Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 12:45

Проблема питної води в Новій Україні – понад 45% українців п’ють не якісну воду


Ірина Біла



Ірина Біла: Вітання всім слухачам Радіо Свобода!

“Людина випиває 90% своїх болячок” – твердив знаний вчений-біолог Луї Пастер. Такого ж висновку дійшла і Всесвітня організація охорони здоров’я, яка переконує, що 80% усіх захворювань людини обумовлені поганою якістю питної води. Цифри для України не вельми втішні, адже науковці твердять, що 45% українців п’ють неякісну воду.

Як скоро можна зробити питну воду в Новій Україні – АКВА ВІТОЮ? В яких містах п’ють найзабрудненішу воду? Чи реально в домашніх умовах очищувати воду і робити її придатною для вживання? Як це робити?

Відповіді – в сьогоднішній програмі “Нова Україна”, яку підготувала Ірина Біла.

Вода може стати причиною серйозних захворювань, а може зцілити від багатьох недуг і зміцнити здоров’я. Річ – у виборі питної води. Але, як свідчить статистика – майже половина українців вживають саме водопровідну воду.

А вона, як стверджують науковці з Інституту колоїдної хімії та хімії води НАНУ – токсична і непридатна для споживання. Поза як для знезараження води використовується хлор, який при взаємо дії з водою створює канцерогенні сполуки. Категорично налаштовані проти очищення хлором питної води і в Інституті екогігієни і токсикології МОЗ України. Говорить науковий співробітник Інституту Надія Гордієнко.

Надія Гордієнко: Найбільш гостро проблема водопровідної води – це зміст хлорорганічних речовин, які завжди присутні в наших водопровідних мережах. В останній час увага світової спільноти прикута до таких відомих драматично відомих хлорорганічних сполук як діоксин, який в 67 тисяч разів більш токсичний, ніж синильна кислота.

Ці сполуки здатні при тривалому надходженні у малих дозах накопичуватися в організмі і викликати отруєння, онкозахворювання. Вони можуть викликати віддалені наслідки ушкодження генетичного апарату. Тому з крана пити воду не рекомендую.

Ірина Біла: Не покращують якість води з крану і водопровідні мережі, більшість з яких вже використали свій ресурс та знаходяться в аварійному стані. Внаслідок хімічного контакту з металом вода поповнюється надлишками таких хімічних елементів, як цинк, алюміній, свинець, мідь. Наслідки для здоров’я далеко не найкращі. Скажімо, надмірні дози алюмінію негативно впливають на нервову систему і, зокрема, на діяльність головного мозку. Саме тому багато українців намагаються вживати воду з альтернативних кранові джерел. Скажімо, з артезіанських свердловин. Вода з бюветів менш шкідлива, до того ж вельми доступна. Але у Надії Гордієнко також є до неї певні застороги.

Надія Гордієнко: Є кілька “але” стосовно бюветної води. Не можливо передбачити зміну складу води, потім можлива підкачка у воду потужними насосами ґрунту зі всіма його хімічними та мікробіологічними складовими.

Тому деякі поради щодо споживання бюветної води. Зберігайте воду тільки в ретельно вимитому посуді бажано вимальованому чи скляному, не зберігайте в пластмасовій, чи поліетиленовій тарі.

Якщо на стінках її дні ємності з водою з’являється сольовий наліт, то потрібно пропустити таку воду через побутовий фільтр. Також рекомендую бюветну воду кип’ятити, щоб напевно знищити можливі присутні мікроорганізми.

Ірина Біла: Ще менше науковець з Інституту екогігієни та токсикології Надія Гордієнко довіряє воді з поверхневих джерел. Винятки становлять хіба що так звані народні джерела, котрі перевірені не лише самопочуттям людей, але й науковими експертизами.

Надія Гордієнко: Ці джерела не сертифіковані, склад води не відомий. Вони збирають воду з поверхневих слоїв ґрунту, які найбільш забруднені. Тому таку воду не рекомендую вживати для пиття та приготування їжі.

Це ж відноситься і до колодязної води. Обов’язково треба її кип’ятити, а ще краще зробити хімічний та мікробіологічний аналіз такої води, щоб визначитися, наскільки вона шкідлива чи корисна. І, до речі, як виявилося, найбільш смачною люди найчастіше вважають колодязну чи джерельну воду з високим показником вмісту нітратів.

Ірина Біла: Більшість європейців найбільше довіряють так званій бутильованій воді. Але щодо неї в Новій Україні ще немає нормативних актів та й більшості вона не по кишені. І все ж, чи можна повністю очистити в домашніх умовах підручними засобами воду? Науковці стверджують – ні. Хоча намагатися бодай трохи покращити її якість просто необхідно. Ось як це робить директор Українського інституту екології людини, професор Михайло Курик.

Михайло Курик: Знаючи про те, що у міському водопроводі вода мусить бути гостованим, то я через якийсь примітивний фільтр. Прямо через якесь полотно, набираю цієї води в чайник, доводжу її до кипіння, потім швидко охолоджую і переливаю у пластмасову пляшку. Закриваю, а потім ставлю в морозилку, вона замерзає. Через півтори доби, коли вже та пляшка перетворилася у лід, ставлю на кухні. Коли я лягаю спати і на ранок маю в залежності від температури чашку, дві, а то й три талої води. Коли лишається так добре яйце того льоду ту воду вже не використовую.

Ірина Біла: Київ входить до п’ятнадцяти міст найменш придатних для проживання. В тому числі й через якість питної води. Адже столичні мешканці в основному вживають воду з головної артерії України – Дніпра, на якому знаходяться 4 атомні електростанції, 50 промислових центрів, десятки тисяч сільгосппідприємств. Але найгіршої якості водопровідна вода – в Харківській області. Якщо в середньому в країні 4% проб води не відповідають санітарним нормам, то на Харківщині ця цифра вдвічі більша. Якість води в колодязях та джерелах ще гірша, а вода у водних об''єктах регіону тамтешнім мешканцям більше нагадує стічну. Більше про цю воду знає харківська кореспондентка Радіо Свобода Вікторія Маренич:

Вікторія Маренич: Відповідаючи на запитання однієї реклами “Що ми п’ємо?”, не всі Харків’яни дадуть однакові відповіді. Звичайно, скажуть, воду. Але яку ? Принаймні, так виглядали інтерв’ю на вулицях міста.

Респондент (переклад): Не завжди виходить набрати води, навіть вийти з під’їзду, коли підвозять – ніколи. А зазвичай я п’ю мінеральну воду.

Респондент (переклад): Такою бридкою плівкою вкривається чай, коли його робиш із водопровідної води. Я вважаю, що якість води залежить не від самої води, а від труб, якими вона проходить до нас.

Респондент: Так, я п’ю інколи водопровідну воду, коли не встигаю набрати іншої. Якість? нормальна.

Вікторія Маренич: Протягом року у Харкові діє програма забезпечення мешканців міста так званою альтернативною питною водою, бо саме минулого року якось “з’ясувалося”, що водопровідна вода не є чистою, а навпаки такою, яка може “нагородити” гепатитом, дизентерією та іншими інфекційними хворобами.

Сьогодні санітарні лікарі говорять про невеличкий відсоток покращення якості питної води, проте зразу ж говорять - це традиційно для літа. Мовить Наталя Татарко – лікар відділу комунальної гігієни Харківської обласної санітарно-епідеміологічної станції.

Наталя Татарко (переклад): За бактеріологічними показниками якість води протягом року поліпшилася, але взагалі, водопідготовка здійснюється за старою, традиційною схемою, і не відповідає тим показникам, бо забирається із поверхневих джерел.

Вікторія Маренич: Про якість питної води у сільських районах області лікарі взагалі говорять неохоче, бо із 27 районів Харківщини – 8 районів мають незадовільну питну воду за показниками. І у колодязях, як говорять санітарні лікарі, вона не завжди якісна.

Селище Кочеток у Чугуївському районі, що на річці Сіверський Дінець – звідти і бере воду Харків, там знаходиться головна водопровідна станція, які й вже 70 - років, виникло як містечко-курорт у 17 столітті. Водою кілька століть тому тут лікували.

Сьогодні у Кочетку є Музей води, який зберігає кристал солі із краплинами води усередині. Цьому кристалу кілька мільйонів років. Вчені хотіли розкрити кристал, щоб дізнатися якість тієї води. Не змогли. Чи побоялися?



Ірина Біла: Є музей води і в Києві. Про те, що там можна побачити – цікавилася Леся Штогрин.

Леся Штогрин: Незважаючи на те, що сьогодні будній день бажаючі відвідати Київський водоінформаційний центр стоять у черзі. Найвище чекати маленьким першокласникам, тому їх до царства води пускають без черги. Таміла, голова батьківського комітету впевнена, що кращого місця для малюків не має.

Таміла: Просто якась казка підземна.

Леся Штогрин: Не знаю, як шестирічним дітям, а мені було трохи страшнувато стояти посеред справжнього каналізаційного колектору і слухати звук стічної води.

Найбільша кількість води люди спускають в унітаз. Щоб показати такого марнотратства серед тих експозицій є величезний унітаз метра півтора заввишки. Це улюблене місце відвідувачів. А найбільше емоцій викликає справжня гроза.

Якщо на дорослих декорації та стереоефекти справили враження, то малеча була просто в захваті:

Так, мені дуже сподобалось гроза.

Злякалися грози?

Ні. Акваріуми, риби, великий унітаз.

Награлися?

Так.

Після повернення із водного світу у світ сухопутний та сухий майже всі урочисто пообіцяли прийти сюди ще раз. Мабуть все-таки не даремно ми на 70% складаємося з води – нас до неї тягне.

Ірина Біла: Науковці стверджують, що незабаром людство зіштовхнеться з глобальної проблемою нестачі питної води. Серед причин – збільшення кількості населення та безгосподарність. Хоча вода покриває три чверті поверхні Землі, лише 2% з них складає прісна. Вже зараз понад мільярд землян не мають доступу до чистої води. Більш ніж півстоліття відчуває проблему водопостачання і Львів. Хоча за останні роки таки вдалось дещо збільшити графік подачі води у помешкання городян. Однак, якщо цілодобове водопостачання наразі ще мрія для Львова, то ось на якість питної води мешканцям гріх нарікати.

Про це переконалася львівська кореспондентка Радіо Свобода Галина Терещук, яка днями відвідала хіміко - бактеріологічну лабораторію міського підприємства “Львівводоканал”:

Галина Терещук: У день, коли я відвідала лабораторію, її працівники досліджували проби із водозабору “Стрий”. Щоденно проводяться 30-40 проб води. Один раз на рік - розгорнутий санітарно-хімічний аналіз тієї АКВА ВІТИ, яка береться безпосередньо з підземних джерел.

Власне цим і унікальна вода у Львові. Хоча Львів’яни й надалі нарікають на її якість, мовляв недостатньо фтору і підвищений вміст заліза. Такі невдоволення не мають жодних підстав. Зауважують фахівці. Оскільки вода, яку споживають Львів’яни, одна із кращих, за своїми показниками в Україні.

Уся вона подається з підземних джерел і характеризується стабільними показниками щодо хімічного складу, а також мінімальним вмістом органічних сполук, захищена від поверхневого забруднення.

Надія Щербак, начальник хіміко-бактеріологічної лабораторії Львівводоканалу, 28 років контролює якість питної води. Жінка вважає, що чим менше до неї втручаються, тим вона поживніша і якісніша. У неї своя філософія у ставленні до води.

Надія Щербак: Єдине можу сказати, що фтору у нашій воді мало. Це пояснюється географічним розташуванням області. Вода не фторується і не лише у нас, але й по всій Україні. Немає відповідного методу. Тому варто про це знати і застосовувати профілактичні заходи. 47 перефторування води значно шкідливіше, бо це яд.

Галина Терещук: До Львова вода подається з 18 водозаборів, які розташовані на відстані від 20 - до 110 кілометрів за межами міста. Одразу ж на вході до Львова воду хлорують, у літню пору більше, потім її подають у міську водопровідну мережу, до споживачів. Спосіб хлорування є найдешевший і досить ефективний.

Надія Щербак: У нас такі дози, щоб вводити мінімум хлору, щоб була нормальна бактеріологічна якість води. Це нешкідливий компонент води, який легко пропадає методом відстоювання і не спричиняє ніяких незручностей.

Галина Терещук: Невеликі відхилення, які спостерігаються у якості води, але в допустимих нормах, пов’язані із старою водогінною системою, на якій трапляються аварії, старими насосними станціями, чимало з яких діє ще від часу будівництва з початку минулого століття.

А також багато городян воду отримують за графіком по кілька годин на добу, а тому запасаються нею на увесь день і зберігають у невідповідних баках.

Ірина Біла: До речі, фахівці не радять довго зберігати та відстоювати воду. Оскільки через 24 години вона стає небезпечною через мікроорганізми, що потратили в основному з повітря і вже встигли там розмножитися.

Науковці твердять, що за своєю структурою молекула води унікальна: вона складається зі своєрідних сполук, що подібно комп’ютерній схемі “записують” інформаційне поле навколо себе. Саме ця здатність води використовується в гомеопатії та інших видах інформаційної медицини.

Різноманітні зовнішні фактори – слова, думки, емоції – змінюють структуру і навіть біохімічний склад води. Можливо, саме цим і пояснюються цілющі властивості свяченої церковної води. Зробити воду позитивно насиченою можна і самотужки – переконані фахівці. Достатньо просто відкинути погані думки, промовляти теплі слова, і жити з любов’ю.

Тож чи варто нехтувати цими порадами, які хоч і не зменшать частки хлору та марганцю у питній воді, але все ж покращать наше життя. А відтак і здоров’я.

Це була програма “Нова Україна” та її ведуча Ірина Біла.

Шануймося! Говорить Радіо Свобода!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG