Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 06:44

Потенційний розпуск парламенту: плюси й мінуси для Президента, різних політичних сил та України


Кирило Булкін Гості: керівник програм розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко та політичний публіцист Богдан Червак.




Кирило Булкін: А я переходжу до розмови з нашими гостями у прямому ефірі “Вечірньої Свободи”. Нагадаю її тему: “Потенційний розпуск парламенту: плюси й мінуси для Президента, різних політичних сил та України”.

Моїми гостями є: керівник програм розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко та політичний публіцист Богдан Червак.

З наближенням критичного, на думку багатьох юридичних експертів, 25-го числа ясності таки не додається щодо остаточного рішення Президента про долю Верховної Ради і уряду.

І все ж таки, наскільки реальним залишається варіант, згідно з яким Президент наважиться на розпуск парламенту і якими в такому разі можуть бути наслідки? Ось про це і говоритимемо сьогодні.

А на початку, шановні гості, я хочу попросити вас змалювати, крім оцієї опції, весь спектр можливостей, які має наразі Президент. Уже тоді можна буде визначити, яке місце в цьому спектрі посідає можливий розпуск Верховної Ради і наскільки ймовірно, що Президент до цього вдасться.

Отже, які карти в руках Президента? Пане Богдане, прошу.


Богдан Червак: Можливі три варіанти. Просто я теоретично не бачу інших. Перший варіант – Президент скористається своїм правом, але не обов’язком: розпустить Верховну Раду. Президент не розпустить Верховну Раду і внесе кандидатуру, яку запропонувала так звана антикризова коаліція. І це, до речі, необов’язково може бути Віктор Янукович.

І третій варіант – все буде так, як і є. Тобто, ніяких дій і ніхто робити не буде. Президент не буде вносити ніякої кандидатури; Верховна Рада буде працювати так, як вона працює; Уряд під керівництвом Єханурова буде збиратися на свої засідання, ухвалювати розпорядження, начебто керувати державою.

Отакі три варіанти. Четвертого я просто не бачу.


Дякую. Пані Тищенко, Ви можете щось додати або якісь з цих варіантів відкинути?

Юлія Тищенко: Мені здається, забігаючи вперед, що, найімовірніше, розпуску Верховної Ради станом на сьогодні все ж таки не буде. І всім сторонам потрібно буде знайти відповідний можливий компроміс, який дуже складно шукається в цій ситуації.

Якщо говорити про якісь можливі сценарії, то, звичайно, Президент сьогодні вагається щодо подання кандидатури Януковича. Але тим не менше, можливо якісь певні перемови щодо цієї кандидатури сьогодні тривають.

І якщо знайдений якийсь компроміс (мається на увазі, фігура, яка б згідно з цією дуже популярною риторикою про єднання Сходу і Заходу все ж таки задовольнила б і Схід, і Захід, і різні політичні, впливові сили), то, найімовірніше, Президент буде змушений подати таку кандидатуру. Можливо, це буде дійсно не Янукович.


Які можуть бути позитиви розпуску Верховної Ради в цьому випадку для тих чи інших політичних сил Президента і для України?

Богдан Червак: Позитиви можуть бути лише для двох політичних сил: Блоку Юлії Тимошенко, який і домагається розпуску Верховної Ради, і для Партії Регіонів, яка не домагається розпуску Верховної Ради, але найбільш підготовлена до виборчої кампанії - під кутом зору політичним, фінансовим і так далі. Для України це, очевидно, проблема. І не можна говорити, що інтереси України лежать у площині перевиборів до Верховної Ради. І так дуже довго Україна залишається без будь-якої влади.

Ми про мінуси будемо далі говорити. Зрозуміла Ваша думка – це стосовно політичних сил. Дуже коротко пані Тищенко, бо в нас слухач на зв’язку. Ваша думка про плюси такого випадку?

Юлія Тищенко: Якщо абстрагуватись від усього, єдиним плюсом може бути формування такого своєрідного двопартійного парламенту в подальшому: Партія регіонів і БЮТ. Але це також мінус.

Тоді до негативів. Тим більше, що Ви сказали, що позитиви - з іншого боку, теж негативи. А чи можна цю думку розшифрувати трохи детальніше?

Юлія Тищенко: В разі дострокових виборів дійсно є дуже багато мінусів.

По-перше, я погоджуюсь, що фактично до Верховної Ради потраплять ті ж самі люди, які є сьогодні. Якщо так лаконічно про це говорити. Потім ще раз країна фактично на 2-3 місяці підвисне в інформаційних війнах, звинуваченнях, обіцянках, популізмі.

Що станеться з економікою, інвестиціями і всіма цими речами – тут не треба аналізувати багато, щоб зрозуміти, що це є значним мінусом.

Одним з мінусів буде і те, що навіть, якщо такі вибори відбудуться, на місцях місцеві ради залишаться ті ж самі, з тим же самим складом. І, в принципі, такий експеримент щодо повторних виборів можна буде готувати безкінечно, за великим рахунком.

Що я маю на увазі, якщо якійсь політичній силі, яка буде контролювати, місцевій раді щось не сподобається, ми будемо отримувати знову нові сюжети щодо якоїсь економічної самостійності регіонів чи знову повернення до регіональних умов. І так може бути до безкінечності.

Є й шанс того, що певні радикальні сили можуть потрапити до Верховної Ради. Наприклад, ПСПУ, теоретично. І які тут можуть бути формати коаліції, сценарії, зовнішньополітичний вектор, зовнішньополітичні впливи на ситуацію в Україні? Це однозначно послаблення і дестабілізація ситуації. Я вже не кажу про всі, в принципі, мінуси для Президента України.


Зрозуміло, дякую. Пане Червак, Ваші короткі, тезові мінуси.

Віталій Червак: Я б лише підсумував те, що сказала пані Юлія. Тобто, весь мінус полягає в тому, що нічого суттєвого не змінюється, а якщо щось змінюється, то в гіршу сторону. І прихід цих “червоних” радикалів і коли Партія регіонів...

Але, зрештою, вони передбачувані. А, скажімо, Соціалістична партія, якщо вона цього разу пішла трохи в інший бік, ніж обіцяла своїм виборцям, може і не потрапити до Верховної Ради, ну, може ,звісно, і потрапити, але...

Віталій Червак: Соцпартія не обіцяла своїм виборцям іншого шляху, крім соціалістичного, радянського. І цим шляхом вона пішла. Тому тут така справа є. Але, в принципі, чому не потрібні перевибори? Бо вони нічого не змінюють.

Тобто, на плечі людей хочуть перекласти проблеми політиків. Ми обрали депутатів, щоб вони ці проблеми вирішували. Вони їх не хочуть вирішувати, вони ліниві і кажуть: “Давайте виділимо кілька мільярдів з бюджету і хай люди ці проблеми вирішать”.

Знаєте, це говорить про рівень політичної еліти і її культури. Тобто, це низький рівень.


Зрозуміло, дякую. Маємо запитання від слухача.

Добрий вечір, Ви в ефірі!


Слухач: Це Олександр з Києва.

Я не згоден з тим, що вибори мають тільки негативні наслідки, по- моєму, тільки позитивні. А саме: декілька мільярдів з кишень олігархів піде – і це піде в кишені людям простим, тим, що махають там прапорами – всі будуть заробляти. Типографії, транспорт – усе це ввіллється в економіку з приватних кишень. Далі – будуть покарані соціалісти за зраду, і будуть дві сили, буде більша визначеність у парламенті.

А що, на Вашу думку, зробить Президент? От такий, який він є, Президент Віктор Ющенко, і що буде після цього, пане Червак?

Віталій Червак: Це питання не до мене, це питання до Президента. Тобто, Президент повинен виконувати свої функції, приймати рішення такі, які він вважає за потрібні, які відповідають національним інтересам, але, в принципі, щоб корисно було для країни.

Це абсолютно структуризувати ситуацію, яка сьогодні є. Хай буде більшість і хай буде опозиція. І не треба боятися, що більшість - це сьогодні Партія регіонів, комуністи і соціалісти, що це комунокримінальна і таке інше.

Вона так само швидко розпадеться, як і розпалася помаранчева. Але коли вона розпадеться, має бути опозиція, яка готова буде взяти владу. І коли цієї опозиції не буде, коли опозиція буде думати не про те, як взяти владу, а про те, як провести нові вибори, то це дійсно буде проблема для України.


Пані Тищенко, Вам остання хвилина для заключного слова.

Юлія Тищенко: Я багато в чому погоджуюсь, але помаранчева коаліція, в неї не вистачить голосів без залучення іншої політичної сили. Тобто, я маю на увазі...

Якщо ця коаліція розпадеться і...?

Юлія Тищенко: Звичайно. Все одно потрібно буде шукати якийсь компроміс з певними іншими політичними силами – це по-перше. По-друге, я не думаю, що Партія регіонів дуже, так би мовити, готова віддавати ту владу, яка фактично їй належить. А Президент в надзвичайно складній ситуації - чому? Тому що тут питання можливості реалізації ним тих політик, які він планував: і зовнішньої політики, і внутрішньої політики. Тому за великим рахунком єдине слово - компроміс, це слово вже просто є певною мірою затасканим, але воно є виходом з ситуації.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG