Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 00:47

Фотовиставка у Празі: кожний десятий хворий на СНІД – це Одеса.


Оксана Пеленська Прага, 14 липня 2006 (RadioSvoboda.Ua) - Бездомні діти та хворі на СНІД – покинуті і нікому непотрібні люди, що конають прямо на очах байдужого суспільства. Це – відбувається не в якійсь далекій африканській країні, а в українській Одесі, яку відвідали чеські фотографи, і про яку вони розповідають своїми фотографіями в преситжному виставковому залі чеської столиці.

З фотовиставки http://www.sibik.cz/Aids_Foto%20z%20vystavy.htm
„Історії” – так називається велика фотовиставка в міській ратуші Праги, де поруч з фотографіями з
http://www.sibik.cz/Aids_Foto%20z%20vystavy.htm
(© http://www.sibik.cz )
повоєнного Афганістану, чи деспотичної Північної Кореї, висять знімки з центру Європи – української Одеси. Ïхні герої – бездомні діти, що живуть у підвалах і катакомбах, та "людські тіні" - хворі на СНІД, що доживають свої останні дні в спеціальному притулку.

Фотограф Міхал Новотни стверджує, що до поїздки в Одесу не уявляв собі, наскільки масовим явищем в Україні є бездомні діти. Діти-наркомани і п’яні підлітки, скорчені на голій підвальній землі всього лише кілька десятків метрів від дорослих жінок і чоловіків, які засідають в мерії й за своїми посадовими обов’язками мали б таким дітям допомагати.

На знімках іншого автора виставки, фотографа Яна Шібіка, сцени з життя хворих на СНІД: вбита горем літня жінка, що плаче над тілом свого сина. "Йому не дали ліки, яка я сама купила", - цитує підпис під фотографією слова матері. На іншій фотографії самотній молодий чоловік, сама шкіра, що обтягує скелет – підвестися з ліжка, на якому він сидить, в нього вже не вистачає сил.

Про героїв своїх фотографій Як Шібік говорить, відчуваючи особистий біль:

З фотовиставки http://www.sibik.cz/Aids_Foto%20z%20vystavy.htm
“Я бачив, в яких катастрофічних умовах ці люди доживають, а урядовці з цією проблемою майже нічого не роблять, ніби не знають що СНІД – це проблема саме в Україні. Одеса особливо специфічна. Адже якщо в Україні стверджують, що мають півтори відсотки населення хворих СНІДом, то в околицях Одеси – це 10 відсотків, таке є тільки в Африці”.

Після поїздок в Одесу Ян Шібік вирішив сам шукати шляхи допомоги. Від імені чеської гуманітарної організації „Людина в біді” , з якою Ян Шібік співпрацює, він зв’язався з українськими фахівцями. Але швидко зрозумів, що це помилка.

Ян Шібік: “Найгіршим для мене відкриттям було те, що в українських гуманітарних організаціях, які мають допомагати людям, буяє корупція. За гроші, котрі мені вдалось зібрати на гуманітарні цілі, хтось хотів купити собі авто. Або, наприклад, я був шокований, коли довідався, що ліки, надіслані Євросоюзом для лікарень, продаються за долари в Одесі на базарі”.

І все ж Ян Шібак знайшов вихід. Як з’ясував фотограф, у звичайних стоматологічних лікарнях лікувати ВІЛ-позитивних відмовляються, тому на зібрані кошти без допомоги українських урядовців він сам купив і привіз до Одеси стоматологічне устаткування для хворих на СНІД. Це, хоч і невелика, але відчутна допомога тим, від кого відвернулася власна держава і власне суспільство.

Повна фотогалерея: http://www.sibik.cz/Aids_Foto%20z%20vystavy.htm
XS
SM
MD
LG