Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 02:13

Розпуск парламенту: пересічна справа, не завжди передбачувані результати.


Сергій Драчук Прага, 2 серпня 2006 (RadioSvoboda.ua) – Невдалі результати українського круглого столу, на думку деяких оглядачів, наблизили перспективу розпуску парламенту й дочасних виборів в Україні. І прихильники, і супротивники цього палко коментують таку можливість, і нерідко як щось надзвичайне. Тим часом у багатьох країнах світу ця подія є звичайним і нерідким елементом політичного процесу – хоча не завжди дає бажаний для її ініціаторів результат.

Вечірнє засідання Верховної Ради України. 2 серпня 2006р.
Деякі приклади нещодавнього застосування права розпуску навела на відкритті круглого столу минулого тижня лідер блоку свого імені Юлія Тимошенко, яка сама домагається розпуску нинішньої Верховної Ради України. За її словами, за останні 5 років 16 «цивілізованих» країн провели дострокові вибори, і лише за останні два роки це сталося в 10 країнах, зокрема, у 2005-му в Німеччині , Португалії, Данії, Японії, Греції, у 2006-му в Словаччині чи Таїланді. А в Канаді цього року дострокові вибори оголосили через звинувачення в політичній корупції, заявила Тимошенко.

Причини, до яких політики вдаються до розпуску законодавчих органів, різні.

В Італії чи Ізраїлі, де мало який парламент допрацьовував весь свій конституційний термін, їх і не перелічити; дуже часто до цього призводять розвали нетривких урядових коаліцій у цих країнах.

Але не завжди дочасні вибори призводять до того, чого хотіли їхні організатори.

У Німеччині 2005 року канцлер Ґергард Шредер спровокував розпуск нижньої палати парламенту, коли його партія втратила більшість у верхній палаті і в місцевих органах влади: він свідомо програв голосування щодо довіри його урядові. У нових виборах жодна з двох найбільших партій не змогла здобути більшості й сформувати дієздатний уряд, і врешті їм довелося створювати «велику коаліцію» поміж головними політичними суперниками в цій країні.

У Кувейті емір, монарх країни, – шейх Сабах аль-Ахмед аль-Джабер ас-Сабах своєю владою розпустив парламент у травні цього року, сподіваючись послабити опозицію через дочасні вибори. Але вийшло навпаки: опозиційні сили здобули більше місць, ніж мали раніше. Емірові довелося йти на поступки саме в тих реформах, яких домагалася опозиція.

У Таїланді прем’єр-міністр Таксін Чінават мусив розпустити парламент і призначити дочасні вибори в лютому цього року через масову кампанію протестів і демонстрацій проти фінансових оборудок самого прем’єра і його родини. Та чільні опозиційні партії бойкотували вибори. Таким чином, прем’єрова партія опинилася б єдиною в новому парламенті. Але конституційний суд скасував ці результати. Нові вибори призначили на жовтень.
XS
SM
MD
LG