Самі ж палаци збереглися лише в Дубні, Клевані та Острозі – доля була до них більш прихильною, розповів кореспондентові «Свободи» Валентині Одарченко директор обласного краєзнавчого музею Олександр Булига.
“Найкраща ситуація в музеєфікованих замках – Острозі та Дубні. Там проводяться реставраційні роботи, туди приїздять туристи. А ось Клевань, який лежить на шляху до Луцька, туристи оминають – там руїни, занепад, і якби були кошти, провели б музеєфікацію цього об’єкту – він би також працював”.
Була ідея відбудувати рівненський замок. Все ж таки що краще – відбудувати заново замок, чи довести до кінця реставрацію ще існуючих?
“Довести до кінця реставрацію, щоб зберегти ще те, що можна зберегти”.
Палацовий комплекс Любомирських у Рівному свого часу вражав своїми розкішними алеями та скульптурами, а також підземеллями, описаними в «Дітях підземелля» Володимиром Короленком. Нині про Рівненський палац на Замковому острові пам’ятають лише старожили – він стертий з лиця землі, а новітні шукачі скарбів перепродують навіть цеглу із тризубами – недавні знахідки під час будівництва житлових будинків у районі неподалік палацу.
До 91-го року у Дубенських палацах Острозьких та Любомирських відбувалось варварське нищення давньої архітектури – вкраплені недоцільні залізобетонні деталі, зроблені умивальники в колишньому фойе, одна із зал розділена на багато дрібних вузьких високих приміщень – то постаралися колишні господарі - військові та тимчасові орендарі, намагаючись використати старовинну будову як кістяк низькопробного готелю. Згодом палаци стали частиною Державного історико-архітектурного заповідника. Нині їх намагаються відродити працівники заповідника – вони хоча б зовні набули пристойного вигляду. Однак фільм «Тарас Бульба» , який збираються створити в Україні за однойменною повістю Гоголя, відзняти тут повністю не вдасться аж ніяк – інтер’єр описаного Гоголем палацу повністю розорений. Найбільша проблема дубенських палаців – опалення. Тут наново мурують зруйновані грубки, вперто борються з грибком і мріють розташувати в залах, де збереглися чудові барельєфи, картинну галерею, експонатами для якої не проти поділитися зі своїх фондів львів’яни. Але коштів на реставрацію катастрофічно не вистачає… Свого часу палац прагнули придбати акціонери Дубенського цукрозаводу, обіцяючи провести його повну реставрацію за власний кошт. Тоді – не дозволили. Зараз не береться ніхто…
Тим часом в Острозькому палаці на території резиденції князів Острозьких краєзнавчий музей існує ще з радянських часів. Саме тут можна побачити зразки давнього українського і візантійського іконопису, середньовічну зброю, перший український портрет, скульптури відомого на всю Європу острозького митця Сосновського, котрий, працюючи у Ватикані, заповів частину своїх творів своїм землякам. Та й просто помилуватися краєвидом із віконниць, у які видивлялися очі легендарних князів та чарівної острозької меценатки – княжни Гальшки. Це справжній музей зі своїми неповторними цінностями, який плекають острожці, незважаючи на сприятливі чи ні для української культури часи.
Палац князів Острозьких
А ось півтисячолітній Клеванський замок з палацом князів Чарторийських кілька років тому орендував місцевий підприємець, і саме тоді, як не дивно, палац ще більше занепав. Згодом у замку повибивали вікна і покрали все залізо, а новітні мешканці – бомжі якось спалили і частину даху. Трохи менше року тому тодішній голова Рівненської облдержадміністрації Василь Червоній підписав розпорядження про безоплатну передачу його території в користування компанії «Інвестжитлобуд», котра вже будувала карколомні плани з облаштування там готельного комплексу і музею. Нині Державна служба охорони культурної спадщини перевіряє добрі наміри орендарів.
У колишньої рівненської влади якось прокинулося бажання відбудувати палац Любомирських. Нинішня вважає, що потрібно вберегти хоча б існуючі палаци від неминучої руйнації. Та обидві владних мрії досі виглядають ефемерно. А територія Рівного обростає палациками сучасного зразка.
“Найкраща ситуація в музеєфікованих замках – Острозі та Дубні. Там проводяться реставраційні роботи, туди приїздять туристи. А ось Клевань, який лежить на шляху до Луцька, туристи оминають – там руїни, занепад, і якби були кошти, провели б музеєфікацію цього об’єкту – він би також працював”.
Була ідея відбудувати рівненський замок. Все ж таки що краще – відбудувати заново замок, чи довести до кінця реставрацію ще існуючих?
“Довести до кінця реставрацію, щоб зберегти ще те, що можна зберегти”.
Палацовий комплекс Любомирських у Рівному свого часу вражав своїми розкішними алеями та скульптурами, а також підземеллями, описаними в «Дітях підземелля» Володимиром Короленком. Нині про Рівненський палац на Замковому острові пам’ятають лише старожили – він стертий з лиця землі, а новітні шукачі скарбів перепродують навіть цеглу із тризубами – недавні знахідки під час будівництва житлових будинків у районі неподалік палацу.
До 91-го року у Дубенських палацах Острозьких та Любомирських відбувалось варварське нищення давньої архітектури – вкраплені недоцільні залізобетонні деталі, зроблені умивальники в колишньому фойе, одна із зал розділена на багато дрібних вузьких високих приміщень – то постаралися колишні господарі - військові та тимчасові орендарі, намагаючись використати старовинну будову як кістяк низькопробного готелю. Згодом палаци стали частиною Державного історико-архітектурного заповідника. Нині їх намагаються відродити працівники заповідника – вони хоча б зовні набули пристойного вигляду. Однак фільм «Тарас Бульба» , який збираються створити в Україні за однойменною повістю Гоголя, відзняти тут повністю не вдасться аж ніяк – інтер’єр описаного Гоголем палацу повністю розорений. Найбільша проблема дубенських палаців – опалення. Тут наново мурують зруйновані грубки, вперто борються з грибком і мріють розташувати в залах, де збереглися чудові барельєфи, картинну галерею, експонатами для якої не проти поділитися зі своїх фондів львів’яни. Але коштів на реставрацію катастрофічно не вистачає… Свого часу палац прагнули придбати акціонери Дубенського цукрозаводу, обіцяючи провести його повну реставрацію за власний кошт. Тоді – не дозволили. Зараз не береться ніхто…
Тим часом в Острозькому палаці на території резиденції князів Острозьких краєзнавчий музей існує ще з радянських часів. Саме тут можна побачити зразки давнього українського і візантійського іконопису, середньовічну зброю, перший український портрет, скульптури відомого на всю Європу острозького митця Сосновського, котрий, працюючи у Ватикані, заповів частину своїх творів своїм землякам. Та й просто помилуватися краєвидом із віконниць, у які видивлялися очі легендарних князів та чарівної острозької меценатки – княжни Гальшки. Це справжній музей зі своїми неповторними цінностями, який плекають острожці, незважаючи на сприятливі чи ні для української культури часи.
Палац князів ОстрозькихУ колишньої рівненської влади якось прокинулося бажання відбудувати палац Любомирських. Нинішня вважає, що потрібно вберегти хоча б існуючі палаци від неминучої руйнації. Та обидві владних мрії досі виглядають ефемерно. А територія Рівного обростає палациками сучасного зразка.