Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 08:21

“Вето третіх країн”, чи проблеми сепаратистських регіонів не стануть на перешкоді нашому членству в НАТО" – заступник міністра іноземних справ Грузії.


Марія Щур Тбілісі – Прага, 2 серпня 2006 (RadioSvoboda.Ua) – Грузія очікує на позитивний сигнал щодо членства в НАТО від листопадового самміту в Ризі, і ані внутрішні проблеми із сепаратистськими регіонами, ані протести Москви не зможуть стати на перешкоді співпраці з НАТО. Про це в інтерв''ю Радіо Свобода заявив заступник міністра закордонних справ Грузії Георгій Манджґаладзе.

Марія Щур, Георгій Манчґаладзе
Нашу розмову в невеличкому та по-діловому обставленому кабінеті чільного грузинського дипломата ми розпочали із запитання про те, чому, власне, Грузія намагається здобути членство в Північноатлантичному Альянсі.

“Інтеграція в НАТО є одним з головних пріоритетів нашої зовнішньої політики. Ïї мета та мета нашого прагнення стати повноправним членом європейської та євро-атлантичної спільноти полягає у тому, щоб повернутися до Європи, до коріння нашої європейської культури, з яким ми пов’язуємо своє нинішнє і майбутнє існування. Якщо говорити про більш прагматичні цілі, то першою, звичайно, є безпека. Але є ще одна мета, яка для нас, можливо, навіть важливіша, ніж просто безпека. Йдеться про майбутнє нашої країни, її модернізацію, демократію, верховенство права та відповідальне керівництво, які можна об’єднати поняттям цінності. І процес змін на шляху до НАТО є процесом приєднання до цих цінностей, необхідних для розвитку нашої країни”.

Пане Манджґаладзе, наскільки грузинський уряд у своєму прагненні приєднатися до НАТО спирається на підтримку громадян?

“У нас в Грузії питання НАТО є, можливо, єдиним, з якого в суспільстві панує широкий консенсус. За приєднання до НАТО виступає уряд, опозиція та недержавні організації. За опитуваннями, понад 70% грузинів підтримують вступ країни до НАТО. Попри таку підтримку, сповідуючи один з головних принципів демократії про те, що люди мають право знати і робити поінформований вибір, уряд та недержавні організації проводять велику інформаційну кампанію про НАТО. І ми говоримо не лише про переваги, але і про більшу відповідальність, більші витрати на оборону, які будуть пов’язані зі вступом”.

Деякі європейські аналітики висловлюють побоювання, що вступ Грузії до НАТО може обтяжити альянс необхідністю вирішувати не лише внутрішньо грузинські проблеми із сепаратистськими регіонами, але і зовнішні проблеми у стосунках з Росією.

“Ми не раз обговорювали це питання з нашими європейськими партерами в НАТО. Ми є рішучими прихильниками мирного вирішення конфліктів, незважаючи на пропаганду деяких наших сусідів. Ми запропонували два мирних плани для Південної Осетії та для Абхазії, які підтримали наші євроатлантичні партнери та партнери по ОБСЄ, членом якого є і Росія. І ми діємо в межах цих планів, незважаючи на зусилля так званих „посередників”. Ми самі в першу чергу зацікавлені у встановленні миру в нашій країні та її розвитку. Тому ми думаємо, що приєднання до НАТО буде кроком до розв’язання цих конфліктів. І ми віримо, як нас запевняли багато разів, що ці проблеми, та жодні протести з боку, чи так зване „вето третіх країн” не стануть на перешкоді нашому членству”.

Досі Грузія та Україна прямували до НАТО пліч-опліч. Проте останні події в Україні ставлять під сумнів подальше просування України в євроатлантичному напрямку. Що про це думають в Грузії?

„Ми не схильні драматизувати ситуацію. Гадаю, що це є частина нормального розвитку та становлення демократичного процесу. Я переконаний, що всі нинішні проблеми вдасться подолати та відновити нормальний політичний процес. І тоді український народ та уряд приймуть необхідне рішення щодо НАТО. А щодо нашої співпраці, ми дійсно координуємо наші зусилля, і сподіваємося, що так буде і надалі. Бо добрі стосунки між Україною і Грузією базуються не лише на добрих стосунках між лідерами наших країн, але і на реальних потребах та інтересах наших держав”.
XS
SM
MD
LG