Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 00:37

„Тварини мають права , як і люди, бо не винні, що опинилися в зоопарку”


Вікторія Маренич Харків, 21 липня 2006 (RadioSvoboda.Ua) Маючи 110-річну історію, Харківський зоопарк залишається і сьогодні улюбленим місцем відпочинку харків”ян і гостей міста. Щороку його відвідує півмільйона людей – більше, ніж всі театри та концертні зали Харкова.

Чи давно ви були в окремій державі, де все бекає, мекає, кричить, свистить , хрюкає, літає, повзає, ходить і бігає? До того ж висить, сидить, лежить, плаває. І лише інколи мовчить – людською мовою. А якщо все це можна не лише побачити, а й нагодувати, почухати, зазирнути, сфотографувати ? Мерщій до Харківського зоопарку, де контактний майданчик працює для всіх, хто мріє про чисте, відкрите і природнє.


Обравши у гіди Тетяну Тарнавську - працівницю зоопарку, вирішила і я все побачити і вам переповісти. Про те, що слонів, виявляється вчать командам німецькою мовою - міжнародною мовою спілкування слонів, що вони п”ють воду, яка очищена три рази, у кількості 100 літрів на добу, що у зоопарку мешкають тварини довше, ніж їх брати на волі. Наприклад, є у Харківському зоопарку мавпи, яким далеко за 50, а минулого року померла бегемотиха Машка, якій було 47 років – рекорд.. До речі, Харківський зоопарк є найстарішим в Україні – 110 років, має більше 7000 екземплярів птахів та тварин 380 видів. До речі, столичний зоопарк – Київський – значно поступається Харківському за колекцією. І вся ця родина за добу з”їдає 150 кілограмів м”яса, 300 кг сіна, 300 кг овочів та фруктів. Щоденний раціон складається із більше, ніж 100 найменувань.

Якщо засвоїли цю інформацію, прямуємо до контактної вольєри.

Говорять діти:

Це єдина вольєра, де можна зайти до звірів і їх погладити. Зоопарк – це прекрасно, чудова контактна вольєра, тут діти можуть погладити всіх тварин. А ти вже погладила ? – Ще ні.

Тетяна Тарнавська : Тварини дуже приваблюють людей, вони можуть там поспілкуватися з ними близько. Це була наша перша ідея в Україні. За кордоном також є контактні зоопарки, але там, в основному, домашні тварини - курки, качки, а диких тварин – тигрят, наприклад, для контакту не пускають.

У контактній вольєрі мешкають південно-африканські свинки ( чомусь ну дуже нагодовані ), лами, козлики, барани, дикобрази, поні, віслюки, криси ( всіх назв навіть і не запам”ятаєш) - це ті, кого я побачила і кого почухала. Там мешкає і улюбленець, від якого відмовилися батьки – мангуст, якого, вибачте, не почухала, бо він всіх „мітить” своєю рідиною, яка даруйте, просто воняє.

Директор зоопарку - Олексій Григор”єв - мріяв працювати у зоопарку з дитинства, навіть підлітком влітку тут розвозив їжу тваринам:

Тут у багатьох дітей формується почуття батьківщини, яке починається із двору, вулиці, міста. І коли він доживе до сивини, він не буде згадувати про неприбране сміття, він пригадає те, що зачепило його душу, очі тварини, яка подивилася на нього , і хтось, до кого він відчув симпатію.

Переповідати свою прогулянку зоопарком виявилося значно складніше, ніж я очікувала. Тому пропоную, відвідуючи Харків, і вам прогулятися зоопарком, що розташований у центрі міста і який є єдиним на найближчі шість областей України.
XS
SM
MD
LG