Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 14:49

Європейці обирають етнічний туризм у Криму


Володимир Притула Сімферополь, 21 липня 2006 (RadioSvoboda.Ua) – У Криму зелений сільський туризм має етнічне забарвлення. Зараз тут діє 10 регіональних центрів розвитку саме етнічного туризму.

“Все сподобалося, все смакувало! Дуже смачно!“, - польські туристи після смачного обіду в бахчисарайському національному ресторанчику “Караван-сарай” діляться враженнями щодо кримськотатарської кухні. Пані Малгожата з Грубешова каже, що Крим їй дуже подобається, але особливо його етнічне, кримськотатарське забарвлення.

Марлен Асанов, керуючий рестораном “Караван-сарай”, розповідає, що за останні два роки серед його відвідувачів значно збільшилася кількість західних туристів, особливо багато німців і поляків. І всі вони гідно оцінюють кримськотатарську кухню.

“Я не скажу, що якась конкретна страва користується особливим попитом. Західні туристи пробують усе, можливо, краще йдуть лагман, сарма, наші шашлики. Наприклад, лагман – це коли береться пружне тісто, робиться локшина, яка заливається м’ясним соусом із зеленню, багатьма приправами – часником, базиліком, трошки кінзи. І його смак у нас не міняється. За рік чи два ви його у нас спробуєте - смак буде той самий”, - розповів Марлен.

Національні кримськотатарські мелодії звучать не лише в ресторанчику “Караван-сарай”, але й у родовій садибі Ренарта Саранаєва. Старий кримськотатарський будинок у гірському селі Багата Ущелина, стара назва – Коклуз, уже кілька років – невеликий готель, яким керують Ренарт та його родичі. Він розповідає, що, коли кілька років тому розпочинав цю справу, то першими гостями стали туристи із Швейцарії:

“Я їх запитав: що вас цікавить тут – в гірському кримськотатарському селі, далеко від моря? І вони відповіли, що цікаві їм саме ми – кримські татари, наші традиції, наш побут. Ми цікавимо їх як етнос, що увібрав у себе синтез унікальних традицій, культури, історії і саме тому європейці їдуть подивитися на Крим, але в площині кримськотатарської етнографії, культури і традиції”.

Ренарт каже, що за останні 2-3 роки він приймав гостей майже з усіх країн Європи. Закордонні гості також оцінили і невелику ціну, і високого рівня сервіс.

У Міністерстві курортів і туризму Криму повідомили, що кількість туристів з так званого “далекого зарубіжжя” зараз сягає вже 10% від усього потоку гостей півострова. І більшість з них цікавить етнографічний аспект туристичних послуг. А Криму вже є що запропонувати: тут діє близько 20 культурно-етнографічних центрів. Зокрема, у селі Пожарському Сімферопольського району існує український етнографічний центр "Явір", де відтворено традиційний побут українського села, працюють майстрині української вишивки, національної кухні.

У сусідньому Кольчугіно - етнічний центр кримських німців "Кроненталь". Поруч, у Тепловці туристи можуть придбати вироби кримськотатарських майстринь-золотошвейок у центрі народних ремесел "Орнек". А таких, як у Ренарта Саранаєва, етнографічних садиб – близько сотні.
XS
SM
MD
LG