Кирило Булкін
(Радіо Свобода)Хотілося б почути коментарі, на підставі яких норм Конституції чи регламенту це може бути зроблене?
Голова політради
Партії регіонів
Микола АзаровУ нас позиція партії визначена. Ми зустрічалися з Президентом і говорили про те, що відповідно до Конституції утворилася парламентська більшість у складі Партії регіонів, Соціалістичної партії та Комуністичної партії.
Чисельність цієї більшості - 241 особа. Формування цієї більшості відбулося згідно з регламентом і Конституцією. Відповідно до цього формування уряду, тобто виконавчої влади, належить коаліції. Коаліція висунула кандидатуру Прем’єр-міністра.
У Конституції чітко визначений порядок, що коаліція висуває, Президент направляє представлення на призначення запропонованого парламентом Прем’єр-міністра. Іншого варіанту в Конституції не існує.
При нашій розмові в мене склалося враження, що Президент абсолютно чітко буде дотримуватися Конституції, тобто кандидатура Прем’єр-міністра Президентом буде подана. Ми не маємо жодних сумнівів у тому, що Віктор Андрійович виконає свою конституційну норму.
Кирило Булкін: Варіантів таких неконституційних, як поза Президентом подання кандидатури трьома фракціям Ви не розглядаєте?
Микола Азаров: Насамперед ми маємо виходити з того, чого зараз потребує країна. Країна потребує стабільності, країна потребує ефективного, грамотного уряду та рішучих кроків щодо наведення ладу в країні.
І я думаю, в інтересах Президента насамперед – це стабільність у країні, це визнання того факту, що все, що відбувається у парламенті, це справа парламенту насамперед, і необхідно усвідомлювати, що якщо комусь не подобається, окремим парламентським силам, формування парламентської більшості, то й нам не дуже-то подобалось формування попередньої коаліції.
Але ми виходили з того, що це норма Конституції, це право парламентарів - самим визначати і те, хто має бути головою Верховної Ради, і хто має бути поданий від коаліції на посаду Прем’єр-міністра.
Кирило Булкін: Але Президент Віктор Ющенко, наскільки видно було з коментарів, дав зрозуміти, що з кандидатурою Віктора Януковича, як певною мірою конфронтаційною, є якісь проблеми. Чи готові Ви піти на якісь поступки, можливо, цю кандидатуру на якусь іншу замінити?
Наприклад, були в пресі припущення, що можуть Вашу кандидатуру, як компромісний варіант, замість нього висунути. Таке розглядається?
Микола Азаров: Ну, давайте поміркуємо разом. А от які підстави лідерові партії, яка стала переможцем на парламентських виборах і очолила нову більшість у парламенті, антикризову коаліцію, – з яких таких ідей, з яких міркувань він раптом має відмовлятися?
Кирило Булкін: Я можу назвати таке міркування - скажімо, реакцію Заходу, яка зараз, в принципі, недвозначна і досить таки негативна саме на постать Віктора Януковича. Можливо, на Вашу постать була б менш негативна?
Микола Азаров: Ви знаєте, що Віктор Федорович Янукович зустрічався з новим послом Сполучених Штатів Америки - паном Тейлором.
Бесіда пройшла дуже цікаво, і в процесі цієї бесіди новий посол Сполучених Штатів висловив переконання, що американський уряд зацікавлений у тому, щоб у країні якомога швидше був сформований уряд, який би спирався на міцну парламентську більшість, і він би продовжив ті структурні реформи, які мають бути проведені для стабілізації ситуації в країні.
І зовсім не висловлювалося неприйняття американським урядом кандидатури Віктора Федоровича Януковича на посаді Прем’єр-міністра. Я міг би навести й низку інших свідоцтв.
Ми активно співпрацюємо з посольствами інших країн і маємо широкі міжнародні контакти. Інша річ, що у міжнародній пресі з’являються замовні статті нашими політичними конкурентами. Ми знаємо, як це робиться, знаємо, хто цим займається. І створюється враження, що немовби Захід не сприймає зовсім нову антикризову коаліцію.
Та в принципі давайте так серйозно будемо розмірковувати: яке діло Заходу до наших внутрішніх проблем? Це наша внутрішня справа! І коли ми намагаємося шукати як арбітрів інші країни, яким, узагалі-то, нема жодного діла до того, як реалізовується внутрішня політика на Україні, – це свідоцтво того, що ми ще не дозріли до стандартів демократії.
Адже важко собі уявити, щоб, припустімо, у парламенті Греції, Австрії хтось побіг би в Україну радитися – а як їм здійснювати, приміром, створення більшості, хто має бути кандидатом у Прем’єр-міністри.
Ви знаєте, хто Прем’єр-міністр Австрії? Напевне, ні. Я теж не знаю. Але я знаю, хто там федеральний канцлер, до речі.
Кирило Булкін: Банківські аналітики роблять прогнози, що у разі формування уряду Віктором Януковичем може настати відчутна девальвація гривні, оскільки бізнес-інтереси близьких до Партії регіонів груп пов’язані більше з експортом.
Чи цей ризик Ви розглядали?
Микола Азаров: Ви знаєте що? Наші політики повинні, взагалі-то кажучи, керуватися завжди інтересами національної економіки.
І я пам’ятаю, коли ми мали найскладніший час - листопад 2004-го року - була політична нестабільність і була реальна загроза різкій девальвації гривні (ну, наприклад, аналітики тоді казали, що гривня впаде до семи гривень за долар) – можливо, ви пригадаєте, що я неодноразово разом з виконувачем обов’язків голови Національного банку виступав у засобах масової інформації і говорив про те, що ніщо не загрожує стабільності нашої національної валюти.
А я ж представляв політичну силу, взагалі-то опозиційну до нинішньої влади, а тоді помаранчевим політичним силам, які йшли тоді до влади. І, здавалося, в моїх інтересах було б обвалити гривню й обвалити економіку. Однак ми робили все, щоб стабілізувати ситуацію, відновити керованість в економіці. Ми цього добилися, оскільки в січні місяці ми мали значно більш високі темпи зростання економіки, ніж зараз.
Так от, я повторюю, повертаючись до того запитання, яке Ви поставили. Це абсолютно тема політичних спекуляцій – немовби Партія регіонів через те, що вона пов’язана з великим бізнесом, зацікавлена там у девальвації нашої національної одиниці.
Та абсолютно це не так! Питання курсове – це питання насамперед Національного банку, це питання насамперед платіжного балансу країни. Ми маємо виходити з інтересів національної економіки.
Якщо інтересам національної економіки, інтересам підтримки експорту служить певна девальвація гривні – то після дуже серйозних розрахунків, після дуже серйозних дискусій можна розробити механізм відповідної підтримки нашого експорту.
Але я говорю про це поки чисто гіпотетично, не в тому плані, що вже є готові рішення, а в тому плані, як ви його поставили – можливо чи неможливо? Відповідь на це запитання залежить від того, чи ми зуміємо ліквідувати проблему негативного платіжного сальдо, яке зараз уже склало понад два з половиною мільярди доларів.
І ось проблема загрожує стабільності нашої національної валюти, а зовсім не якісь там гіпотетичні зв’язки Партії регіонів з якимись там бізнес-колами.
Кирило Булкін: Пане Азаров, що було на переговорах представників фракції з Президентом, які тривали три години, і після того, як вийшли: і спікер пан Мороз, і пан Янукович, то нічого конкретного вони не сказали. І з цього можна якось було здогадатися, що якоїсь згоди не було досягнуто. По яких конкретно пунктах не було досягнуто цієї згоди?
Микола Азаров: Я б розцінив зустріч із Президентом як надзвичайно корисну й конструктивну зустріч. Так, напевне жодних документів на цій зустрічі не було підписано, та й не могло бути підписано, тому що Президент виклав своє бачення ситуації і як Президент висловив побоювання того, що події у парламенті загрожують стабільності – політичній, соціальній стабільності у країні.
Ми з такою оцінкою погодилися. Це теж важливо, що ми в цьому плані з Президентом знаходимо порозуміння. Другий важливий момент. Ми сформували коаліцію, а це означає, що ми – влада в країні. Ми – виконавча влада в країні.
Кирило Булкін: Але Президент після того висловив сумнів у легітимності коаліції, тобто це той самий пункт.
Микола Азаров: Одну хвилиночку. Ми висловили Президентові, що відповідно до Конституції ми – виконавча влада в країні. А отже, влада виконавча не може бути в опозиції до Президента.
І тим більше “Наша Україна”, яку очолює почесний голова – Президент України – не може бути в опозиції до виконавчої влади. Буде нонсенс. Ну, скажімо, у склад уряду входять два міністри, що призначаються за квотою Президента.
Так що, вони будуть в опозиції до Прем’єр-міністра чи вони будуть в опозиції до чинної влади? Але ж це абсурд, погодьтеся. Тому виникла ситуація, яка потребує згоди і взаєморозуміння.
І нам були запропоновані різні форми – ну, наприклад, створення нової коаліції: “Наша Україна” і, скажімо, Партія регіонів. Цей формат нами не розглядається, тому що ми створили вже коаліцію. Вона існує і де-юре, і де-факто. Коаліція є, і з цим треба рахуватися. Президент з цим погодився: так, із цим треба рахуватися.
Чи можливе розділення відповідальності між пропрезидентськими силами та владною коаліцією? Можливе. Який формат діалогу, який формат співпраці – це задача наша. Тобто, це задача тієї переговорної групи, яка була створена за результатами зустрічі у Президента.
Я хочу сказати, що ми, безпосередні учасники переговорів, зустрічалися вранці, до зустрічі, у широкому форматі у Президента і опісля.
Я можу відзначити, що якщо на першій, ранковій зустрічі була абсолютно безплідна дискусія стосовно там визнання легітимності голови Верховної Ради, визнання легітимності коаліції, таке інше, то після зустрічі з Президентом ми чітко і ясно домовилися про те, що ми продовжимо переговори і маємо знайти рішення, яке дозволить відкрити шлях до злагоди в суспільстві й до розв’язання тих проблем, які виникли в парламенті.
Справа зовсім не в тому, що ми боїмося якихось сирен і не можемо навести елементарний лад у парламенті. Саме по собі використання блоком Юлії Тимошенко сирен, хлопавок, бійок у парламенті –це свідоцтво того, що це сила, яка зацікавлена у конфлікті, зацікавлена у розпалюванні напруги...
Кирило Булкін: Але перед тим Ви так само блокували трибуни?
Микола Азаров: Одну хвилиночку. І ми зараз говоримо опозиції: от ми сьогодні, наприклад, закінчили розподіл комітетів між опозицією та владною коаліцією.
Так от, на відміну від того, що робила Тимошенко, коли вона абсолютно відмовилася надавати нам будь-який комітет, який існує у Верховній Раді, а сказала, що ми створимо для вас якісь комісії з контрольними функціями (про які нема законів, яким немає місця в регламенті) тобто, ми створимо для вас невідомо що, а ви маєте цим вдовольнитися, а ми заберемо собі всі комітети.
Я розумів прекрасно, що вони поміж тими трьома фракціями, які формували так звану демократичну коаліцію, вже розподілили все аж до посади останнього завідувача вокзальним туалетом. От, тому природно, їм віддати нам, опозиції, якийсь комітет або, припустімо, якусь там комісію – це видавалося проблемою нерозв’язною.
Так от, на відміну від того ставлення до опозиції, коли опозиція абсолютно була безправною і була змушена захищати права опозиції... Права опозиції – тому що, якщо ми не представлені в комітетах Верховної Ради, а це величезна партія, то не можемо, скажімо, захистити права наших виборців. А це півкраїни!
Тому ми боролися за права опозиції. А от зараз ми надаємо опозиції пропорційно до її чисельності 12 парламентських комітетів – у тому числі, наприклад, і такі важливі, як комітет з національної безпеки та оборони, комітет зі свободи слова, ну й таке інше.
12 надзвичайно важливих комітетів Верховної Ради ми віддаємо опозиції! Це говорить про те, що ми справді є демократичною владною коаліцією. І тому ми звертаємося ( я, в даному разі, сьогодні звертався на узгоджувальній комісії Верховної Ради до наших партнерів у парламенті, припинити нарешті оцю вакханалію в парламенті, сісти за стіл переговорів і домовитися про те, яким чином ми будемо спільно працювати заради стабільності в країні, заради спокою, заради порядку, заради розквіту економіки, заради розв’язання соціально-економічних проблем, які стоять перед нашою країною.
Кирило Булкін: Пане Азаров, Ви сказали, що не можуть бути в опозиції правляча коаліція і Президент, пропрезидентські сили. З іншого боку, є чіткі вимоги Президента, які він поставив.
Мені хочеться почути, якою мірою Ви готові їх дотриматись, чи дослухатись до них, а саме: питання зовнішньої політики. Як можна по ній дійти згоди - зовнішньополітичного курсу України, питання НАТО, питання мови державної? Зрештою, чи готова, наприклад, Партія регіонів відкликати подання, яке було ухвалене тими обласними, місцевими радами, де Партія регіонів має більшість про те, що російська мова є регіональною?
Микола Азаров: А я вам великої таємниці не відкрию – адже ми в процесі проведення консультацій між “Нашою Україною” та партією Регіонів уклали угоду, яка задовольнила обидві сторони.
Цю угоду ми доповіли на політичній раді нашої партії і отримали повну підтримку. Так само ця угода була схвалена і “Нашою Україною”.
У цій угоді окремий розділ присвячено і проблемам внутрішньої і зовнішньої політики – серед іншого, розглядалася й проблема мови. І ми знайшли відповіді на дуже, здавалося б, суперечливі й нерозв’язні підходи “Нашої України” й Партії регіонів.
Щодо НАТО, наприклад. Абсолютно чітко було записано в угоді, яка була нами, так би мовити, погоджена, що вступ до НАТО – за результатами всенародного референдуму. Це позиція Президента, це позиція наша.
Як відповість народ на цей референдум – таке рішення ми будемо ухвалювати нашими політичними силами. Питання мови. От я ставив нашим колегам запитання, і говорив це на зустрічі з Президентом.
Скажіть, будь ласка, хіба це нормально, що, наприклад, інструкція із вживання тих чи інших ліків написана тільки українською мовою? Хіба це нормально, що бабуся не може прочитати, як користуватися тими чи іншими ліками? А що, взагалі кажучи, зміниться від того, що ця інструкція буде надрукована двома мовами у тих районах, де переважно проживає російськомовне населення?
Кирило Булкін: А хіба це нормально, коли громадянин країни не може прочитати державною мовою країни ту ж інструкцію до ліків?
Микола Азаров: ...І, безумовно, ми говоримо про європейський підхід до регіональних мов. І ми домовилися, і це було записано, що ми будемо обов’язково дотримуватися європейської Хартії регіональних мов.
Давайте не будемо... Ви кажете – хіба нормально, що громадянин країни не може прочитати інструкцію державною мовою. Ну давайте ми до старих, до людей похилого віку будемо ставитися з розумінням.
Ми що, їх зараз відправимо на курси з вивчення... А, сказати до речі, я вас зараз повинен, можливо, здивувати... Взагалі-то кажучи, медична термінологія українською мовою... Я не думаю, що кожен, хто добре розмовляє українською мовою, нею володіє. Далеко не кожен!
Тому спробуйте прочитати серйозну інструкцію з уживання ліків українською мовою! Якщо ви зрозумієте половину, то можна вам п’ятірку поставити.
Кирило Булкін: Я думаю, що я й російською можу щось не зрозуміти.
Микола Азаров: Ну, до російської ми звикли.
Кирило Булкін: Традиційно й до Вас уже персональне запитання. От Ви балотувалися на посаду спікера. Як би Ви тоді готові були розв’язувати певну суперечність, яка полягає в тому, що засідання мають вестися українською мовою?
Микола Азаров: Відповім те, що я говорю завжди. Розмовляти тим суржиком, яким розмовляють наші політики, багато наших політиків, я не хочу. Я хотів би так володіти українською мовою, як володіє нею, наприклад, Олександр Олександрович Мороз.
Але, можливо, мій недолік, що я, не знаю, з яких причин, не зумів досягнути такого володіння цією мовою. Але давайте замислимося... Мені покійний В’ячеслав Чорновіл колись говорив: важливо думати, каже, по-українськи, а якою мовою ти розмовляєш, це не важливо.
Так от, я за ці роки, працюючи і в уряді, і в інших органах державної влади, і в парламенті, вже думаю по-українськи. І напевне, це важливо. Тому хочете дорікати мені – дорікайте в тому, хочете – ні, це ваша справа.
Кирило Булкін: Я не дорікаю, я просто ставлю запитання. І ому ще одне персональне запитання. Коли Ви отримали нуль голосів, і навіть самі за себе не проголосували, які були у Вас відчуття?
Микола Азаров: Я ніколи не рвався у голови Верховної Ради. Було рішення партії висунути мене на посаду Голови Верховної Ради. На той момент це була єдина можливість розв’язати проблему, яка виникла після блокування трибуни Верховної Ради.
Пункт порядку денного вимагав, щоб ми приступили до виборів Голови Верховної Ради. Так, на той момент, коли ухвалювалося рішення про висунення мене на Голову Верховної Ради, ми знали, що ми наберемо 207 голосів.
У процесі ведення переговорів із соціалістами ( це відбувалося у день голосування ) було ухвалено політрадою партії рішення про те, що вся партія, усі члени фракції регіонів мають підтримати Голову Верховної Ради, тому що це відкривало шлях до формування нової коаліції.
Для мене це було абсолютно зрозуміло, я інтереси країни (а я бачу створення антикризової коаліції – це в інтересах країни, в інтересах більшості населення) завжди ставив вище за свої амбіції.
Я абсолютно жодного розчарування не відчув, більше того, я першим підійшов, привітав Олександра Олександровича Мороза. Я радів цьому рішенню, оскільки це поклало кінець тій коаліції, яка, на мій погляд, була мертвонародженою, вона нічого доброго б не принесла Україні, крім чергової серії криз.
А наш народ заслужив нарешті стабільності, спокою, і заради цього я спокійно поставився до того, що викреслив самого себе з бюлетеня на голову Верховної Ради.
Кирило Булкін: Чи був розгляд на фракції справи депутата Калашникова у зв’язку із побиттям журналістів СТБ? Чи це питання вже вирішено?
Микола Азаров: Ви знаєте, в нас різні люди займаються різними справами. За розподілом обов’язків, я займався переговорним процесом з нашими партнерами з антикризової коаліції і з нашими партнерами з “Нашої України”.
І тому, відверто кажучи, я абсолютно не в темі. Я не знаю, що там відбулося. Безумовно, ми засуджуємо будь-яке насильство над журналістами, від кого б воно не виходило. Якщо хтось із наших лав вчинив негідний стосовно журналістів учинок – безумовно, це має бути предметом розгляду, всебічного вивчення, безумовно, він має понести, принаймні, засудження. А ми готові, безумовно, компенсувати цій постраждалій людині всі – і моральні, і матеріальні збитки.
Кирило Булкін: Добре. Поза цим конкретним випадком все-таки запитання про депутатську етику, зокрема, було в ЗМІ такі скарги від депутата Танюка (коли йому ґудзики відірвали), але там не тільки про ґудзик йшлося. Але йшлося про те, що він нецензурну лайку чув від членів Партії регіонів. Чи Ви готові якось це розслідувати, ваша фракція?
Микола Азаров: Ви знаєте що... Для мене депутатська етика полягає у можливості надати опонентам слово, вислухати опонентів. А коли, коли ти говориш, до тебе кидаються з кулаками, зі злобою, з ненавистю, вмикають сирену, підносять її до твого вуха – Ви про це не говорите?!
Ви, шановні панове з Радіо Свобода, чому ви про це мовчите?! Я не знаю, кому які ґудзики там обірвали, але про те, що протягом трьох днів у парламенті не дають можливості обговорювати проблеми, створюють обстановку істерії, злоби, ненависті, культивують цю обстановку на всю країну – чому ви про це мовчите?
Кирило Булкін: Ми про це говоримо. А Ви регулярно слухаєте наші передачі, що Ви стверджуєте, що ми про це мовчимо?
Микола Азаров: Я взагалі... я вперше про це...
Кирило Булкін: А як же Ви стверджуєте, що ми мовчимо про це?
Микола Азаров: Якщо ви говорите про це, і говорите саме в такому ключі, то я велике спасибі вам говорю.
Кирило Булкін: Дякую.
