Гості Свободи: народні депутати України Анатолій Матвієнко (“Наша Україна”) та Володимир Яворівський (БЮТ).
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)
Ведучий: Кирило Булкін
Кирило Булкін: У час жорстокого протистояння, що триває у стінах Верховної Ради, позиція Президента виглядає одним із вирішальних чинників.
До чого схилятиметься він: до створення “широкої коаліції”, розблокування роботи Верховної Ради за збереження того формату, який наявний зараз, чи до розпуску парламенту? Про це і говоритимемо з нашими гостями.
Але перш ніж проаналізувати конкретні можливості дій Президента у цій ситуації, пропоную відповісти на запитання. Наскільки насправді він є зараз впливовим? Чи справедливе твердження, що його позиція є одним з вирішальних чинників? Можливо, це перебільшення? Анатолій Матвієнко: Я думаю, що повноваження Президента чималі. Найперше – це в частині гарантій дотримання законності, Конституції.
Я думаю, що Президент повинен скористатися своєю місією, а тим більше зараз, коли ми не маємо практично парламенту, не маємо уряду в результаті того, що немає в парламенті толку.
Президент сьогодні єдиний відповідальний із гілок законодавчо-виконавчої влади для того, щоб Україна рухалася все-таки конституційним шляхом.
Володимир Яворівський: Я тут зголошуюся із моїм колегою Анатолієм Матвієнком, що Президенту не бракує сьогодні ще повноважень, не бракує впливу, врешті-решт не бракує політичного авторитету для того, щоб розставити все на свої місця.
Що я маю на увазі? Я бачу кілька виходів з цієї ситуації, яка є.
Перший вихід – це те, що, звичайно, може зробити Президент. З моєї точки зору, у нього достатньо конституційних аргументів, правових документів для того, щоб розпустити цей парламент, оскільки він сьогодні вже не відображає усього того спектру українського суспільства, яке було.
Соціалісти сьогодні зовсім інші, ніж те, що вони обіцяли на своїх виборах.
Комуністи знову ж таки інші. Об’єднавшись із “регіоналами”, це вже нібито не ті комуністи – комуністи об’єдналися з капіталістами. Тобто, комуністів тих чистих, які обіцяли бабусям і дідусям райське життя, немає.
“Регіонали” – це вже теж не ті “регіонали”, які були, які воювали проти помаранчевих, а сьогодні хочуть буквально з ними злитися в екстазі.
Через те є така компетенція у Президента. Раз.
Друге, що залишається (я хочу це підкреслити), - це ще вулиця, це народ. Ми не білоруси сьогодні, а це українці. Те, що сьогодні на Майдані є люди, то це не ми їх виводили. Це не політики, не Матвієнко, ні Яворівський виводили.
І третя версія – це ми йдемо в опозицію. Тобто, рухається цей сценарій, який є, тобто Україну ведуть до білоруської версії. Але ми, БЮТ, йдемо в опозицію.
“НУ”, якщо вона визначається і є з нами, то вона є з нами. Це наші колеги. Я тут проблем просто не бачу.
А тепер уже конкретні заходи, які може вжити глава держави.
Пане Матвієнко, яка Ваша позиція, позиція “НУ” стосовно того, що найдоцільніше робити Президенту з тих окреслених паном Яворівським шляхів?
Анатолій Матвієнко: Про доцільність ми не можемо говорити, тому що Президент має жорстко дотримуватися законів і Конституції.
Скажімо, емоційне сприйняття, мовляв, ті соціалісти чи не ті соціалісти, ті комуністи чи ні, то Президент не може брати це до керунку. Президент може брати тільки ті умови, за яких він може розпустити парламент.
Так. Але є доцільність: він може, але не зобов’язаний.
Анатолій Матвієнко: Так. Коли ці умови наступлять, тоді Президент має відповісти, чи він ними скористався, чи ні, чому скористався чи чому ні.
У такий спосіб, якщо тільки за 60 днів, а це стікає 24 числа цього місяця, ми не сформуємо уряду, то це є підстава Президенту розпустити парламент, або коли парламент не буде працювати 30 днів. Поки що не можна сказати, що... Парламент де-юре працює, він де-факто не працює.
Президент безперечно має тільки жорстко стояти на нормах і правах, які даються йому Конституцією.
Але Президент як суб’єкт політичного життя, безперечно, може якось втручатися в процеси, які зараз відбуваються, їх стимулювати або гальмувати. Те, що Президент стимулює діалог, а не рейвах, то це, я думаю, дуже важлива місія Президента. Треба вітати його таку місію.
Що він сприймає? Це питання фракції. Президент не може нав’язати ні БЮТ, ні “НУ”.
Безперечно, “НУ” сьогодні виходить з того, що найбільш потрібна Україні єдність. Це та категорія, яку ми маємо хоча б посіяти, я вже не кажу, що виростити. Ми ще навіть не посіяли. Дальше Україна в розбраті не може перебувати. Все, що буде працювати на єдність, то це й буде позицією і підтримкою “НУ”.
Маємо дзвінок слухача.
Шановний слухачу, Ви в ефірі!
Слухач: Доброго вечора!
Мене звати Тарас. У мене два запитання.
Перше запитання. Чи вистачить Віктору Андрійовичу сили волі на те, щоб розпустити парламент?
І друге. Чи має право на існування КПУ, яка є злочинна до українського народу?
Анатолій Матвієнко: У Віктора Андрійовича вистачить волі і аргументованої позиції. Якщо ця позиція буде аргументована, то йому достатньо сили волі розпустити. Але знову ж таки це має не амбіція окремого політика бути зверху, а це має слугувати національному інтересу.
На сході громадяни України і на заході громадяни України, і в центрі громадяни України. У них така ж сама правда, як і в тих, хто її не визнає, в них такі ж самі амбіції, як і в тих, хто проти них сьогодні об’єднується.
Друзі, ми всі українці, ми всі відповідальні за те, що буде з Україною завтра! Сам процес для Віктора Андрійовича не є головним.
Володимир Яворівський: Тарасе, я дуже хотів би, щоб у Віктора Андрійовича вистачило політичної волі це зробити. Я вам сказав, що з моєї точки зору, аргументів у нього як у гаранта Конституції вистачає.
Щодо КПУ, то в мене таке враження (я їм казав про це в очі), що в них цього разу був прощальний заїзд.
Але хто б міг подумати, що та партія, яка ледве-ледве переповзла через цей бар’єр, буде мати першого спікера в парламенті. На превеликий жаль, такі українські реалії. Але я переконаний, що майбутнього в цієї політичної партії немає.
Що, на Вашу думку, буде з боку Президента?
Анатолій Матвієнко, Володимир Яворівський
Володимир Яворівський: Я не знаю. Зараз дуже важко гадати.
Мене цікавить зовсім інше, те, що буде з Україною? Це взаємопов’язано. Чи ми допустимо до влади і посадимо в кабінети тих людей, які вже Україною керували (хто тут що не казав би)?
До речі, ідея об’єднання України – це моя ідея рідна. Тут мене ніхто не має права ні в чому звинуватити.
Але я ще раз кажу, що Україну не треба було роздирати. Її зараз просто політики роздирають. Між донецькими і моїми з Анатолієм (ми з Анатолієм земляки) вінницькими немає ніякої різниці. Там половина наших хлопців. Треба просто працювати з Донбасом. Ми його покинули. Треба це визнати. Туди ніхто з нас навіть не зазирав під час виборів, якщо навіть на те пішло.
Через те я ще раз кажу, що у Президента є сьогодні конституційна річ – це розпуск парламенту. Річ у тому, що він має право (Анатолій вже про це сказав) до 23-24 розглядати кандидатуру Януковича. Кандидатура була послана йому з грубими порушеннями, тому що тільки 17 числа треба було створювати нову коаліцію, а вони її створили загодя. Тобто, у нього вистачає аргументів.
Я розумію, що складний процес виборів, але іншого виходу я просто не бачу.
Анатолій Матвієнко: Я хочу, щоб Президент позиціонував себе як Президент усієї України. Мені дуже не подобається 33 % Партії регіонів. Мені не подобається наявність комуністів у парламенті. Дуже не подобається. Але вони є. Ми маємо розуміти, що Президент стоїть перед реальним фактом, а не перед емоціями, тому Президент не може діяти емоційно, Президент має діяти виключно конституційно. Як і парламент, до чого він має їх закликати. Тому Президент повинен зробити все, щоб не завести Україну в такий лабіринт, з якого ми не вийдемо.
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)
Ведучий: Кирило БулкінДо чого схилятиметься він: до створення “широкої коаліції”, розблокування роботи Верховної Ради за збереження того формату, який наявний зараз, чи до розпуску парламенту? Про це і говоритимемо з нашими гостями.
Але перш ніж проаналізувати конкретні можливості дій Президента у цій ситуації, пропоную відповісти на запитання. Наскільки насправді він є зараз впливовим? Чи справедливе твердження, що його позиція є одним з вирішальних чинників? Можливо, це перебільшення? Анатолій Матвієнко: Я думаю, що повноваження Президента чималі. Найперше – це в частині гарантій дотримання законності, Конституції.
Я думаю, що Президент повинен скористатися своєю місією, а тим більше зараз, коли ми не маємо практично парламенту, не маємо уряду в результаті того, що немає в парламенті толку.
Президент сьогодні єдиний відповідальний із гілок законодавчо-виконавчої влади для того, щоб Україна рухалася все-таки конституційним шляхом.
Володимир Яворівський: Я тут зголошуюся із моїм колегою Анатолієм Матвієнком, що Президенту не бракує сьогодні ще повноважень, не бракує впливу, врешті-решт не бракує політичного авторитету для того, щоб розставити все на свої місця.
Що я маю на увазі? Я бачу кілька виходів з цієї ситуації, яка є.
Перший вихід – це те, що, звичайно, може зробити Президент. З моєї точки зору, у нього достатньо конституційних аргументів, правових документів для того, щоб розпустити цей парламент, оскільки він сьогодні вже не відображає усього того спектру українського суспільства, яке було.
Соціалісти сьогодні зовсім інші, ніж те, що вони обіцяли на своїх виборах.
Комуністи знову ж таки інші. Об’єднавшись із “регіоналами”, це вже нібито не ті комуністи – комуністи об’єдналися з капіталістами. Тобто, комуністів тих чистих, які обіцяли бабусям і дідусям райське життя, немає.
“Регіонали” – це вже теж не ті “регіонали”, які були, які воювали проти помаранчевих, а сьогодні хочуть буквально з ними злитися в екстазі.
Через те є така компетенція у Президента. Раз.
Друге, що залишається (я хочу це підкреслити), - це ще вулиця, це народ. Ми не білоруси сьогодні, а це українці. Те, що сьогодні на Майдані є люди, то це не ми їх виводили. Це не політики, не Матвієнко, ні Яворівський виводили.
І третя версія – це ми йдемо в опозицію. Тобто, рухається цей сценарій, який є, тобто Україну ведуть до білоруської версії. Але ми, БЮТ, йдемо в опозицію.
“НУ”, якщо вона визначається і є з нами, то вона є з нами. Це наші колеги. Я тут проблем просто не бачу.
А тепер уже конкретні заходи, які може вжити глава держави.
Пане Матвієнко, яка Ваша позиція, позиція “НУ” стосовно того, що найдоцільніше робити Президенту з тих окреслених паном Яворівським шляхів?
Анатолій Матвієнко: Про доцільність ми не можемо говорити, тому що Президент має жорстко дотримуватися законів і Конституції.
Скажімо, емоційне сприйняття, мовляв, ті соціалісти чи не ті соціалісти, ті комуністи чи ні, то Президент не може брати це до керунку. Президент може брати тільки ті умови, за яких він може розпустити парламент.
Так. Але є доцільність: він може, але не зобов’язаний.
Анатолій Матвієнко: Так. Коли ці умови наступлять, тоді Президент має відповісти, чи він ними скористався, чи ні, чому скористався чи чому ні.
У такий спосіб, якщо тільки за 60 днів, а це стікає 24 числа цього місяця, ми не сформуємо уряду, то це є підстава Президенту розпустити парламент, або коли парламент не буде працювати 30 днів. Поки що не можна сказати, що... Парламент де-юре працює, він де-факто не працює.
Президент безперечно має тільки жорстко стояти на нормах і правах, які даються йому Конституцією.
Але Президент як суб’єкт політичного життя, безперечно, може якось втручатися в процеси, які зараз відбуваються, їх стимулювати або гальмувати. Те, що Президент стимулює діалог, а не рейвах, то це, я думаю, дуже важлива місія Президента. Треба вітати його таку місію.
Що він сприймає? Це питання фракції. Президент не може нав’язати ні БЮТ, ні “НУ”.
Безперечно, “НУ” сьогодні виходить з того, що найбільш потрібна Україні єдність. Це та категорія, яку ми маємо хоча б посіяти, я вже не кажу, що виростити. Ми ще навіть не посіяли. Дальше Україна в розбраті не може перебувати. Все, що буде працювати на єдність, то це й буде позицією і підтримкою “НУ”.
Маємо дзвінок слухача.
Шановний слухачу, Ви в ефірі!
Слухач: Доброго вечора!
Мене звати Тарас. У мене два запитання.
Перше запитання. Чи вистачить Віктору Андрійовичу сили волі на те, щоб розпустити парламент?
І друге. Чи має право на існування КПУ, яка є злочинна до українського народу?
Анатолій Матвієнко: У Віктора Андрійовича вистачить волі і аргументованої позиції. Якщо ця позиція буде аргументована, то йому достатньо сили волі розпустити. Але знову ж таки це має не амбіція окремого політика бути зверху, а це має слугувати національному інтересу.
На сході громадяни України і на заході громадяни України, і в центрі громадяни України. У них така ж сама правда, як і в тих, хто її не визнає, в них такі ж самі амбіції, як і в тих, хто проти них сьогодні об’єднується.
Друзі, ми всі українці, ми всі відповідальні за те, що буде з Україною завтра! Сам процес для Віктора Андрійовича не є головним.
Володимир Яворівський: Тарасе, я дуже хотів би, щоб у Віктора Андрійовича вистачило політичної волі це зробити. Я вам сказав, що з моєї точки зору, аргументів у нього як у гаранта Конституції вистачає.
Щодо КПУ, то в мене таке враження (я їм казав про це в очі), що в них цього разу був прощальний заїзд.
Але хто б міг подумати, що та партія, яка ледве-ледве переповзла через цей бар’єр, буде мати першого спікера в парламенті. На превеликий жаль, такі українські реалії. Але я переконаний, що майбутнього в цієї політичної партії немає.
Що, на Вашу думку, буде з боку Президента?
Анатолій Матвієнко, Володимир ЯворівськийМене цікавить зовсім інше, те, що буде з Україною? Це взаємопов’язано. Чи ми допустимо до влади і посадимо в кабінети тих людей, які вже Україною керували (хто тут що не казав би)?
До речі, ідея об’єднання України – це моя ідея рідна. Тут мене ніхто не має права ні в чому звинуватити.
Але я ще раз кажу, що Україну не треба було роздирати. Її зараз просто політики роздирають. Між донецькими і моїми з Анатолієм (ми з Анатолієм земляки) вінницькими немає ніякої різниці. Там половина наших хлопців. Треба просто працювати з Донбасом. Ми його покинули. Треба це визнати. Туди ніхто з нас навіть не зазирав під час виборів, якщо навіть на те пішло.
Через те я ще раз кажу, що у Президента є сьогодні конституційна річ – це розпуск парламенту. Річ у тому, що він має право (Анатолій вже про це сказав) до 23-24 розглядати кандидатуру Януковича. Кандидатура була послана йому з грубими порушеннями, тому що тільки 17 числа треба було створювати нову коаліцію, а вони її створили загодя. Тобто, у нього вистачає аргументів.
Я розумію, що складний процес виборів, але іншого виходу я просто не бачу.
Анатолій Матвієнко: Я хочу, щоб Президент позиціонував себе як Президент усієї України. Мені дуже не подобається 33 % Партії регіонів. Мені не подобається наявність комуністів у парламенті. Дуже не подобається. Але вони є. Ми маємо розуміти, що Президент стоїть перед реальним фактом, а не перед емоціями, тому Президент не може діяти емоційно, Президент має діяти виключно конституційно. Як і парламент, до чого він має їх закликати. Тому Президент повинен зробити все, щоб не завести Україну в такий лабіринт, з якого ми не вийдемо.
