Саме на Рівненській атомній станції працюють і наймолодший, і найстаріший в Україні енергоблоки. Найновіший - четвертий Рівненський - вважають найбільш безпечним після другого Хмельницького. Виробництво РАЕС становить чверть усього промислового потенціалу Рівненщини. Звідси і бажання практично всіх обласних керівників розвивати та підтримувати ядерну енергетику. Водночас нинішній уряд не бачить іншого виходу, ніж розвиток електроенергетики, в умовах подорожчання нафтогазових ресурсів, каже голова Рівненської облдержадміністрації Віктор Матчук.
Через чотири роки перший Рівненський енергоблок, а наступного за ним року і другий, мають бути виведені з експлуатації. Тож нині енергетики домагаються продовження терміну експлуатації хоча б на 10 років і початку будівництва п’ятого енергоблоку у 2016-му – себто, тоді, коли перших два енергоблоки остаточно відпрацюють свій ресурс. Сьогодні ж через відсутність достатньої кількості передавальних ліній РАЕС видає на чверть менше електроенергії від запланованої потужності. Як повідомив генеральний директор РАЕС Микола Фрідман, цього року в держбюджеті України вже закладені 150 мільйонів гривень на будівництво лінії Рівне-Київ, яке мають завершити через два роки. А ще, як запевнив Микола Фрідман, рівненські атомники вирішили проблему із карстовими породами, заповнивши порожнини під реакторами спеціальною сумішшю.
Втім, здійснити бажання енергетиків щодо добудови, згідно з сучасним законодавством, можна тільки за згоди населення та Верховної Ради. Тим часом запитань у населення до енергетиків досить багато. Наприклад, чому після проведення модернізації генераторів двох найстаріших енергоблоків вони стали гірше працювати. Або чому з 2002 року тут не ведеться обов’язковий геологомоніторинг міста Кузнєцовська. Або про відсутність громадського контролю за екологічною безпекою АЕС. Адже для того, щоб його поновити, області необхідні не такі вже й великі кошти – однак їх ні “Енергоатом”, ні обласна влада чомусь не виділяють.
І ще один цікавий штрих – колишній голова облдержадміністрації Василь Червоній в останні дні свого перебування на посаді категорично заперечував проти будівництва п’ятого Рівненського енергоблоку. Можливо, тому, що через місяць уже не ніс відповідальності за основні економічні показники…
Через чотири роки перший Рівненський енергоблок, а наступного за ним року і другий, мають бути виведені з експлуатації. Тож нині енергетики домагаються продовження терміну експлуатації хоча б на 10 років і початку будівництва п’ятого енергоблоку у 2016-му – себто, тоді, коли перших два енергоблоки остаточно відпрацюють свій ресурс. Сьогодні ж через відсутність достатньої кількості передавальних ліній РАЕС видає на чверть менше електроенергії від запланованої потужності. Як повідомив генеральний директор РАЕС Микола Фрідман, цього року в держбюджеті України вже закладені 150 мільйонів гривень на будівництво лінії Рівне-Київ, яке мають завершити через два роки. А ще, як запевнив Микола Фрідман, рівненські атомники вирішили проблему із карстовими породами, заповнивши порожнини під реакторами спеціальною сумішшю.
Втім, здійснити бажання енергетиків щодо добудови, згідно з сучасним законодавством, можна тільки за згоди населення та Верховної Ради. Тим часом запитань у населення до енергетиків досить багато. Наприклад, чому після проведення модернізації генераторів двох найстаріших енергоблоків вони стали гірше працювати. Або чому з 2002 року тут не ведеться обов’язковий геологомоніторинг міста Кузнєцовська. Або про відсутність громадського контролю за екологічною безпекою АЕС. Адже для того, щоб його поновити, області необхідні не такі вже й великі кошти – однак їх ні “Енергоатом”, ні обласна влада чомусь не виділяють.
І ще один цікавий штрих – колишній голова облдержадміністрації Василь Червоній в останні дні свого перебування на посаді категорично заперечував проти будівництва п’ятого Рівненського енергоблоку. Можливо, тому, що через місяць уже не ніс відповідальності за основні економічні показники…