і вражень. За гривню — проїхатись на старовинному трамваї, за три — поглянути на місто з висоти підвісної дороги, або просто — посидіти на оновленій Набережній і помилуватися Дніпром. За це ніхто плати не бере.
XS
SM
MD
LG