Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 11:16

У Дубні завершився десятий рок-фестиваль «Тарас Бульба»


Валентина Одарченко Дубно, Рівненська область, 17 липня 2006 (RadioSvoboda.Ua) - Упродовж трьох днів у старовинному Дубні на Рівненщині вирував десятий рок-фестиваль «Тарас Бульба». Музиканти нагнітали пристрасті, кепкували і сміялися, децибелами змальовуючи силу кохання і ницість політики. Як і 15 років тому, «бульбівці» брали штурмом центральний дубенський майдан, а що з погодою не пощастило – упродовж двох днів збиткувалася злива - слухати новітніх рокерів зібралися найвідважніші і найнаполегливіші глядачі і музиканти. Були і розчарування , і відкриття.

Серед відкриттів – лауреати другої премії, львівський гурт «Кожному своє», каже директор і ветеран фестивалю Віталій Міщук.

Міщук: Це європейський рівень важкої і водночас мелодійної музики. Я вперше від них за стільки років почув… Івасюкові нотки. Діти, зовсім юні, буквально, але з тією естетикою… Час повернувся по спіралі, і знову це ожило. Тому з якими б труднощами не робився цей, здавалося б, провінційний, фестиваль – у нього величезна енергетика, тому в нас немає морального права полишити його, щоб про нього забули…



(звучить імпровізація гімну України на електрогітарі)

Ці пасажі на відому всім українцям мелодію виконує кримчанин Ярослав Світличний з гурту «Віртуальний джем», котрий став відкриттям фестивалю. Диплом за кращу пісню отримав харківський

гурт «Папа Карло», а Гран-прі дістався тим же львів’янам – гурту «Анна», котрий цього року був надзвичайно сильним і надихнув місцевих фанатів на створення власних музичних колективів.

Голоси: - Ми із Млинова. У нас шалені відчуття – тільки що виступала «Анна», ми її дуже любимо. Слухали їх на «Рок-Січі» в Києві… - Любимо групу «27-й день», дякуємо їм за творчість…І «Edvards unders» теж. Але ми створюватимемо свій гурт, під назвою «Реверс».

КОР.: -На вашу думку, чому все-таки серед переможців немає місцевих гуртів? - Дуже просто – у них немає спонсорів, немає підтримки. Але сьогодні, тут ми вирішили це започаткувати, свій рок-гурт.

Соліст «Анни» Віктор Новоселов не приховував свого задоволення.

Новоселов: «Сьогодні вранці почув про результати конкурсу – мало не заплакав. Нас шестеро, нам три з половиною роки, ми згуртувалися в домашніх умовах – всі друзі, працюємо професійно, дуже багато репетицій, сьогодні – презентація нашого кліпу на «Інтері», і сьогодні ми виграли запис альбому безкоштовно. Роботи дуже багато – по самий край…»

На фестивалі не обійшлося і без музикування на політичні теми. Не втримав емоцій і голова журі Сергій Шишкін, котрий вклав у презентовану пісню біль українського рокера:

Передав «брехунець», що приходить кінець, Потім жалісну пісню «Love story»… І до того іде… Мабуть, все пропаде – Це тому що пишу я в мінорі. Ми погано живем – не їмо і не п’єм – Це тому що… пишу я в мінорі!

Як зауважив наостанок багаторічний організатор фестивалю Віталій Міщук, «Тарасові Бульбі» нині бракувало гуртів із маленьких міст, і цю тенденцію необхідно обов’язково виправити.

Міщук: «Мабуть, вижити в малому місті, пишучи некомерційну музику, майже неможливо сьогодні. Але ми повернемося до витоків фестивалю, коли він підживлювався оригінальними малими гуртами, котрі, до речі, давали музикантів для великих міст. Там був щирий музичний і текстовий матеріал, хоча, можливо, не так професійно оформлений».

«Бульба» щороку стає сильнішим, кажуть музикознавці. Тож юні мешканці районного центру все частіше надають перевагу рокові у своїх музичних симпатіях.
XS
SM
MD
LG